25 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 990/190/23
провадження № 11-149заі24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Кривенди О. В.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Іванової Н. П.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Петренко Ю. В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2024 року (судді Берназюк Я. О., Кравчук В. М., Рибачук А. І., Стародуб О. П., Стрелець Т. Г.) у справі № 990/190/23 за позовом ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити певні дії та
1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просила:
? визнати протиправною бездіяльність Комісії щодо невключення її до рейтингу та резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів;
? визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 «Про затвердження кодованих результатів анонімних письмових практичних завдань кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року № 107/зп-19» (далі - рішення № 37/зп-23) в частині визнання істотним порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням ВККС від 03 жовтня 2018 року № 211/зп-18 (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Положення № 211/зп?18), кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0005637, що зафіксоване 28 серпня 2019 року під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19 «Про розгляд питання щодо призначення кваліфікаційного іспиту в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17» (далі - рішення № 107/зп-19), та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційного іспиту;
? визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 26 липня 2023 року № 39/зп-23 «Про затвердження декодованих результатів анонімних письмових практичних завдань та загальних результатів кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-19» (далі - рішення № 39/зп?23) в частині визнання істотним порушення Положення № 211/зп?18 та таким, що має наслідком визнання такою, що не склала кваліфікаційний іспит, кандидата на посаду судді ОСОБА_1 затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду, призначеного рішенням № 107/зп-19, згідно з додатком 4, а саме зазначення в № з/п 139 навпроти графи « ОСОБА_1 » результату іспиту «не складено»; затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, призначеного рішенням № 107/зп-19, згідно з додатком 5, а саме зазначення в № з/п 125 навпроти графи « ОСОБА_1 » результату іспиту «не складено»; затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого господарського суду, призначеного рішенням № 107/зп-19, згідно з додатком 6, а саме зазначення в № з/п 122 навпроти графи « ОСОБА_1 » результату іспиту «не складено»;
? зобов'язати ВККС визнати її такою, що склала кваліфікаційний іспит, призначений рішенням № 107/зп-19, зі спеціалізації місцевого загального суду, зі спеціалізації місцевого адміністративного суду та зі спеціалізації місцевого господарського суду;
? зобов'язати ВККС включити її до рейтингів кандидатів на посаду судді: місцевого адміністративного суду з результатами кваліфікаційного іспиту: бал тестування -88,875; бал практичного завдання - 87,5, загальна кількість балів - 176,375; місцевого господарського суду з результатами кваліфікаційного іспиту: бал тестування - 88,875, бал практичного завдання - 102,5, загальна кількість балів -191,375; місцевого загального суду з результатами кваліфікаційного іспиту: бал тестування - 88,875; бал практичного завдання - 105, загальна кількість балів - 193,875;
? зобов'язати ВККС включити її до резерву кандидатів на посаду судді: місцевого адміністративного суду з результатами кваліфікаційного іспиту: бал тестування -88,875; бал практичного завдання - 87,5, загальна кількість балів - 176,375; місцевого господарського суду з результатами кваліфікаційного іспиту: бал тестування - 88,875, бал практичного завдання - 102,5, загальна кількість балів - 191,375; місцевого загального суду з результатами кваліфікаційного іспиту: бал тестування - 88,875; бал практичного завдання - 105, загальна кількість балів - 193,875.
2. На обґрунтування позовних вимогвказувала, що її було допущено до участі в доборі та в подальшому, 31 жовтня 2017 року, вона склала відбірковий іспит, а саме анонімне тестування з метою перевірки рівня загальних теоретичних знань кандидата на посаду судді у сфері права та володіння державною мовою.
3. Рішеннями № 37/зп-23 та № 39/зп-23 від 26 липня 2023 року в частині, що стосується позивачки, визнано зафіксовані під час складання кваліфікаційного іспиту порушення Положення № 211/зп-18 істотними й такими, що мають наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційного іспиту.
4. Наведені рішення ВККС позивачка вважала незаконними, прийнятими без дотримання вимог статті 78 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), тобто з порушенням принципів рівності перед законом та пропорційності, і такими, що підлягають скасуванню.
