ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
18 листопада 2010 року 11:15 № 6/271
за позовомКиївської природоохоронної прокуратури в інтересах держави
в особі Київської міської ради
до відповідачаШевченківської районної у м. Києві державної адміністрації
провизнання протиправним та скасування розпорядження №258
у складі:
головуючого судді: Добрянська Я.І.
секретар судового засіданняПономарьові Д.Г.
Представники сторін:
від прокуратури
від позивача
від відповідача Нестеренко Д.В.(посвідчення №313)
не з'явився
Івашова Г.Л. (довіреність від 01.11.2010р. №7)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.11.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Київська природоохоронна прокуратура звернулась в Окружний адміністративний суд м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження №258.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2008р. відкрито провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2008 року провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили рішення по справі №2/1, що розглядалась в Окружному адміністративному суді м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2010р. провадження у справі поновлено.
В судовому засіданні представник Київської природоохоронної прокуратури позов підтримав та просив визнати протиправним та скасувати розпорядження в.о. голови Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації «Про демонтаж малих архітектурних документів»від 12.03.2007р. №258, як таке, що суперечить ст. 376 Цивільного кодексу України, ст.. 212 Земельного кодексу України та рішенню Київської міської ради «Про передачу окремих повноважень районним в. Києві радам з питань регулювання земельних відносин.
Київська міська рада про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, свого представника до суду не направила, подала пояснення, з яких вбачається, що позов підтримує, обґрунтовуючи тим, що оскаржуване розпорядження суперечить нормам рішення Київської міської ради від 21.05.2009р. №462/1518.
Представник відповідача позов не визнав, зазначив що оскаржуване розпорядження відповідало вимогам чинного законодавства, а станом на час розгляду справи, втратило чинність, у зв'язку із втратою чинності рішення Київської міської ради «Про регулювання земельних відносин»від 08.06.2000р.№164/885.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Рішенням Київської міської ради від 08.06.2000 р. № 164/885 „Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин" Шевченківській районній у м. Києві раді передані повноваження щодо передачі в оренду земельних ділянок для розміщення об'єктів благоустрою і розміщення та експлуатації малих архітектурних форм для проведення підприємницької діяльності та зобов'язано здійснювати контроль за використанням та охороною земель, з додержанням земельного законодавства; приймати рішення про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно збудованих будівель і споруд без відшкодування витрат, здійснених за час незаконного користування.
Рішенням від 23.11.2006 р. № 115 «Про впорядкування розміщення МАФ на території Шевченківського району м. Києва" Шевченківська районна у м. Києві рада доручила своєму виконавчому органу - Шевченківській районній у м. Києві державній адміністрації вжити заходи по демонтажу малих архітектурних форм, які розміщені без повного пакету дозвільної документації або термін дії якої сплинув, в установленому законодавством порядку.
Згідно ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" рада з межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Тобто на підставі вищезазначеного рішення Шевченківської районної у м. Києві ради, яке є обов'язковим для виконання Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація прийняла оскаржуване розпорядження від 12.03.2007 р. № 258 „Про демонтаж малих архітектурних форм, які розміщені з порушенням вимог чинних нормативних документів".
Отже, Шевченківська районна у м. Києві рада рішенням від 23.11.2006 р. № 115 делегувала Шевченківській районній у м. Києві державній адміністрації повноваження щодо вжиття заходів по демонтажу малих архітектурних форм, які зміщенні без правових підстав.
В силу положень ст. 11 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Таким чином, судом вбачається, що оскаржуване розпорядження відповідача винесено у межах наданих йому делегованих повноважень.
При цьому, слід зазначити, що рішення Київської міської ради від 08.06.2000 року №164/885 «Про передачу окремих повноважень районним в місті Києві радам з питань регулювання земельних відносин»втратило чинність згідно з рішенням Київської міської ради від 17 липня 2008 року N 58/58.
Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, що закріплено в ч. 1 ст. 144 Конституції України.
Положення Конституції України є нормами прямої дії. Аналіз наведених статей вказує на те, що органи місцевого самоврядування наділені правом самостійно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України вирішувати питання місцевого значення.
Згідно ст. 11 Земельного кодексу України повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.
В силу положень ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах, здійснюється виключно на пленарних засіданнях міських рад.
Частиною 3 ст. 41 вказаного Закону встановлено, що обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районним у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.
Рішенням Київської міської ради від 25.01.2007р. затверджено Положення про Головне управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до якого Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі за текстом - Головне управління) створене рішенням Київради від 31.10.2006 р. N 118/175, є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та підпорядкованим Київському міському голові та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації). В даному рішенні зазначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань вживає заходи щодо очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів, МАФ тощо та вживає заходи щодо зупинення робіт, що проводяться самовільно (без ордера, який видається Головним управлінням).
Також слід зазначити, що рішенням Київської міської ради від 09.09.2010р. 7/4819 «Про питання організації управління районами в м. Києві»припинені з 31.10.2010р. районні у м. Києві ради та виконавчі органи районних в м. Києві рад шляхом ліквідації, зокрема Шевченківська районна у м. Києві рада та Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація.
Отже відповідач знаходиться на стадії ліквідації та не виконує делегованих повноважень, а повноваження щодо очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів, МАФ, тощо покладено на Головне управління контролю за благоустроєм міста Києва.
Оскільки рішення Київської міської ради від 08.06.2000 року №164/885 «Про передачу окремих повноважень районним в місті Києві радам з питань регулювання земельних відносин»втратило чинність то відповідно і оскаржуване розпорядження Шевченківської районної адміністрації втратило чинність з моменту втрати чинності вищезазначеного рішення Київської міської ради від 08.06.2000 року, а тому суд приходить до висновку про відмову у даному адміністративному позові.
В силу положень ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення.
Однак, під час судового розгляду справи, прокуратура не обґрунтувала, яким чином порушені права Київської міської ради. Також не надані до суду докази щодо звернення Київської міської ради до прокуратури із заявою про захист її інтересів в суді, в позовній заяві не зазначено в захист яких саме інтересів подано позов та яку норму закону порушено відповідачем. Крім того, як вже було зазначено вище, Шевченківська районна адміністрація в м. Києва є виконавчим органом Київської міської ради та видала оскаржуване розпорядження на підставі її рішення, що виключає порушення адміністрацією прав та інтересів ради, оскільки відповідач фактично виконував рішення ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник відповідача обґрунтував правомірність наданого заперечення.
Натомість представники прокуратури та Київської міської ради не надали належних пояснень щодо обґрунтування заявлених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. У задоволенні позову -відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано (ч. 1 ст. 254 КАС України)
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Головуючий суддя Я.І.Добрянська
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 23.11.2010 р.