11 березня 2025 року Справа № 926/753/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П., дослідивши матеріали позовної заяви за вх. № 753 від 06.03.2025 та клопотання за вх. 754 від 06.03.2025 про відстрочення сплати судового збору у справі за позовом:
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЕКОТАКСІ БУКОВИНА" (58018, м. Чернівці, вул. Достаєвського, буд. 5В, кв. 3, код ЄДРПОУ 43585427)
про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЕКОТАКСІ БУКОВИНА" (58018, м. Чернівці, вул. Достаєвського, буд. 5В, кв. 3, код ЄДРПОУ 43585427) про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.
Позивач зазначив, що у провадженні Господарського суду Чернівецької області перебуває господарська справа № 926/3178/24 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «МОЕКОТАКСІ БУКОВИНА» про стягнення грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав.
Доказів невиконання позивачем умов договору про надання послуг до письмових пояснень відповідачем у справі № 926/3178/24 не надано.
Однак, позивачем вказані кошти відповідачу повернуті 12.10.2022, що підтверджується платіжними дорученнями: №1463 на суму 117000 грн, №1464 на суму 117 000 грн, №1465 на суму 117 000 грн, №1466 на суму 117 000 грн, №1467 на суму 117000 грн, №1471 на суму 64 000 грн, а всього на загальну суму 644 000,00 грн, відтак відповідачем не доведено наявність боргу, який ним зарахований як однорідна вимога на підставі заяви про зарахування зустрічних вимог.
Отже, позивач не погоджується з заявою про зарахування зустрічних позовних вимог та листом-вимогою про повернення коштів, що і стало підставою для звернення з позовом про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2025, справу розподілено судді Ярошенко В. П.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху.
Крім того, разом з позовною заявою через систему "Елктронний суд" надійшло клопотання за вх. 754 від 06.03.2025 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.
В змісті поданого клопотання представник позивача повідомляє суд, що у зв'язку із задоволенням заяв про забезпечення позову та накладення арешту на майно позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви до ТОВ «МОЕКОТАКСІ БУКОВИНА» про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог до ухвалення судового рішення у цій справі. Оскільки, його позбавлено будь якої можливості розпоряджатися власними коштами навіть для побутових потреб (харчування, оплата комунальних послуг, інші витрати, пов'язані з утриманням сім'ї), з врахуванням того, що на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей та відповідно об'єктивної можливості наразі сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги не має, натомість наразі вчиняє дії щодо отримання таких коштів з інших джерел (позика у родичів, знайомих тощо).
Враховуючи вищевикладене позивач просить суд відстрочити або звільнити від його сплати судового збору на підставі, зазначеній у частині першій статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Розглянувши клопотання за вх. 754 про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Однак, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Наведеними правовими нормами статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Згідно з положеннями статей 74-77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відтак, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Судом встановлено, що на підтвердження обставин викладених у клопотанні позивачем не додано жодного доказу який доводить, що у нього дійсно не має змоги сплатити судовий збір в сумі 2442,40 грн, а також не має доказів, що сума судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
Також, суд звернув увагу, що орієнтовний розрахунок послуг представника позивача складає 20000,00 грн, що у 8 разів більше від суми судового збору яку необхідно сплатити.
Крім того, позивач не надав суду обґрунтованих доказів того, що у нього у майбутньому з'являться кошти для сплати судового збору. Позивачем взагалі не подано жодного доказу в обґрунтування поданого клопотання.
При цьому, під час розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм, саме лише посилання на те, що його позбавлено будь якої можливості розпоряджатися власними коштами навіть для побутових потреб (харчування, оплата комунальних послуг, інші витрати, пов'язані з утриманням сім'ї), з врахуванням того, що на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене, клопотання про розстрочення сплати судового збору є необґрунтованим.
Тому, вивчивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, позивач при поданні позовної заяви не подав докази сплати судового збору. Відтак, позивачем не додано до позову належних доказів сплати судового збору або документів, що підтверджують звільнення від його сплати.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України та не додано до позову доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Частиною першою статті 174 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків.
Поряд з цим, суд вважає за належне роз'яснити позивачу, що якщо усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (частина третя статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за вх. 754 від 06.03.2025 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог залишити без руху.
3. Для усунення зазначених недоліків позивачу належить надати суду докази сплати судового збору в розмірі 2442,40 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
4. Встановити строк для виправлення недоліків позовної заяви не пізніше десяти днів з дня отримання даної ухвали.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.