07 березня 2025 року Справа № 160/4434/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Озерянської С.І.
за участі секретаря судового засідання Буснюк В.В.
за участю:
представника позивача Чабан О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/4434/25 за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -
11.02.2025 року Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. від 28.01.2025 у виконавчому провадженні №76006253 про накладення на Дніпропетровську обласну прокуратуру штрафу в розмірі 10200 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до прокуратури надійшла постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. від 28.01.2025 року про накладення штрафу на Дніпропетровську обласну прокуратуру через невиконання без поважних причин боржником рішення. Позивач вважає, що вказана постанова не відповідає фактичним обставинам справи та винесена з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанову Третього апеляційного адміністративного суду не виконано боржником з поважних причин, а виконання виконавчого документу буде суперечити вимогам законодавства та порушувати ст. 19 Конституції України, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/4434/25. Розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Цією ж ухвалою зобов'язано відповідача надати разом з відзивом на позов належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 76006253.
21.02.2025 року заперечуючи проти позовної заяви Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві відповідач зазначає, що постанова державного виконавця від 28.01.2025 ВП № 76006253 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
В судовому засіданні 03.03.2025 року представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
В судовому засіданні 03.03.2025 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.
В судове засідання 07.03.2025 року представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотаннями про перенесення або відкладення розгляду справи не звертався.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин, враховуючи скорочені строки розгляду справ про оскарження рішень органів державної виконавчої служби, та керуючись частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача повідомленого належним чином.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 року у справі №160/3123/23 позов ОСОБА_1 до Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без задоволення.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року в справі № 160/3123/23 задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року в справі № 160/3123/23 скасовано та ухвалено в справі № 160/3123/23 нове рішення, який позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 02 грудня 2022 року №2 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації, визнано протиправним та скасовано наказ Дніпропетровської обласної прокуратури від 30 січня 2023 року № 159к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 31 січня 2023 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області з 31 січня 2023 року, стягнуто із Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 138 713 (сто тридцять вісім тисяч сімсот тринадцять) грн 92 коп. (без утримання податків та інших обов'язкових платежів), в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №160/3123/23.
На виконання рішення суду Дніпропетровським окружним адміністративним судом 19.08.2024 року позивачу видано виконавчі листи.
Виконавчий лист, зокрема щодо поновлення на посаді позивачем було подано для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Державним виконавцем за заявою стягувача 10.09.2024 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №76006263 з примусового виконання виконавчого листа №160/3123/23, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 19.08.2024 року, щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області з 31 січня 2023 року, боржник: Дніпропетровська обласна прокуратура.
23.09.2024 року на адресу Дніпропетровської обласної прокуратури відповідачем направлено вимогу виконавця щодо виконання виконавчого листа №160/3123/23, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 19.08.2024 року.
26.09.2024 року на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Дніпропетровською обласною прокуратурою було направлено лист № 07-2332вих-24, в якому зазначено, що 22.08.2024 обласною прокуратурою подано до Верховного Суду заяву про розгляд клопотання про зупинення виконання судового рішення у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження у справі. Також 22.08.2024 подано до Третього апеляційного адміністративного суду заяву про роз'яснення постанови від 24.07.2024 у справі №160/3123/23.
Ухвалою Верховного Суду від 11.10.2024 року зупинено виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №160/3123/23 в частині стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 138 713, 92 грн до закінчення касаційного провадження у справі.
Постановою від 14.11.2024 року на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн. з наданням повторного трьох-денного строку для виконання виконавчого листа.
Постановою від 28.01.2025 року на боржника накладено штраф у розмірі 10200 грн. з наданням повторного 10-денного строку для виконання виконавчого листа.
Позивач вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу від 28.01.2025 року, звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1-1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів.
Частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За правилами частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з частиною 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, постанову про накладення на боржника штрафу державний виконавець виносить у разі невиконання боржником рішення без поважних причин. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №640/9234/19, від 17.08.2020 у справі №160/4615/19.
З матеріалів справи вбачається, що 10.09.2024 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 3 робочих днів.
23.09.2024 року на адресу Дніпропетровської обласної прокуратури відповідачем направлено вимогу виконавця щодо виконання виконавчого листа №160/3123/23, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 19.08.2024 року.
26.09.2024 року на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Дніпропетровською обласною прокуратурою було направлено лист № 07-2332вих-24, про неможливість виконання судового рішення у зв'язку з тим, що 22.08.2024 обласною прокуратурою подано до Верховного Суду заяву про розгляд клопотання про зупинення виконання судового рішення у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження у справі. Також 22.08.2024 подано до Третього апеляційного адміністративного суду заяву про роз'яснення постанови від 24.07.2024 у справі №160/3123/23.
Ухвалою Верховного Суду від 11.10.2024 року зупинено виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №160/3123/23 в частині стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 138 713, 92 грн. до закінчення касаційного провадження у справі.
При цьому позивачем не було заявлено клопотання до Верховного Суду з метою зупинення виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2024 року в частині поновлення колишнього працівника на посаді, а заявлено виключно щодо стягнення суми середнього заробітку.
В даному випадку суд не вбачає підстав для врахування зазначених позивачем обставин, оскільки ним не надано належних доказів державному виконавцю, що рішення не виконано з поважних причин і позивачем вчинюються дієві заходи задля виконання судового рішення, оскільки виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №160/3123/23 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області з 31 січня 2023 року не зупинялась, а отже підлягає виконанню.
З приводу цього суд також звертає увагу, згідно з частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Державний виконавець, в свою чергу, зобов'язаний виконати виконавчий документ виданий на виконання судового рішення саме в спосіб зазначений в такому виконавчому документі.
Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність протиправності в діях відповідача щодо винесення постанови про накладення на штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн., а отже відсутні підстави для її скасування.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову Дніпропетровської обласної прокуратури до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у строки, встановлені частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська