ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
28 жовтня 2010 року 11:32 № 2а-7708/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.05.2010р.
За участю представників:
позивача: ОСОБА_1
відповідача : Бублик І.В., Онікієнко Т.М.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 28.10.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень -рішень №000083-1740/0, №000084-1740/0 від 11.05.2010р.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та в обґрунтування позову зазначив, що висновки податкового органу є необґрунтованими та суперечать нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, та заперечує факт порушення вимог ст. 13 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення -рішення №000083-1740/0, №000084-1740/0 від 11.05.2010р.
Представники відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні, кожен окремо, позов не визнали, мотивуючи тим, що за результатами планової перевірки встановлено порушення ст.. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «По прибутковий податок з громадян», п. 6, п. 20, п. 25, п. 28 Наказу ДПА України №165 від 30.05.1997р. «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп .7.7.1 п. 7.7, абз. 2 пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та винесені податкові повідомлення -рішення правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі проведена планова виїзна перевірка Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р., про що складено акт від 05.05.2010 року за № 48-1740-НОМЕР_1.
Перевіркою встановлено наступні порушення :
- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.92р. №13-92 із змінами і доповненнями, а саме: занижено суму валового доходу за 2009р. у сумі 25616 грн. без ПДВ.; при формуванні суми валових витрат за 2009 р. перевіркою було встановлено їх завищення на 7965,75 грн. та як наслідок, занижено суму чистого оподатковуваного доходу на 33581,75 грн.
- в порушення вимог п.6,п.20,п.25,п.28 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997р. №165 із змінами та доповненнями, б) пп.7.2.1 , пп..7.2.3, п.7.2, пп..7.3.1 п.7.3, пп.7.7.1 п.7.7, абз.2 пп. 7.8.2, п. 7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: встановлено заниження податку на додану вартість що підлягає сплаті в бюджет у 2 кварталі 2009р. на суму 4991 грн., у 4 кварталі (листопаді місяці 2009р.) на суму 816 грн.
За висновками акту перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесені податкові повідомлення - рішення від 11.05.2010року:
- № 000083-1740 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9220,50 грн., в .т.ч. 5807,00 грн. -за основним платежем, 3413,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №000084-1740/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 5037,26 грн.
Правомірність винесення вказаних податкових повідомлень -рішень і є предметом розгляду даної справи.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Як свідчать обставини справи, перевіркою встановлено, що згідно даних декларації про доходи, а також згідно даних перевірки валовий доход становить:
За 2009 рік задекларована сума валового доходу - 462246 грн. без ПДВ ; фактична сума валового доходу - 487862 грн. без ПДВ; (згідно даних розрахункового рахунку).
Різниця між задекларованою сумою валового доходу та фактичною становить 25616 грн. Розбіжності виникли у зв'язку з тим що підприємцем знято з валового доходу суму коштів 29946 грн. (24955 грн. без ПДВ), що була повернута частками ( 7002 грн. - 15.04.2009р., 14001 грн. - 21.04.2006р., 8943 грн.- 24.04.2009р.) ТОВ «Моноліт Форт».
Документи (листи), що вказують на причину повернення коштів відсутні. Згідно рахунку №2 від 07.04.2009р. ТОВ «Моноліт Форт»перерахувало кошти (08.04.2009р.) СПД - фізичній особі ОСОБА_1 у сумі 65100 грн. за двоокис титану 5К-03 у кількості 5000 кг. СПД- фізичною особою ОСОБА_1 видано 10.04.2009р. накладну №3 від 10.04.2009р. на суму 35154 грн. та податкову накладну №3 від 10.04.2009р., де вказано що ТОВ «Моноліт Форт»отримало від нього двоокис титану 5К-03 у кількості 2700 кг, але згідно довіреності №479036 від 10.04.2009р. вказано, що підприємством отримано 10.04.2009р. двоокис титану 5К-03 у кількості 5000 кг, тобто на перераховану 08.04.2009р. суму 65100 грн.
Згідно бухгалтерської довідки №03/10.10 від 10.09.2010р. ТОВ «Моноліт-Форт»повідомлено, що 10.04.2009р. товариством за прибутковою накладною №180 оприбуткований двоокис титану CR-03 в кількості 2700 кг. за ціною 13,02 грн. від СПД -фізичної особи ОСОБА_1 (РН №3 від 10.04.09р.). Отриманий пігмент в повному обсязі використаний на виробництво ЛФМ до 14.05.2009р.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками податкового органу про те, що при формуванні суми валового доходу за 2009р., підприємцем порушено ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.92р. №13-92 із змінами та доповненнями, а саме: занижено суму валового доходу за 2009р. в сумі 25616 грн.
До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що будь-яких коригувань або уточнень щодо повернення частини суми ТОВ «Моноліт-Форт»до податкового органу позивачем не подавалось, такі документи не були надані і суду.
