Справа № 606/309/25
10 березня 2025 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Марціцка Ірина Богданівна, розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1
за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 241976 від 08 лютого 2025 року, 08 лютого 2025 року о 19 год 38 хв. по вул. Центральній в с. Сущин Тернопільського району Тернопільської області, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 21053», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами, як боржник у ВП № 56435660 від 04.07.2019. Чим порушив п 2.1. а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.3 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу вимогстатті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Отже, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони даного правопорушення є провина суб'єкта правопорушення, яка полягає в тому, що суб'єкт правопорушення, усвідомлюючи встановлені стосовно нього обмеження у праві керування транспортними засобами, здійснював керування ними.
В судовому засіданні було досліджено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого автомобіль під керування ОСОБА_1 було зупинено через те, що надійшов анонімний дзвінок про можливе порушення водієм правил дорожнього руху. ОСОБА_1 зупинився, вказав, що правил дорожнього руху не порушував, пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, за наслідками якого не перебував в стані сп'яніння. Поліцейський вказав, що в нього заборона керування транспортними засобами у виконавчому провадженні з 2019 року, на що ОСОБА_1 вказав, що про жодну заборону йому не відомо, ніякі документи ні від поліції, ні від виконавчої служби, які б забороняли йому керування транспортними засобами йому не надходили.
Наявна в матеріалах справи постанова державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керуванням транспортними засобами від 05 грудня 2019 року, винесена в рамках виконавчого провадження №59435660, сама по собі, без наявних в матеріалах справи доказів надіслання та отримання такої постанови боржником, не підтверджує той факт, що ОСОБА_1 був обізнаний про встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами станом на дату складення протоколу.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер працівників поліції не встановлено факту обізнаності ОСОБА_1 про встановлення відносно нього державним виконавцем тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Таким чином, судом не встановлено суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Таким чином, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а будь-які сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.
Суддя І.Б.Марціцка