Провадження № 11-сс/803/481/25 Справа № 202/11845/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 березня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2025 року у кримінальному провадженні №12024040000001251 від 10.09.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-18 грудня 2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 28 ч. 2 ст. 186 та ч. 1 ст. 125 КК України до позбавлення волі у виді 4 років 4 місяців, за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України звільнений від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_5
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_8
За ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2025 року підозрюваному ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11 квітня 2025 року, без визначення розміру застави.
Слідчий суддя прийняв до уваги, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а також дійшов висновку доведеність та існування ризиків у виді переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого, з метою надання тих чи інших показань на його користь.
Враховано дані про особу підозрюваного, обставини інкримінованого злочину, який вчинення з погрозою застосування насильства до потерпілого, у зв'язку з чим з урахуванням положень ст. 183 КПК України не визначено альтернативну заставу.
В апеляції:
- захисник просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування своїх вимог посилається на недоведеність заявлених ризиків, та безпідставне не визначення альтернативного запобіжного заходу.
Зазначає, що ризик переховування є недоведеним оскільки підозрюваний має намір дотримуватись належної процесуальної поведінки у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу. Вказує про те, що усі документи, речові докази знаходяться у розпорядженні сторони обвинувачення, а також враховуючи, що свідки по справі не встановлені наведені ризики є нівельовані.
Вважає, що винятковий запобіжний захід застосовано, лише виключно з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, що на думку захисника не узгоджується з правовими позиціями викладеними у наведених рішенням ЄСПЛ.
Вислухавши підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів виходить з наступного.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно матеріалів справи слідує, що 10 вересня 2024 року до ЄРДР за № 1202404000000001251 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
12 лютого 2025року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме у вимаганні передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, зважується на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколами допиту потерпілого ОСОБА_9 , в якому останній навів послідовні покази щодо обставин події та особи, яка шляхом погроз вимагала грошові кошти, а також протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю потерпілого, який вказав саме на ОСОБА_6 , як особу яка вимагала з нього грошові кошти; протоколом за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії-аудіконтролю особи ОСОБА_9 від 03 лютого 2025 року, які вказують на причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглядаючи питання наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме особа підозрюваного ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності та життя та здоров'я особи, за яке передбачено покарання у виді довготривалого позбавлення волі, а тому останній, з метою уникнення можливого призначеного покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, враховується введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Враховується, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202404000000001251 перебуває на початковому етапі, та органу слідства необхідно провести ще низку слідчих розшукових дій, а тому для забезпечення обов'язкової участі підозрюваного у тих чи інших слідчих діях застосування більш м'якого запобіжного заходу на даній стадії не є виправданим. Звертається увага, що ризик впливу на свідків та потерпілого існує також не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Так, підозрюваний перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки останньому відомі їх анкетні дані та місце проживання, а тому враховуючи, що потерпілий надає вичерпні викривальні показання стосовно ОСОБА_6 , з урахування того, що інкримінований злочин вчинено шляхом погроз застосування насильства, вказаний ризик є ґрунтовним.
Ствердження захисника щодо нівелювання вказаного ризику є безпідставними, оскільки слідчі розшукові дії по справі тривають, враховуючи, що злочин вчинено за попередньою змовою групою осіб, з більшою вірогідністю причетні особи будуть допитуватись під час досудового розслідування, а тому ризик будь-якою впливу на останніх також не виключається.
При цьому, під час розгляду клопотання, також були враховані положення ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до яких, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого з погрозою або застосуванням насильства до потерпілого.
Таким чином, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, врахувавши особу підозрюваного, а також обставин і характеру інкримінованого злочину вчиненого з погрозою насильства над потерпілим, слідчий суддя, в межах своїх дискреційних повноважень, не вважав за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу, що в повній мірі узгоджується із вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України.
За наведених обставин, не визначення підозрюваному ОСОБА_6 застави на даному етапі кримінального провадження, відповідає завданням даного кримінального провадження.
Що стосується доводів захисника стосовно того, підозрюваний ОСОБА_6 у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу буде дотримуватись належної процесуальної поведінки, не є переконливими та гуртуються лише на власних припущеннях захисника, оскільки для підозрюваного на час вчинення злочину будь-які обставини не слугували стримуючим фактором в його поведінці. Також звертається увага на те, що ОСОБА_6 є особою раніше судимою, який через невеликий проміжок часу після ухвалення попереднього вироку, вчинив новий злочин з корисливих мотивів, що свідчить про те, що останній на шлях виправлення не став та є особою схильною до протиправної поведінки.
Крім того, підозрюваний міцних соціальних зв'язків та утриманців не має, не працевлаштований, легального джерела доходу не має, суспільно-корисною працею не займається, о свідчить про відсутність соціально-стримуючих важелів, для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Доводи захисника про те, що усі речові докази та документи перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення є не прийнятими, оскільки відповідно до вимог ст. 177 КПК України, ризик знищення та пошкодження доказів щодо підозрюваного ОСОБА_6 не встановлювався.
Обговорюючи питання про можливість усунення встановлених ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_6 під вартою, колегія суддів, вважає, що встановлені щодо цього підозрюваного ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими та на даному етапі кримінального провадження не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосування вказаного запобіжного заходу.
З огляду на викладене, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та такою, що не підлягає скасуванню, а тому, апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2025 року у кримінальному провадженні №12024040000001251 від 10.09.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4