Постанова від 29.11.2010 по справі 2а-3305/10/2770

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА

Іменем України

29.11.10Справа №2а-3305/10/2770

10 год. 06 хв.

Каб. № 1

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі< колегії суддів >:

головуючого судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Плаксіній О.С.,

з участю: представника позивача - Куденко Олександра Володимировича, довіреність № 7/3176 від 22.10.2010 року;

відповідача - ОСОБА_1, НОМЕР_1 УВС м. Мурома Володимирської обл. РФ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі < Список > < Позивач в особі > до ОСОБА_1 < Список >< Відповідач в особі >про примусове видворення за межі території держави,

ВСТАНОВИВ:

УМВС України в м. Севастополі звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом до ОСОБА_1 про примусове видворення останнього за межі території держави Україна.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням УМВС України в м. Севастополі від 24.10. 2010 “Про видворення за межі України” відповідач мав покинути територію держави України до 30.09.2010 у зв'язку з тим, що він притягувався до адміністративної відповідальності, на нього накладався штраф, який він оплатив. До цього часу відповідач у добровільному порядку територію України не покинув і продовжує перебувати в Україні на нелегальному положенні.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, при цьому пояснив, що не зміг добровільно залишити територію держави Україна в зв»язку з тим, що його паспорт перебував у позивача, просив надати йому можливість для вирішення питання для добровільного виїзду за межі держави Україна. Має намір в подальшому мешкати в м.Севастополі та оформити належним чином своє перебування в Україні. Крім того, пояснив, що накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу виконав.

Вислухавши пояснення представника позивача та пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Конституції України іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах, умови яких встановлюються спеціальним законодавством про статус іноземців та осіб без громадянства, перебувають в Україні, наділені такими ж правами та обов'язками, як і громадяни України.

Правовий статус іноземця та особи без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов'язки, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.

За визначенням, наведеним у статті 1 зазначеного Закону, іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Статтею 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” визначено підстави видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України.

Цією нормою передбачено, що видворення іноземця та особи без громадянства може проводитись за таких підстав:

- якщо вони вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного їм покарання чи виконання адміністративного стягнення;

- якщо їх дії грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства;

- якщо їх дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку;

- якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.

Але, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про імміграцію" імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання, а документом, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні є посвідка на постійне проживання.

У випадках, коли іноземець чи особа без громадянства після закінчення строку перебування в Україні або після відмови у продовженні такого строку без поважних причин не виїхали з України, такі особи можуть бути визнані незаконними мігрантами і щодо них відповідно до статті 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" може бути прийнято рішення про видворення за межі України.

Частиною третьою статті 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед видів адміністративних стягнень визначено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства.

Вбачається за необхідне зазначити, що за правовою природою видворення за межі України є заходом припинення протиправної поведінки іноземців і осіб без громадянства, а не адміністративним стягненням.

Разом із тим, з аналізу її приписів вбачається, що застосування такого стягнення можливо у випадках, передбачених законами України за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.

Обов'язковою умовою, що передує прийняттю рішення про видворення іноземця чи особи без громадянства з України за таких підстав, є відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення.

Однак зазначене свідчить, що особа відбула покарання, відповіла перед суспільством і державою за свою протиправну поведінку і не має перед державою та суспільством ніяких зобов'язань, які б витікали з вчиненого правопорушення.

Судом встановлено, що громадянин Росії ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув на територію України через КДП „Козача Лопань” у приватних справах. З моменту приїзду мешкав у своєї бабки ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1. З питання поновлення строку перебування до компетентних органів не звертався. Живе за рахунок випадкових заробітків. Притягувався до адміністративно відповідальності, в зв»язку з порушенням правил перебування іноземців в Україні.

Відповідно до довідки БТІ та ДРОНМ м.Севастополя від 02.02.2005 р. має у приватній власності 1/4 частку квартири за адресою АДРЕСА_1.

На час розгляду справи позивач мав залізничний квиток на 01.12.2010 для виїзду до Росії для врегулювання питання щодо постійного мешкання на території України.

Відповідно до положень статей 9, 29 Загальної декларації прав людини ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1. законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства грубо не порушує, його дії не суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку.

ОСОБА_1. має родичів - громадян України, має власне житло, тому у нього є всі підстави в подальшому легалізувати своє проживання на території держави Україна.

За таких обставин, суд враховує, звернення суб'єкта владних повноважень з позовом до суду до відповідача вчинене без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ця дія.

На підставі викладеденого, суд приходить до висновку, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Постанова складена у повному обсязі 01 грудня 2010 року.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя < підпис > О.В. Гавура

< Суддя >: < підпис > < Суддя >

< З оригіналом згідно >

< Суддя > < підпис > < Суддя >

< Суддя >: < підпис > < Суддя >

Попередній документ
12575219
Наступний документ
12575221
Інформація про рішення:
№ рішення: 12575220
№ справи: 2а-3305/10/2770
Дата рішення: 29.11.2010
Дата публікації: 03.12.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Севастополя
Категорія справи: