Справа № 606/256/25
11 березня 2025 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Марціцкої І.Б.
з участю секретаря Пасько І.Б.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Теребовля у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Людмила Іванівна, Державний нотаріус Теребовлянської державної нотаріальної контори Хомутова Ольга Михайлівна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування ,-
Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до Микулинецької селищної ради про визнання права власності на житловий будинок садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог позивачі вказують, що житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 належав до колгоспного двору, що складається із 4 членів: дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 головою якого був ОСОБА_5 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі і на частку житлового будинку, яку прийняли в установленому законом порядку дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина за законом на належну їй частку житлового будинку, яку прияйняв син ОСОБА_1 у встановленому законом порядку. Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєвої Л.І., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, у зв"язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно. Посилаючись на наведене позивачі, просять задовольнити позов.
Представник позивачів у підготовче судове засідання до суду не з'явився, однак надіслав заяву відповідно до якої просить розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача Микулинецької селищної ради просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечує проти його задоволення позову, про що надав до канцелярії суду письмову заяву.
Представник третьої особи Тербовлянської державної нотаріальної контори у підготовче судове засідання не з"явився, однак надав заяву відповіднодо якої просить розгляд справи слухати за їх відсутності.
Приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І. у підготовче судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем
За вказаних обставин, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося
Суд, розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.
Відповідно до довідки виданої виконкомом Микулинецької селищної ради №47 від 10.01.2025 року, станом на 15.04.1991 рік у домогосподарстві колгоспного типу, яке знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 головою якого був ОСОБА_5 .
Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше
У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відповідно до ст.ст. 120-121, ст. 123 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.
Таким чином, із вищевказаного вбачається, що кожному із членів колишнього колгоспного двору що по АДРЕСА_1 , які проживали в ньому належало на праві спільної сумісної власності по 1/4 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00048677772 виданим 10.01.2025.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі і на частку житлового будинку, яку прийняли в порядку передбаченому ст. 549 ЦК УРСР дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 .
Пунктом 1 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.
При спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частині, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю (ст. 529 ЦК УРСР в редакції 1963 року)
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Микулинецькою селищною радою 27.06.2024 .
Після її смерті відкрилася спадщина за законом на належну їй частку житлового будинку.
Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Гордєвої Л.І. від 13.01.2025 року за №11/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв"язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно.
Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного
Згідно з вимогами ч. 1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з нормами ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За вказаних вище обставин, суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, беручи до уваги те, що згідно норм матеріального права частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Людмила Іванівна, Державний нотаріус Теребовлянської державної нотаріальної контори Хомутова Ольга Михайлівна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є обґрунтованими і такими, що не порушують прав інших осіб та підлягають до задоволення у повному обсязі. А тому слід визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки житлового будинку садибного типу із господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , з яких: 1/4 частка - як члена колишнього колгоспного двору, 1/12 частка в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/3 частка - як спадкове майно за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку житлового будинку садибного типу із господарськимии будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , з яких: 1/4 частка - як члена колишнього колгоспного двору, 1/12 частка в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 3,4, 12,81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.392, 1233,1235, 1268 Цивільного кодексу України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Людмила Іванівна, Державний нотаріус Теребовлянської державної нотаріальної контори Хомутова Ольга Михайлівна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки житлового будинку садибного типу із господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , з яких: 1/4 частка - як члена колишнього колгоспного двору, 1/12 частка в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/3 частка - як спадкове майно за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку житлового будинку садибного типу із господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , з яких: 1/4 частка - як члена колишнього колгоспного двору, 1/12 частка в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду .
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.Б. Марціцка