5. Зазначала, що відзив на позовну заяву в наданій модельній справі для складання іспиту містив посилання на Рішення Конституційного Суду України № 6?р/2018 від 17 липня 2018 року за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів 2-7, 12 та 14 пункту 4 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - КСУ, Закон № 76-VIII, Рішення КСУ № 6-р/2018 відповідно). Згідно з підпунктом 8 підпункту 17.3 пункту 17 розділу IV Положення № 211/зп-18 учасник зобов'язаний викласти в зошиті для виконання практичного завдання правильне, на думку учасника, модельне судове рішення за результатами модельного розгляду справи по суті та відповідно до наявних у ній документів. Таким чином, отримавши умови практичного завдання - модельну справу з наявним у ній посиланням на Рішення КСУ № 6-р/2018, для підтвердження наявності теоретичних знань та практичних навичок, з метою успішного складення кваліфікаційного іспиту позивачка зобов'язана була показати вміння визначати, оцінювати та описувати обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, зокрема щодо такого Рішення, яке було відкрито на дозволеному офіційному вебпорталі Верховної Ради України «Законодавство України».
6. При цьому звертала увагу, що рішеннями КСУ вносяться зміни до законів України, інших актів або їх окремих положень, зокрема в разі визнання їх неконституційними, що передбачає втрату ними чинності, а це дозволяє відносити ці рішення до джерел права. Отже, за твердженням позивачки, рішення КСУ, яким визнано норму певного закону неконституційною, у межах модельної справи - підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону № 76-VIII, є частиною наведеного правового акта.
7. Ураховуючи викладене, позивачка зазначала, що перегляд у браузері під час виконання практичного завдання тексту Рішення КСУ № 6-р/2018 не можна вважати порушенням Положення № 211/зп-18, оскільки без використання зазначеного Рішення виконати практичне завдання з дотриманням принципів вмотивованості, законності та обґрунтованості судових рішень було неможливо.
8. Також позивачка наголошувала, що під час засідання Комісії 26 липня 2023 року не було належним чином перевірено її доводи, викладені в поясненнях, не здійснено аналізу модельної справи з адміністративної спеціалізації, не наведено жодних аргументів та не досліджено жодного доказу стосовно того, що порушення, нібито вчинене позивачкою, є дійсно істотним. Вказане, за твердженням ОСОБА_1 , унеможливило здійснення нею належного захисту своєї позиції з метою доведення відсутності факту порушення Положення № 211/зп-18.
9. Ураховуючи викладене, позивачка зауважувала, що рішення № 37/зп-23 та похідне від нього рішення № 39/зп-23 щодо неї загалом є протиправними, невмотивованими, необґрунтованими й такими, що ухвалені не у спосіб, встановлений законом, без дотримання принципу рівності перед законом, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів кандидатів на посаду судді і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (без дотримання принципу пропорційності), а тому підлягають скасуванню.
10. ОСОБА_1 також додатково зауважувала, що ВККС необ'єктивно в ухвалених рішеннях вказала на її академічну недоброчесність, оскільки таке поняття стосується оцінки моральних якостей особи, що не є завданням кваліфікаційного іспиту.
11. Комісія вважала позов безпідставним, необґрунтованим та в цілому таким, що задоволенню не підлягає.
12. ВККС у відзиві на цей позов твердила, що пунктом 17 розділу IV Положення № 211/зп-18 окреслено основні права учасників іспиту, їх зобов'язання, а також заборони, які до них застосовуються. Зокрема, учасник має право на: використання тестового зошита та зошита з практичним завданням для будь-яких зручних записів; використання під час виконання практичного завдання таких нормативно-правових актів: закони, кодекси, зокрема коментовані, постанови пленумів, а також рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Вказані нормативно-правові акти використовуються учасниками іспиту лише на паперових носіях видавничого тиражування. При цьому згідно з вимогами підпункту 6 пункту 17.2 розділу IV Положення № 211/зп-18 учаснику в ході іспиту забороняється використовувати під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 пункту 17.1 розділу IV Положення № 211/зп-18, користуватися фото-, аудіо-, відео- та іншими засобами для запису, відтворення та приймання-передавання інформації, зокрема мобільними телефонами, електронними книжками тощо. Учасник, зокрема, зобов'язаний: виконувати вказівки і вимоги уповноважених представників Комісії; на час складення іспиту покласти особисті речі (за їх наявності) до призначеного для цього пакета; не порушувати правил складення іспиту. Відповідно до пункту 18 розділу IV Положення № 211/зп-18 у разі порушення особою порядку складення іспиту ВККС на будь-якому етапі може припинити участь цієї особи у ньому та визнати її такою, що не склала іспиту. Відповідно до пункту 22 цього розділу факт порушення порядку складення іспиту фіксується уповноваженими представниками у протоколі реєстрації порушень та розглядається Комісією.
13. Відповідач зазначав, що 28 серпня 2019 року відповідно до протоколу реєстрації порушень, складеного уповноваженими представниками ВККС, під час складання кваліфікаційного іспиту в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного 03 квітня 2017 року, на стадії виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду учасником іспиту з індивідуальним кодом 0005637 ( ОСОБА_1 ) вчинено порушення, а саме: об 11 год 54 хв зафіксовано відкриття учасником Рішення КСУ № 6-р/2018, тобто джерела інформації на електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 пункту 17.1 розділу IV Положення
№ 211/зп-18.
14. Щодо тверджень позивачки про відсутність у ВККС повноважень для прийняття рішення «щодо визнання порушення істотним та таким, що має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит» відповідач зазначав, що такі доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні та суб'єктивному розумінні позивачкою норм, що регламентують порядок складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання результатів. Такі повноваження є насамперед дискреційними і здійснюються з урахуванням сукупного результату усіх досліджених обставин, зокрема і пояснень позивачки.
15. Відповідач також вважав необґрунтованими твердження позивачки про відсутність у її діях порушення правил Положення № 211/зп-18, зазначених у протоколі реєстрації порушень, оскільки 28 серпня 2019 року перед початком другого етапу кваліфікаційного іспиту з адміністративної спеціалізації позивачку та інших учасників іспиту ознайомлено із загальними правилами виконання анонімного письмового практичного завдання під час кваліфікаційного іспиту. У зазначених правилах наведений виключний перелік нормативно-правових актів, які дозволяється використовувати під час виконання практичного завдання на спеціально призначеному ноутбуці у відкритих джерелах та/або на власних паперових носіях видавничого тиражування, а саме: закони, зокрема коментовані; кодекси, зокрема коментовані; постанови пленумів; рішення ЄСПЛ.
16. Крім того, відповідач звертав увагу, що позивачка у своїх поясненнях, доданих до протоколу реєстрації порушень, підтвердила факт відкриття на офіційному сайті Верховної Ради України тексту Рішення КСУ № 6-р/2018.
17. З огляду на вищезазначене відповідач вказував, що ОСОБА_1 до початку виконання анонімного письмового практичного завдання була ознайомлена з переліком дозволених для використання нормативно-правових актів та джерел інформації та достеменно знала про заборону використання недозволених переліком джерел інформації. Тому, встановивши, що під час складення кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 вчинила порушення Положення № 211/зп-18, яке з огляду на загальноприйняті стандарти академічної доброчесності є нормативно-етичним підґрунтям правил зобов'язань та заборон, що застосовуються до учасників кваліфікаційного іспиту, проявом якостей, які не сумісні зі статусом майбутнього судді, негативно впливають на перебіг усього кваліфікаційного іспиту незалежно від його етапу та ставлять під обґрунтований сумнів питання доброчесності позивачки, ВККС дійшла висновку про істотність указаного порушення, що відповідно до підпункту 5 пункту 12 розділу VI Положення № 211/зп-18 є безумовною підставою для припинення участі позивачки у кваліфікаційному іспиті та визнання її такою, що не склала кваліфікаційного іспиту.
18. Відповідач також зазначав, що твердження позивачки щодо відсутності обґрунтувань та мотивів, якими керувалась Комісія при ухваленні 26 липня 2023 року спірних рішень № 37/зп-23 та № 39/зп-23, є хибними і такими, що не заслуговують на увагу суду, оскільки позивачкою неправильно сприйнятий і зрозумілий процес проведення кваліфікаційного іспиту, в якому вона брала участь, з огляду на встановлену процедуру його проведення.
19. Стосовно доводів позивачки про помилковість висновків щодо прояву нею академічної недоброчесності під час складання кваліфікаційного іспиту ВККС указувала, що проходження спеціальної підготовки кандидатами на посаду судді є формою освітнього процесу, а проведення кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді за результатом проходження вказаної підготовки є формою перевірки результатів такого процесу.
20. ВККС наголошувала, що неухильне дотримання правил складення іспиту є обов'язком кандидата на посаду судді під час складення іспиту на будь-якому його етапі, незнання яких не звільняє від відповідальності, пов'язаної з участю у кваліфікаційному іспиті, а факт порушення кандидатом правил складення іспиту зафіксований у протоколі, може бути підставою для ухвалення Комісією рішення про визнання особи такою, що не склала іспиту за будь-якою обраною або всіма спеціалізаціями в цілому. Тому свідоме нехтування, зневажливе або недбале ставлення кандидата на посаду судді до визначених Комісією у Положенні № 211/зп-18 правил є проявом тих якостей, які несумісні зі статусом майбутнього судді та мають негативний вплив на перебіг кваліфікаційного іспиту незалежно від його етапу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
21. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 03 червня 2024 року позов задовольнив частково:
? визнав протиправним та скасував рішення № 37/зп-23 в частині визнання істотним порушення Положення № 211/зп-18 кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0005637, що зафіксоване 28 серпня 2019 року під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням № 107/зп-19, та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційного іспиту;
? визнав протиправним та скасував рішення № 39/зп-23 в частині визнання істотним порушення Положення № 211/зп-18 і таким, що має наслідком визнання кандидата на посаду судді ОСОБА_1 такою, що не склала кваліфікаційного іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду, призначеного рішенням № 107/зп-19, згідно з додатком 4, а саме зазначення в № з/п 139 навпроти графи « ОСОБА_1 » результату іспиту «не складено»; затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, призначеного рішенням № 107/зп-19, згідно з додатком 5, а саме зазначення в № з/п 125 навпроти графи « ОСОБА_1 » результату іспиту «не складено»; затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого господарського суду, призначеного рішенням № 107/зп-19, згідно з додатком 6, а саме зазначення в № з/п 122 навпроти графи « ОСОБА_1 » результату іспиту «не складено»;
? у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
22. Суд першої інстанції дійшов висновку, що, ухвалюючи оскаржувані рішення, Комісія виходила лише з установленого нею факту відкриття позивачкою під час виконання практичного завдання тексту Рішення КСУ № 6-р/2018 і всупереч загальноприйнятим вимогам щодо обґрунтованості та вмотивованості ухвалених рішень не оцінила викладених позивачкою у поясненнях доводів про те, що Рішення КСУ № 6-р/2018 нею було відкрите з метою перевірки обставин, необхідних для ухвалення законного і обґрунтованого рішення у модельній справі.
23. Зазначив суд і про те, що Рішення КСУ № 6-р/2018 за своєю природою є джерелом права і невід'ємною частиною акта, який перевірявся на конституційність.
24. На думку суду, викладені Комісією у спірних рішеннях мотиви стосовно істотності допущеного позивачкою порушення порядку та правил складання кваліфікаційного іспиту є необґрунтованими, непропорційними (неспівмірними) виявленому порушенню і такими, що зроблені фактично на підставі припущень (сумнівів), за відсутності належних доказів, які доводили б порушення позивачкою правил складання іспиту, свідоме нехтування, зневажливе або недбале ставлення до правил кваліфікаційного іспиту та її недоброчесність, що могло б мати наслідком припинення її участі в іспиті та визнання її такою, що не склала іспиту відповідно до пункту 18 розділу IV та підпункту 5 пункту 12 розділу VI Положення № 211/зп-18.
25. Аналізуючи перелік дозволених під час написання іспиту джерел, враховуючи положення Закону України від 24 серпня 2023 року № 3354-IX «Про правотворчу діяльність» (набрав чинності 20 вересня 2023 року та буде введений у дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»; далі - Закон № 3354-IX), суд першої інстанції зробив висновок, що підпункт 5 підпункту 17.1 пункту 17 розділу IV Положення № 211/зп-18 є неповним і не охоплює всю систему законодавства України, а також містить суперечливі та нечіткі формулювання, що ускладнює тлумачення та застосування вказаного положення і надає ВККС дискреційні повноваження щодо підстав для визнання особи такою, що не склала кваліфікаційного іспиту, які не мають чітко визначених меж. Указане в цілому свідчить про невідповідність означених норм критерію якості закону (їх ясності і недвозначності), не виключає необмеженості їх трактування у правозастосовній практиці і може призводити до свавільного застосування.
26. Щодо тверджень Комісії, які стосуються прояву ОСОБА_1 академічної недоброчесності під час складання кваліфікаційного іспиту, суд вказує, що поняття академічної доброчесності визначене у Законі України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту», сфера дії якого не поширюється на правовідносини, які виникають під час оцінювання кандидатів на посаду судді у межах процедури кваліфікаційного іспиту. Водночас таке поняття є категорією, що визначена законодавством про освіту і застосовується до правовідносин, які виникають у сфері освітнього процесу.
Короткий зміст та обґрунтування заявлених в апеляційній скарзі вимог
27. ВККС не погодилась із прийнятим судом першої інстанції рішенням та звернулася до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
28. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ВККС доводить, що оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо законності та обґрунтованості його ухвалення, повноти та об'єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів.
29. Подібно доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 , Комісія зазначає, що відповідно до положень Закону № 1402-VIII вона затвердила Положення № 211/зп-18, яким передбачено обов'язки учасника та визначено межі його допустимої поведінки під час проведення іспиту. Порушення вказаних правил може мати наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційного іспиту, у разі визнання Комісією вказаних порушень істотними.