Також, перевіркою було встановлено завищення суми валових витрат за 2009 рік, чим порушено ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92р. №13-92 із змінами і доповненнями.
Згідно із ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян " від 26.12.92р. №13-92 із змінами і доповненнями , до складу витрат відносяться документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням протягом календарного року доходу, які включаються до складу валових витрат виробництва ( обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств " від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями.
Перевіркою встановлено, що валові витрати за 2009 рік склали:
- задекларована сума - 444903,68 грн. без ПДВ.
- 2009рік - фактична сума понесених витрат у відповідності з отриманим доходом (згідно даних розрахункового рахунку та наданих фінансових документів) - 436937,93 грн. без ПДВ ( закупка товару -420916,63 грн. без ПДВ , РКО - 901,50 грн., експедиційні послуги - 15119.80 грн. без ПДВ)
Різниця між задекларованою сумою валових витрат та фактичною становить 7965,75 грн. без ПДВ. Підприємцем отримано від постачальників (згідно накладних від постачальників та даних розрахункового рахунку і чеків) товару на суму 515498,87 грн. (429582,40 грн. без ПДВ). Здійснено оплату за товар на суму 459467,73 грн. без ПДВ. Собівартість реалізованого товару до отриманого доходу складає 395961,63 грн. без ПДВ. Інформація про реалізацію товару на суму 33620,77 грн. без ПДВ ( накладна №2811 від 29.07.2009р. - 26600,50 грн. без ПДВ ; товар у кількості 500 кг двоокисі титану на суму 5325 грн. без ПДВ накладна №09/04 від 08.04.2009р.; накладна № РН-0002704 від 14.10.2009р. - 965 грн. ; товар по накладній №30/11 від 30.11.2009р. на суму 662,50 грн. без ПДВ; товар на суму 67.77 грн. без ПДВ по товарному чеку № Кнк/02-3478057 від 17.12.2009р.) відсутня.
Товари на суму 33553 грн. без ПДВ було відвантажено покупцям (згідно накладних та довіреностей ) раніше чим було отримано товари від постачальників. Товар на суму 67,77 грн. підприємцем не відвантажувався.
Таким чином, в порушення вимог ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»у зв'язку з заниженням у 2009р. валового доходу та завищення суми валових витрат, підприємцем було занижено суму чистого оподатковуваного доходу на 33581,75 грн.
В порушення вимог пп. а) п.19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»відсутній облік доходів та витрат за 2009р.
Підприємцем до перевірки не надані наступні документи: листи про повернення коштів ТОВ «Моноліт Форт»; товаро-транспортні накладні; реєстри отриманих та виданих податкових накладних.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р. встановлено заниження задекларованих СПД - фізичною особою ОСОБА_1 показників у рядку 1 декларації з податку на додану вартість, а саме: підприємцем у другому кварталі 2009р. занижено суму податкового зобов'язання на 4991 грн.
Підприємцем не видано податкову накладну на суму 65100 грн. ( в .т.ч. 10850 грн. ПДВ) , що надійшла на рахунок підприємця 08.04.2009р. від ТОВ «Моноліт Форт»(перша подія) як передплата за товар (двоокис титану SR-03 у кількості 5000 кг), а видано податкову накладну на дату відвантаження товару ( двоокис титану SR-03 у кількості 2700 кг) 10.04.2009р. на суму 35154 грн. (5859 грн. ПДВ) (друга подія), залишкова сума передплати 29946 грн. (4991 грн.) поверталась підприємству частками ( 7002 грн. -15.04.2009р., 14001 грн. - 21.04.2006р., 8943 грн.- 24.04.2009р.). Листа про прохання повернути кошти підприємству до перевірки не надано.
Відповідно до вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця по першій події що сталася раніше, відповідно до вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та вимог п.6 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997р. №165 із змінами та доповненнями. Таким чином податкова накладна повинна була бути виписана підприємцем на дату надходження коштів на розрахунковий рахунок тобто 08.04.2009р. на суму 65100 грн. в т.ч. ПДВ 10850 грн.
Якщо продавцем були повернуті покупцю кошти або повернуті відвантажені раніше товари, суми податкових зобов'язань постачальника повинні бути скориговані, тобто складаються розрахунки коригувань кількісних та вартісних показників до виданої податкової накладної (п.20,п.25, п.28 Наказу ДПА України «По затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997р. №165 із змінами та доповненнями). Вищезазначені розрахунки складаються на дату змін податкових зобов'язань тобто на дату повернення коштів покупцю.
Таким чином, як вже було зазначено вище, при зміні податкових зобов'язань продавця у зв'язку з поверненням коштів покупцю розрахунки коригувань кількісних та вартісних показників до податкової накладної виписуються у день здійснення такого повернення не зважаючи на те відбувається така операція у тому ж звітному періоді, в котрому була виписана податкова накладна чи в другому.
