Провадження № 11-кп/803/1149/25 Справа № 761/19457/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 березня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження (in absentia) апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2024 року у кримінальному провадженні №420221000000188 від 10.05.2022 року щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Щастя Жовтневого району Луганської області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, -
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_5
За вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2024 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України та призначено йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і державного управління, органах місцевого самоврядування, та посади пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій в органах, що надають публічні послуги на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
Цим вироком ОСОБА_6 визнаний винним за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , у невстановлений час, але не раніше 28.03.2022 року та не пізніше 07.05.2022 року, перебуваючи на території м. Щастя Луганської області, тимчасово окупованій території, займаючи посаду керівника департаменту з управління виробництвом Луганської ТЕС, що входить до складу ТОВ «ДТЕК Східенерго», договір з ним було тимчасово призупинено на підставі наказу ТОВ «ДТЕК Східенерго» за №19 від 25.03.2022 «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ДТЕК Луганська ТЕС», діючи умисно та добровільно, погодився співпрацювати з окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Діючи добровільно та умисно, не раніше 28.03.2022 року та не пізніше 07.05.2022 року передав окупаційній владі цілісно-майновий комплекс Луганської ТЕС по вул. Гагаріна, 1 «О» в м. Щастя Новоайдарського району Луганської області на загальну суму станом на 01.03.2022 - 1 079 344 182,18 грн., який на праві власності належить ТОВ «РЕМТЕХПОСТАВКА», після чого 07.05.2022 року відбувся запуск роботи Луганської ТЕС під контролем та на користь окупаційної влади, в присутності голови т. зв. «ЛНР» ОСОБА_9 , під час якого ОСОБА_6 було представлено окупаційною адміністрацією як директора Луганської ТЕС.
Крім того, станом на 28.03.2022 на балансі відокремленого підрозділу «Луганська ТЕС» ТОВ «ДТЕК Східенерго» обліковувалося майно загальною балансовою вартістю 38 643 606, 72 грн., а саме: основні засоби на суму 195 720, 30 грн.; нематеріальні активи на суму 39 701, 39 грн.; виробничі запаси на суму 37 872 378, 80 грн.; напівфабрикати на суму 534 976, 23 грн.; грошові документи на суму 830 грн. Таким чином, ОСОБА_6 передав матеріальні ресурси незаконним збройним та воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, збройним та воєнізованим формуванням держави-агресора.
Так, зайнявши посаду директора Луганської ТЕС, яка перебувала під контролем т.зв.«ЛНР», ОСОБА_6 забезпечив роботу Луганської ТЕС як т. зв. Державного унітарного підприємства Луганської Народної Республіки «Республіканська мережева компанія» Луганська теплова електрична станція Міністерства палива, енергетики і вугільної промисловості Луганської Народної Республіки, тим самим почав провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-arpecopa.
Вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковані судом за ч. 4 ст. 111-1 КК України, як передача матеріальних ресурсів незаконним збройним та воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, збройним та воєнізованим формуванням держави- агресора, а також у провадженні господарської діяльності, взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
В апеляції:
- захисник просить оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання змінити та призначити ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 111-1 КК України покарання у виді штрафу в розмірі п'яти тисяч неоподаткований мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і державного управління, органах місцевого самоврядування, та посади пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій в органах, що надають публічні послуги на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
В обґрунтування апеляційних вимог не оспорюючи правильність кваліфікації дій обвинуваченого та доведеність його вини, вважає, що оскаржуваний вирок підлягає зміні в частині призначеного покарання, у зв'язку з його суворістю.
Зазначає, що судом не враховано відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин, а також дані про особу обвинуваченого, який притягується до кримінальної відповідальності вперше, у зв'язку з чим призначення покарання у майже максимальній межі санкції статті не відповідатиме принципам справедливості, індивідуалізації та пропорційності.
Розгляд даного кримінального провадження як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній показань суду не надавав, будь-яких заяв та клопотань до суду не надсилав.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язкової участі захисника. Всі можливі, передбачені кримінальним процесуальним законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя дотримані, що відповідає та узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, наведеною, зокрема у справах «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року та «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року.
Заслухавши захисника ОСОБА_5 , який підтримав доводи і вимоги своєї апеляційної скарги, думку прокурора, яка заперечувала проти апеляції захисника, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Оскільки висновки суду стосовно фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину і правильність правової кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 111 -1 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, а інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг не подавали, то вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Доводи захисника щодо необхідності призначення ОСОБА_6 менш суворого покарання, не є переконливими, огляду на таке.
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції дотримався наведених вище вимог закону та врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є нетяжким, дані про особу ОСОБА_6 який раніше не судимий, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин.
Таким чином, при призначенні покарання суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 років 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і державного управління, органах місцевого самоврядування, та посади пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій в органах, що надають публічні послуги на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
З таким видом і розміром призначеного судом першої інстанції покарання обвинуваченому ОСОБА_6 погоджується й колегія суддів, оскільки саме таке покарання є достатнім та необхідним для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.
Колегія суддів, також зважає на дотримання судом першої інстанції при призначенні покарання практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої, складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року). Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року).
Доводи захисника щодо неврахування даний про особу ОСОБА_6 , який до кримінальної відповідальності притягується вперше не є достатньо переконливими та такими, що свідчать про необхідність пом'якшення призначеного судом покарання, оскільки факт відсутності попередніх судимостей не слугував стримуючим фактором у його протиправній діяльності та не є тим фактором, що істотно знижує ступінь скоєного кримінального правопорушення.
Посилання захисника щодо безпідставного невизнання судом пом'якшуючою покарання обставиною - вчинення кримінального правопорушення під впливом примусу не є переконливими, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження цього факту.
Звертається увага, що при розгляді кримінального провадження в місцевому суді були обєктивно встановлені та досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, висновки суду про винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину у вироку належним чином мотивовані, ґрунтуються на сукупності зібраних та всебічно оцінених доказах, а тому, за відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 діяв під будь-яким примусом, вказану обставину визнати пом'якшуючою, відповідно до вимог ч. 6 ст. 66 КК України неможливо.
Приймається до уваги, що в результаті дій ОСОБА_6 заподіяло шкоду основам національної безпеки України, і сам факт вчинення таких дій свідчить про ступінь суспільної небезпечності діяння, притаманний цим злочинам.
Враховується, що захисником в апеляційні скарзі не наведено інших доводів, які б слугували підставою для пом'якшення покарання, окрім посилань на відсутність судимостей, а тому за таких обставин, враховуючи характер інкримінованого злочину проти основ національної безпеки України, а також його суспільний інтерес, призначене ОСОБА_6 покарання, відповідає особі винного, є необхідним і достатнім для його виправлення, та є таким, що відповідає принципу індивідуалізації, пропорційності і справедливості, а тому підстав для пом'якшення покарання, як на це вказує захисник, колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене, в задоволенні апеляційної скарги захисника слід відмовити, а вирок суду як законний та обґрунтований, - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2024 року у кримінальному провадженні №420221000000188 від 10.05.2022 року щодо ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення її копії.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4