Справа № 606/2419/24
20 лютого 2025 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Марціцкої І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Пасько І.Б.
розглянув у м. Теребовлі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник Товариства "Споживчий центр" звернувся до Теребовлянського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 30.05.2024-10000621 від 30.05.2024 у розмірі 17838 грн. та судовий збір - 2422,40 грн. Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов'язань із своєчасного повернення кредитних коштів, внаслідок чого станом на 04.09.2024 утворилась заборгованість по тілу кредиту в розмірі 6000,00грн., по процентах 7938,00 грн., комісії 900,00 грн. та неустойки 3000,00 грн.
Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 21.01.2025 відкрито провадження по справі, призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженню та призначено судове засідання на 20.02.2025.
У судове засідання 20.02.2025 учасники справи не з'явилися.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, в резолютивній частині позову просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася. Про дату, час і місце судового засідання повідомлялася своєчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та судової повісток на адресу її реєстрації. Поштове повідомлення повернулось з відміткою: про вручення вказаних документів особисто ОСОБА_1 . Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
То ж суд вважає за можливе проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено наступні фактичні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи 30 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Споживчий центр» із заявкою та пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) в розмірі 6000 гривень, строком на 98 дні, які підписані одноразовим ідентифікатором «Е 399».
В п.3.1. пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) вказано, що за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Відповідно до п.4.1. пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 .
Згідно підтвердження кредитного договору № 30.05.2024-10000621 від 30.05.2024 відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 30 травня 2024 року, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) підтверджують укладення електронного кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та позичальником. Сума кредиту: 6000,00 гривень. Строк, на який надається кредит - 98 днів з дати його надання. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35 % за один день користування кредитом, яка застосовується потягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15 % від суми кредиту та становить 900, 00 грн. Неустойка - 66,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Як вказано в квитанції «Liqpay» №2468948504 від 30 травня 2024 року, сума 6000,00 гривень, призначення платежу: видача за договором №30.05.2024-100000621, отримувач 414949*76.
Як вказано у довідці-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №30.05.2024-100000621 від 30 травня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору складає 17838,00 грн., з яких: 6000 грн. основний борг; 7983,00 грн.- проценти, 900,00 грн. - комісія, 3000,00 грн.- неустойка. Проценти по кредиту нараховані за період з 30 травня 2024 року по 04 вересня 2024 року.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Положеннями ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних),у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1ст. 638 ЦК України).
Згідно з ч. 1ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 уклала кредитний договір, шляхом підписання за допомогою одноразового ідентифікатора «Е 399», 30.05.2024заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальниця ознайомилась 30.05.2024 за відповідним посиланням. Наведене вказує на те, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положеннястатті 638 ЦК України.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З наданої довідки розрахунку про стан заборгованості за укладеним договором №30.05.2024-100000621 від 30 травня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору складає 17838,00 грн.
Тобто, Товариство виконало взяті на себе зобов'язання за кредитним договором своєчасно та повністю, надавши ОСОБА_1 кредит, шляхом перерахування суми кредиту на її реквізити, однак в порушення ст. 509, 525, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору відповідачка та умов договору відповідачка зобов'язання належним чином не виконувала, внаслідок чого в останньої перед позивачем утворилась заборгованість.
Отже, позовні вимоги ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 6000 грн. основний борг; 7983,00 грн.- процентипідлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 900 грн. та неустойки в розмірі 3000,00 грн суд зазначає наступне.
Згідно з підтвердження кредитного договору № 30.05.2024-10000621 від 30.05.2024 відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 30 травня 2024 року - комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15 % від суми кредиту та становить 900, 00 грн.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01 січня 2017 року) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинностіЗакон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв'язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Правилами ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст.1та ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
З огляду на вказане, положення кредитного договору №10.06.2024-100002121 про сплату позичальником на користь банку комісії суперечать положенням ч.ч 1,2 ст.11Закону України«Про споживчекредитування» є нікчемними з моменту укладення цього правочину.
За таких обставин, позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія за обслуговування кредитної заборгованості на загальну суму 2000,00 грн, а відтак, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що не підлягають задоволенню.
Окрім того, відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває на час розгляду даної справи.
Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойку в розмірі 3000,00 грн, від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення такої неустойки.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" суму заборгованості за кредитним договором №30.05.2024-100000621 від 30 травня 2024 рокув розмірі 13938,00 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) гривень, з яких - 6000 грн. основний борг, 7938,00 грн. - проценти.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ТОВ "Споживчий центр", код ЄДРПОУ: 37356833, адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського буд.133-А м. Київ 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст виготовлено 20 лютого 2025 року.
Суддя Теребовлянського районного суду І.Б. Марціцка