Згідно Наказу, у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено Порядком її заповнення та подання, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів -Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.
Листом від 18.04.2008р. №8109/7/16-1117, щодо актуальних питань з податку на додану вартість. Державна податкова адміністрація України надає відповіді на питання, щодо заповнення податкової декларації з податку на додану вартість та додатків до неї. Щодо порядку заповнення Додатку 5 в роз'ясненнях ДПА України зазначено наступне:
В Розділі І «Податкові зобов'язання»проводиться розшифровка виключно рядка 1 декларації з податку на додану вартість «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків».
Суми податку, сплачені під час митного оформлення товарів в Розділі І додатка 5 не відображаються. В колонках 3, 4 відображаються загальний обсяг поставки та загальна сума податку на додану вартість за звітний (податковий) період в розрізі кожного контрагента-платника податку (дані по кожному контрагенту відображаються окремими рядками). В колонці 2 проставляється тільки індивідуальний податковий номер платника податку, його назва не заповнюється.
Вразі здійснення протягом звітного періоду поставки товарів (послуг) неплатникам податку та/або не ідентифікованим особам, такі операції відображаються в рядку «Інші»в колонці 3 відображається загальний обсяг поставки таким особам, в колонці 4 - загальна сума податку.
В Розділі II "Податковий кредит" в рядках 4 та 5 відображаються обсяги придбання товарів (послуг) та сума податку в розрізі постачальників (із зазначенням в колонці 2 тільки індивідуального податкового номера постачальника).
В колонці 3 додатка 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" зазначається період виписки податкових накладних, так як податковий кредит звітного періоду може складатися не тільки із сум податку, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних та одержаних у звітному періоді, а і податкових накладних, одержаних із запізненням та виписаних у попередніх податкових періодах. Таким чином кількість записів по окремому контрагенту буде дорівнювати кількості податкових періодів, в яких такі податкові накладні були виписані.
В разі використання одержаних товарів (послуг) в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, розподіл податкового кредиту проводиться відповідно до вимог пп. 7.4.3 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а відображення в додатку 5 проводиться у відповідних його розділах "Операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту" та "Операції з придбання з ПДВ. які не надають право формування податкового кредиту", за таких умов один контрагент буде відображений в розділі II двічі.
Інформація, яка заповнюється в додатку 5 повинна відповідати даним податкових накладних, які відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. При цьому, як вбачається з наведеної норми, ознака звітності податкової накладної є першочерговою.
Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" містить в собі більш розширену інформацію, зокрема, місце розташування юридичної особи або податкову адресу фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), ціну поставки без врахування податку та ін.. а Додаток 5 містить зведені дані податкових накладних, що в основі своїй направлені на ідентифікацію контрагентів платника податків та суми на які здійснювались господарські операції у звітному періоді.
Виходячи з вищенаведеного, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що за наслідками перевірки правомірно було збільшено підприємцю суму податкового зобов'язання у другому кварталі 2009р. на 4991 грн.
Крім того, судом встановлено, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість, встановлено завищення задекларованих СПД ОСОБА_1 показників у рядку 10.1 декларації на суму 816 грн., а саме: в порушення вимог пп.7.2.1, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у податковій накладній №251106, що видана ПП «Рейсмет-Юг»на суму 4893,6 грн. в т. ч. ПДВ 815,60 грн. відсутня дата виписки.
Також в порушення вимог п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»СПД - фізична особа ОСОБА_1 до ДПІ не подав податкові декларації по ПДВ за вересень, жовтень та листопад місяці 2009 року, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем.
Позивач зазначає, що ніби Відповідачем під час перевірки було розглянуто не всі документи, що свідчить про необ'єктивність висновків викладених в Акті.
Судом встановлено. Що надані до розгляду документи перераховані в Додатку №2 до Акту, який було підписано Позивачем. Таким чином. Позивачем підтверджено, що первинні документи використані при проведенні перевірки, достовірні та надані в повному обсязі і додаткових (інших) документів, що свідчать про підприємницьку діяльність за період, що перевіряється, немає (стор.9 Акту).
Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернуту увагу на те, що акт перевірки є носієм доказової інформації.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Згідно Довідки Вищого адміністративного суду України „Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України „Про податок на додану вартість" від 15.04.2010р. судам слід ураховувати, що якщо на момент здійснення перевірки податковим органом у платника податку відсутні документи, які підтверджують правомірність дій платника податку, то судом не може братися до уваги їх подання при розгляді справи в суді.
Окрім того, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права-це панування права в суспільстві.
Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.
Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість -одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.
У зв'язку з викладеним, судом вбачаються обґрунтованими висновки акту перевірки та правомірними оскаржувані податкові повідомлення -рішення.
Відповідно до ч.1ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятих ним спірних рішень.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В адміністративному позові відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя П.О. Григорович