Провадження № 11-сс/803/334/25 Справа № 211/544/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 березня 2025 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Криворізької окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 січня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025041720000075 від 14 січня 2025 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народився у м. Кутаїсі Грузія, без громадянства, з неповною середньою освітою, який неодружений, не працевлаштований, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, в останнє:
- 09 грудня 2024 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 382 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Згідно ст. 75 КК України від відбування покарання звільненений з іспитовим строком 1 рік,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_5
За ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 січня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 23 березня 2025 року включно, з застосуванням електронних засобів контролю.
Слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, також врахував наявність ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
При цьому слідчий суддя зазначив, що у підозрюваного є постійне місце проживання, будинок належить цивільній дружині, яка надала добровільну згоду, на те, щоб за її адресою підозрюваний був під домашнім арештом. Враховано, що у підозрюваного є стійкі соціальні зв'язки, а тому, прокурором в повній мірі не доведені ризики, які достатні для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В апеляції:
- прокурор просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на наявність вагомих ризиків у виді переховування та вчинення іншого злочину, та зауважив, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .
Вважає, що судом не враховано, дані про особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий у тому числі і за аналогічний злочин, що свідчить про те, що він є особою схильною до протиправної поведінки та може в подальшу вчини новий злочин.
З урахуванням того, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція інкримінованої статті якого, передбачає покарання у виді довготривалого позбавлення волі, а тому розуміючи невідворотність можливого покарання, підозрюваний може переховуватись від суду.
Також прокурор вказує, що ОСОБА_6 систематично не виконує рішення суду як по адміністративним, так і по кримінальним справам, що ставить під загрозу авторитет органів правосуддя.
Заслухавши сторони кримінального провадження: прокурора, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити з викладених в ній підстав; підозрюваного та його захисника, які кожен окремо заперечували проти доводів апеляції прокурора та просили залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно до вимог ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до приписів ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді клопотання слідчого зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, а доводи прокурора щодо незаконності ухвали слідчого судді, викладені в апеляційній скарзі не є достатньо переконливими, з огляду на таке.
Так, клопотанням слідчого та доданими до нього доказами підтверджується, що в ВП №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120250417200000075 від 14.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.
24 січня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.
Колегія суддів не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення з огляду на те, що вона достатньою мірою підтверджується доказами, доданими до клопотання слідчого, та не оспорюється прокурором в апеляційній скарзі.
Що стосується висновку слідчого судді про наявність щодо підозрюваного ОСОБА_6 ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то їх колегія суддів вважає обгрунтованим, оскільки останній небезпідставно підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді довготривалого позбавлення волі, що може спонукати підозрюваного до здійснення спроб переховування.
Разом з цим, звертається увага на те, що ризик вчиненні іншого кримінального правопорушення чи продовження злочинної діяльності, з огляду на попередні судимості підозрюваного, хоча і існують, однак прокурором не надані дані про те, що ОСОБА_6 пред'явлено нову підозру чи вчинено ним інше кримінальне чи адміністративне правопорушення під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Твердження прокурора щодо попередніх судимостей підозрюваного є доречними, однак останні не слугують самодостатньою підставою для застосування виняткового запобіжного заходу, оскільки доказів порушення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків прокурором не надано.
Колегією враховано правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 р. у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
Також, у рішенні ЕСПЛ «Єлоєв проти України» від 6 листопада 2008 р., зазначено про те, що «навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину, тяжкість обвинувачення не можуть бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.»
Враховуючи, що у справі проведені усі необхідні первинні слідчі дії, допитано свідків, крім того, речові докази перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення, реалізація підозрюваним вказаних ризиків є мінімальною.
Отже, вказані ризики хоча і існують, однак можуть бути мінімізованими, шляхом покладання на підозрюваного відповідних обов'язків, які полягають у забороні залишення його житла та обов'язку за першою вимогу з'явитися до слідчого, прокурора або суду, що з огляду на стадію досудового розслідування здатне забезпечити участь ОСОБА_6 у слідчих діях та потреби сторони обвинувачення.
Також оцінюється як такий, що відповідає встановленим фактичним обставинам і відомостям про особу підозрюваного, висновок слідчого судді про можливість усунення цих ризиків шляхом застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, з покладенням на нього відповідних обов'язків.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК лише у такий спосіб.
Враховується, що ОСОБА_6 має місце проживання за яким проживає разом з цивільною дружиною та за час проживання має позитивну характеристику, соціальні зв'язки, що не спростовується прокурором та в своїй сукупності свідчить про наявність соціально-стримуючих факторів у запобіганні заявленим ризикам.
Також приймається до уваги, що на час апеляційного розгляду ОСОБА_6 майже тмісяць фактично перебуває під домашнім арештом і стороною обвинувачення не надані відомості про вчинення ним у цей період будь-яких дій на шкоду досудовому розслідуванню з числа передбачених ст. 177 КПК України, а також доказів того, що з будь-яких інших міркувань застосований до підозрюваного запобіжний захід виявися недостатньо дієвим.
Таким чином, слідчим суддею дотримано принципу призначення альтернативного запобіжного заходу, викладеного у рішенні ЕСПЛ «Летельє проти Франції».
З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись статтями 176-178, 181, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Криворізької окружної прокуратури ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 січня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025041720000075 від 14 січня 2025 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4