ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
18 листопада 2010 року 12:55 № 2а-14967/10/2670
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпроект»
до відповідача Державної податкової інспекції в Голосіївському районі міста Києва
про визнання протиправними дій та скасування акту
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.
Представники:
від позивача: Форсюк В.Л. (довіреність від 30.08.2010р. №б/н),
від відповідача: Сич Є.Ю. (довіреність від 11.01.2010р. №1/9/10-017)
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 18.11.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпроект» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними дій та скасування акту.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, яке оформлене актом № 191/1-23-70-33881002 від 19.04.2010 р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фінпроект»з питання формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показники р. 26), зазначеного в декларації з податку на додану вартість за березень 2010року, в повному обсязі;
- визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо позбавлення ТОВ «Фінпроект»права на залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 1882грн.
- відновити право ТОВ «Фінпроект»на залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 1882грн., в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2010р. закрито провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фінпроект»з питання формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показники р. 26), зазначеного в декларації з податку на додану вартість за березень 2010року, № 191/1-23-70-33881002 від 19.04.2010 р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про рушення позивачем вимог п.п.. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивач у податковій декларації зазначив підстави виникнення податкового кредиту.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 Декларації з ПДВ) за березень 2010р. у розмірі 1882 грн. 00 коп.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Товариством з обмеженою відповідальністю була подана до Державної податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва декларація з податку на додану вартість за березень 2010р. в електронному виді.
Вищезазначене визнано сторонами та не оскаржувалось у судовому засіданні.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Фінпроект»з питання формування залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (показники р. 26), зазначеного в декларації з податку на додану вартість за березень 2010р.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 19.04.2010 р. №191/1-23-70-33881002..
В даному акті зазначено, що підприємством порушено вимоги пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 Декларації з ПДВ) за березень 2010р. у розмірі 1882 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Згідно ст. 2 зазначеного Закону завданнями органів державної податкової служби є: - здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); - внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; - прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; - формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; - роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; - запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Статтею 10 даного Закону визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, зокрема державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України;
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Положення ст. 11 -1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначають підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
У даному випадку посадовими особами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була проведена документальна невиїзна перевірка, відповідно до вимог чинного законодавства України, право на проведення якої визначено положеннями ст.. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Листом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 16.04.2010р. №8324/10/23-7011 було запропоновано ТОВ «Фінпроект»надати податковому органу підтвердження формування, залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показники . р.26), зазначеного в декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року починаючи . з першого періоду, в якому утворилось вказане значення.
Однак вказані підтвердження позивачем до податкового органу надані не були.
Даний лист не було вручено позивачу, у зв'язку з відсутністю підприємства та його посадових осіб за юридичною адресою: м. Київ, вул. Горького, 5-Б та фактичною адресою: м.Київ, вул. Грінчснка, 18, кв.514, про що складено акт про результати територіально-дільничого та обектно-орієнтованого контролю щодо відповідності фактичного місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності місцезнаходженню, зазначеному в свідоцтві про державну реєстрацію від 16.04.2010р.
Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
В силу пп.. 7.2.6. п.7.2 ст.7 З.У "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Відповідно до п. 10.2 ст. 10 зазначеного Закону України платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.
Як вже було зазначено вище, позивач не надав податковому органу документи, що підтверджують перерахування коштів в оплату вартості робіт (послуг), суму ПДВ якого відніс до податкового кредиту.
Під час судового розгляду справи, суд вимагав у позивача докази формування податкового кредиту, зокрема банківські виписки, акти приймання передачі товару (послуг). Однак, доказів щодо правомірності визначення податкового кредиту до суду позивачем також не були надані.
Отже, суду не надано доказів, що підтверджують реальність здійснення позивачем господарської операції, при сплаті якої ПДВ віднесено ним до складу податкового кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник відповідача надав обґрунтовані пояснення щодо порушення позивачем пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 Декларації з ПДВ) за березень 2010р. у розмірі 1882 грн. 00 коп.
Представник позивача обґрунтованих пояснень щодо заявлених позовних вимог суду не надав.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимогах повністю.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано (ч. 1 ст. 254 КАС України)
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя: Я.І. Добрянська
Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 23.11.2010 р.