73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"18" листопада 2010 р.
11 год.07 хв.Справа № 2-а-2642/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Гричановській А.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Шевченка Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про визнання протиправними дій, протиправним та недійсним податкового повідомлення,
встановив:
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася із адміністративним позовом до суду, у якому просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні щодо прийняття податкового повідомлення форми “Ф” № 0001541703/0 від 19.04.2010 р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 3889, 92 грн., визнати протиправним та недійсним зазначене податкове повідомлення форми “Ф”.
У судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позовні вимоги. Суду пояснила, що ОСОБА_2. є приватним підприємцем і знаходиться на спрощеній системі оподаткування. Основним видом діяльності ОСОБА_2 є здавання в оренду власного нерухомого майна. У власності позивача знаходиться нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, яка використовується ОСОБА_2. для здійснення підприємницької діяльності. Відповідно до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ № 727/98) та Постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. N 507 “Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/” (далі - Постанова), позивач вважає, що вона як платник єдиного податку, при використанні земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності сплачує податок на землю у складі єдиного.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, вважаючи їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві України з огляду на наступне. На підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2. було придбано об'єкт нерухомого майна - обмоточну дільницю. Відповідно до вимог Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-XII “Про плату за землю”(далі -Закон № 2535-XII) використовування землею землі в Україні є платним. Станом на 01.07.2010 р. у позивача відсутні документи, які б підтверджували встановлення меж вищезазначеної земельної ділянки в натурі, та такі, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою. При наданні будівель або їх частин (майна) суб'єктом підприємницької діяльності, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування, іншому суб'єкту господарювання земельні ділянки під цими об'єктами, на думку відповідача, суб'єкт підприємницької діяльності вже не використовує, а використовує інший суб'єкт господарювання. Також надання в оренду суб'єктами підприємницької діяльності, які перешли на спрощену систему оподаткування, окремих будівель або їх частин іншими суб'єктами господарювання призводить до зміни цільового використання земельної ділянки, на якій розміщено зазначені об'єкти. Враховуючи зазначене, на думку відповідача, платники єдиного податку, які не використовують у своїй підприємницькій діяльності земельні ділянки під об'єктами нерухомості, наданими в оренду іншим суб'єктам господарювання, повинні сплачувати за ці земельні ділянки земельний податок у встановлених розмірах та на загальних підставах.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію серія НОМЕР_1 від 23.01.2009 р. ОСОБА_2. є фізичною особою - підприємцем, а відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку серія НОМЕР_2 від 01.01.2010 р. позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до довідки Головного управління статистики у Херсонській області № 157 від 26.01.2009 р. видом діяльності ФОП ОСОБА_2 є здавання в оренду власного нерухомого майна.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 11.04.2008 р. ВКК 301073, посвідченого приватним нотаріусом Скульським А.А. та зареєстрованого у реєстрі за № 871, ОСОБА_2. було придбано будівлю обмоточної дільниці, площею забудови 265, 3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим позивач зареєстрована землевласником та платником земельного податку. ОСОБА_2. перебуває на обліку у ДПІ у м. Херсоні.
Зазначена будівля здається позивачем в оренду на підставі договорів оренди № 1 від 02.02.2009 р. та № 2 від 02.02.2009 р.
Положеннями ст. 2 Закону № 2535-ХІІ передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно ст.5 вказаного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна ділянка (пай), яка перебуває у власності чи користуванні, в тому числі і на умовах оренди. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст.67 Конституції України, ст.206 Земельного кодексу України, ст.2 Закону України "Про плату за землю" кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, визначених законом.
Згідно з вимогами ст.14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним. Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Положеннями ст.27 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Суд погоджується з твердженням позивача про те, що вона не повинна окремо сплачувати земельний податок оскільки є платником єдиного податку і земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, використовує для здійснення підприємницької діяльності, з огляду на наступне.
Статтею 6 Указу № 727/98 передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником зокрема такого виду податку і збору (обов'язкового платежу) як плати (податку) за землю.
Пунктом 6 Постанови встановлено, що суб'єкт малого підприємництва, який згідно з абзацом п'ятим частини першої статті 6 не є платником плати (податку) за землю, звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.
Згідно зі ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У матеріалах справи містяться свідоцтво про сплату єдиного податку серія НОМЕР_2 від 01.01.2010 р., відповідно до якого ОСОБА_2. перебуває на спрощеній системі оподаткування, довідка № 157 від 26.01.2009 р. Головного управління статистики у Херсонській області з якої вбачається, що видом діяльності ФОП ОСОБА_2 є здавання в оренду власного нерухомого майна та договори оренди № 1 від 02.02.2009 р. та № 2 від 02.02.2009 р. відповідно до змісту яких будівля обмоточної дільниці, площею забудови 265, 3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 здається позивачем в оренду.
До свідоцтва про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_2 як вид діяльності внесено здавання в оренду власного нерухомого майна. Тобто позивач фактично використовує земельну ділянку, на якій розміщено нерухомість, що здається нею в оренду, для ведення підприємницької діяльності, оподаткування результатів якої здійснюється за спрощеною системою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_2. відповідно до вимог законодавства звільнена від сплати податку на землю, а винесення податковим органом податкового повідомлення форми “Ф” є протиправним.
З огляду на вищезазначене, позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71. 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправними дій, протиправним та недійсним податкового повідомлення задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні щодо прийняття податкового повідомлення форми "Ф" від 19.04.2010 р. № 0001541703/0.
Визнати протиправним на недійсним податкове повідомлення форми "Ф" від 19.04.2010 р. № 0001541703/0.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 листопада 2010 р..
Суддя Морська Г.М.
кат. 2.11.4