07 березня 2025 рокуСправа №160/5973/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в письмовому провадженні у м. Дніпрі клопотання ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали у справі №160/5973/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність, скасування дисциплінарного провадження, наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-
21.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність, скасування дисциплінарного провадження, наказу та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність, скасування дисциплінарного провадження, наказу та зобов'язання вчинити певні дії.
03.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з клопотанням, в якому просить роз'яснити ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року, в обґрунтування якого зазначає про необізнаність до якого суду потрібно звернутись щодо оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року.
Дослідивши клопотання про роз'яснення ухвали суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 -3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року №7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз'яснення рішення, в разі якщо судове рішення є незрозумілим, або відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Таким чином, роз'яснення порядку виконання судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Виходячи із системного тлумачення положень Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі №127/27678/16-а.
Так в резолютивній частині ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року вказано, що ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
В клопотанні про роз'яснення ухвали суду, позивач зазначає про необізнаність до якого суду потрібно звернутись щодо оскарження ухвали.
Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено порядок подання апеляційної скарги та зазначено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Таким чином судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.
Згідно підпункту 3 пункту 2 Указу Президента України від 29.12.2017 року № 455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах" утворено Третій апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.
Суд зазначає, що ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що існують підстави для задоволення заяви позивача та роз'яснення рішення у даній справі, вказавши, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали у справі №160/5973/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність, скасування дисциплінарного провадження, наказу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Роз'яснити ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року у справі №520/22368/24, вказавши, що ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя С.І. Озерянська