Справа №2а- 4748/10/1570
25 листопада 2010 року
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Колесниченко О.В.,
при секретарі Болотовій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ФСП-А» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення №0002561701/0 від 24.03.2010 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ФСП-А»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення №0002561701/0 від 24.03.2010 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує необґрунтованістю висновків державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, зафіксованих в акті перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ФСП-А» від 12.03.2010 року № 3729/23-4/14329241, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення з огляду на те, що посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 використовував службовий автотранспорт виключно як засновник, а не працівник підприємства, і виключно для власних потреб не відповідають дійсності.
В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги були підтримані у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені по тексту позову.
Представником відповідача у судовому засіданні були надані заперечення, у відповідності до яких відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що в порушення пп.4.2.9 п.4.2 ст.4., п.п. 8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, ст.16 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-ІУ (із змінами та доповненнями) товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ФСП-А» не утримувало та не перераховувало до бюджету у 2007-2009 роках податок з доходів фізичних осіб у сумі 16 727,20 грн. під час надання додаткових благ своєму засновнику у вигляді палива (бензин А-95) для використання у його власних потребах
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як було встановлено в процесі розгляду справи, старшим державним податковим ревізором-інспектором інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ОСОБА_2 проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ФСП-А» з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів та державного мита за період 01.01.2007р.по 31.12.2009.
За результатами проведеної перевірки складена довідка від 09.03.10 року № 63/17- 1/14329241, яка є складовою акту перевірки від 12.03.2010 року № 3729/23-4/14329241, яким зокрема встановлені порушення пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п. 8.1.1 п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, ст.16 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 № 889-ІУ (із змінами та доповненнями).
Так, в акті перевірки зазначено, що в порушення пп.4.2.9 п.4.2 ст.4., п.п. 8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, ст.16 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-ІУ (із змінами та доповненнями) товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ФСП-А» не утримувало та не перераховувало до бюджету у 2007-2009 роках податок з доходів фізичних осіб у сумі 16 727,20 грн. під час надання додаткових благ своєму засновнику у вигляді палива (бензин А-95) для використання у його власних потребах.
Відповідно до документів по рахункам 203 «Паливо», 30 «Каса»встановлено придбання за рахунок коштів підприємства палива та надання його засновнику товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ФСП-А».
Так, як зазначено в акті перевірки у 2007 року позивачем було відшкодовано сума придбаного ОСОБА_3 палива на суму 33212,92 грн. , в тому числі у лютому 2007р. -на суму 1816,25 грн., у березні 2007р. - на суму 2041,93 грн., у квітні 2007р. - на суму 1546,55 грн., у травні 2007р. - на суму 2215,40 грн., у червні 2007р. - на суму 4448,72 грн., у липні 2007р. - на суму 3525,73 грн., у серпні 2007р. - на суму 4102,84 грн., у вересні 2007р. - на думу 2984,10 грн., у жовтні 2007р. - на суму 3411,75 грн., у листопаді 2007р. -на суму 2510,95 грн., у грудні 2007р. - на суму 2715,25 грн.
У 2008 року позивачем було відшкодовано сума придбаного ОСОБА_3 палива на суму 38799,62 грн., у том числі у січні 2008р. - на суму 1401,89 грн., у лютому 2008р. - на суму 2258,13 грн., у березні 2008р. - на суму 4120,62 грн., у квітні 2008р. - на суму 3562,59 грн., у травні 2008р. - на суму 3002,69 грн., у червні 2008р. - на суму 2699,00 грн., у липні 2008р. - на суму 3791,46 грн., у серпні 2008р. - на суму 3821,52 грн., у вересні 2008р. - на суму 6262,27 грн., у жовтні 2008р. - на суму 2789,77 грн., у листопаді 2008р. -на суму 2650,44 грн., у грудні 2008р. - на суму 2439,24 грн.
У 2009 року позивачем було відшкодовано сума придбаного ОСОБА_3 палива на суму 39502,00 грн., в тому числі у січні 2009р. - на суму 2664,73 грн., у лютому 2009р. - на суму 2561,12 грн., у березні 2009р. - на суму 2429,79 грн., у квітні 2009р. - на суму 2987,41 грн., у травні 2009р. - на суму 3219,94 грн., у червні 2009р. - на суму 3291,38 грн., у липні 2009р. - на суму 4089,51 грн., у серпні 2009р. - на суму 3525,19 грн., у вересні 2009р. - на суму 4919,88 грн., у жовтні 2009р. - на суму 3508,62 грн., у листопаді 2009р. -на суму 3388,43 грн., у грудні 2009р. - на суму 2916,00 грн.
На підставі цього акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення від 24.03.2010 року №0002561701/0 про сплату податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 50181,60 грн. в тому числі основного платежу на суму 16727,20 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції по цьому податку на суму 33454,44 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та доводи представників сторін, суд доходить висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ФСП-А» правомірні, містяться на законних підставах та підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
Так, підпунктом г) п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону №889 визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від працедавця як додаткове благо у вигляді сум грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно з законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.
Згідно із п. 1.15. ст. 1 Закону №889 податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Судом встановлено, що правова позиція відповідача ґрунтується на тому, що вартість наданого позивачем своєму засновнику (президенту) палива, яке оплачено за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ФСП-А» розглядається як додаткове благо, одержане працівником від свого працедавця.
У зв'язку з чим, з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб вартість такого палива включається до складу загального оподатковуваного доходу ОСОБА_3 в той час, коли товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ФСП-А» здійснило оплату за паливо, і з вартості цього палива позивач, який в даному випадку виступає податковим агентом, зобов'язаний був утримати податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15 % (п. 7.1 ст. 7 Закону N 889) та перерахувати його до бюджету відповідно до статей 8 та 16 Закону N 889.
У разі відсутності документів, що підтверджують факт використання палива для потреб підприємства, сума відшкодування включається до оподатковуваного доходу такого працівника відповідно до пп. «г»пп. 4.2.9 Закону № 889 і з неї має бути утримано податок з доходів.
Відповідно до п.п.20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону № 889 у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.
Таким чином, відповідач наполягає на правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення, у зв'язку з відсутністю у позивача документів, що підтверджують факт використання палива для потреб підприємства.
Проте, судом надана критична оцінка твердженням відповідача з огляду на наступне.
Як було встановлено в процесі розгляду справи, ОСОБА_1 є не лише засновником, але й посадовою особою товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ФСП-А», а саме президентом товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ФСП-А", що підтверджується розпорядженням б/н від 24.12.2002 року, з текстом якого були ознайомлені перевіряючі.
З акту перевірки вбачається, що бензин придбавався за кошти підприємства та надавався ОСОБА_1 для використання у власних потребах.
Проте, судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "ФСП-А" та ОСОБА_1 2 жовтня 2000 року був укладений договір, який діяв у перевіряємий період.
Згідно положень даного договору ОСОБА_1 був зобов'язаний за власні кошти придбавати для підприємства товари та оплачувати роботи та послуги, а підприємство було зобов'язане відшкодовувати ОСОБА_1 вартість цих товарів, робіт та послуг за першою його вимогою.
На виконання договору від 02.10.2000 р. ОСОБА_1 надавав власні кошти для заправлення службового автотранспорту підприємства пальним та, відповідно, здавав до бухгалтерії документи, які підтверджували понесені ним витрати (касові чеки АЗС). На підставі цих документів та за наявності фінансової можливості, підприємство відшкодовувало ОСОБА_1 його витрати шляхом видачі готівкових коштів з каси підприємства.
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 p. № 889-IV додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (само зайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.
ОСОБА_1 за цивільно-правовим договором від 02.10.2000 р. отримував від підприємства грошове відшкодування витрат, які були понесені ним на заправлення службового автотранспорту, отже, у даному випадку, йому не надавалось з боку підприємства - TOB "ФСП-А" - ніяких додаткових благ.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, виходячи з вищевикладеного, на думку суду, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність прийнятого ним оскаржуваного позивачем повідомлення-рішення №0002561701/0 від 24.03.2010 року.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ФСП-А» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення №0002561701/0 від 24.03.2010 року - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №0002561701/0 від 24.03.2010 року.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 29.11.2010 року.
Суддя О.В. Колесниченко
29 листопада 2010 року