30. Комісія твердить, що ОСОБА_1 до початку виконання анонімного письмового практичного завдання була ознайомлена з переліком дозволених для використання нормативно-правових актів та джерел інформації та достеменно знала про заборону використання недозволених переліком джерел інформації, що підтверджується її підписом у відомості учасників іспиту про ознайомлення з такими правилами.
31. Установивши, що під час складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 вчинила порушення приписів Положення № 211/зп-18, яке є проявом якостей, не сумісних зі статусом майбутнього судді й таких, що негативно впливають на перебіг усього кваліфікаційного іспиту незалежно від його етапу та ставлять під обґрунтований сумнів питання доброчесності позивачки, Комісія, діючи в межах, порядку та у спосіб, визначених Законом № 1402-VIII та Положенням № 211/зп-18, дійшла висновку про істотність означеного порушення, що відповідно до підпункту 5 пункту 12 розділу VI Положення № 211/зп-18 є безумовною підставою для припинення участі ОСОБА_1 у кваліфікаційному іспиті та визнання її такою, що не склала кваліфікаційного іспиту.
32. В апеляційній скарзі ВККС наголошує, що неухильне дотримання правил складання іспиту є обов'язком кандидата на посаду судді під час складання іспиту на будь-якому його етапі, а незнання цих правил не звільняє кандидата від відповідальності, пов'язаної з участю у кваліфікаційному іспиті. Разом з тим факт порушення кандидатом правил складання іспиту, зафіксований у протоколі, може бути підставою для ухвалення Комісією рішення про визнання особи такою, що не склала іспит за будь-якою обраною або всіма спеціалізаціями в цілому. На переконання скаржника, свідоме нехтування, зневажливе або недбале ставлення кандидата на посаду судді до визначених у Положенні № 211/зп-18 правил є проявом якостей, які не сумісні зі статусом судді і мають негативний вплив на перебіг кваліфікаційного іспиту незалежно від його етапу.
33. ВККС вважає, що фактичні обставини справи і зібрані докази свідчать про те, що Комісія при здійсненні своїх повноважень не вийшла за межі своєї компетенції й дотрималася вимог до діяльності суб'єктів владних повноважень, закріплених у частині другій статті 2 КАС України.
34. На думку Комісії, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи і є суперечливими, до того ж суд втрутився в адміністративний розсуд відповідача щодо проведення кваліфікаційного іспиту.
Позиція інших учасників справи
35. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 наголошує на її необґрунтованості, відсутності структурованості, просить залишити її без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2024 року - без змін.
36. Зазначає, що релевантною до спірних правовідносин є постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/186/23, а не у справі № 990/185/23, за обставинами якої порушення кандидата на посаду судді полягало у свідомому використанні за допомогою офіційного вебсайту Верховної Ради України тексту рішення КСУ.
37. Звертає увагу на недосконалість організації та проведення Комісією кваліфікаційного іспиту 28 серпня 2019 року, а також на невмотивованість рішень ВККС у частині висновку про істотність порушень, які ставляться в провину позивачці.
38. Доводить, що оцінка судом мотивів та обґрунтованості оспорюваних рішень ВККС не є втручанням у її дискреційні повноваження.
39. Вважає, що суд першої інстанції у цій справі обґрунтовано встановив втручання рішення Комісії у право на повагу до приватного життя позивачки та правомірно врахував особливу правову природу рішень КСУ, які є джерелом права та невід'ємною частиною Конституції України.
Рух апеляційної скарги
40. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 серпня 2024 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2024 року, а ухвалою від 24 жовтня 2024 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні на 17 грудня 2024 року. Розгляд справи був відкладений до 25 лютого 2025 року.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
41. ОСОБА_1 є громадянкою України та мешкає у місті Чернівці.
42. 03 квітня 2017 року ВККС ухвалила рішення № 28/зп-17 «Про розгляд питання щодо оголошення добору кандидатів на посаду судді» (далі - рішення № 28/зп-17), яким оголосила добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду.
43. Комісія рішенням від 06 грудня 2017 року № 127/зп-17 визнала ОСОБА_1 такою, що успішно склала відбірковий іспит, та попередньо допустила її до наступної стадії добору кандидатів на посаду судді місцевого суду.
44. Рішенням ВККС від 01 серпня 2018 року № 184зп-18 за результатами спеціальної перевірки ОСОБА_1 було направлено до Національної школи суддів України для проходження спеціальної підготовки протягом 9 місяців.
45. 24 червня 2019 року Комісія прийняла рішення № 107/зп-19, яким вирішила:
- допустити до складення іспиту 370 кандидатів на посаду судді, у тому числі й ОСОБА_1 , та визначила графік проведення іспиту згідно з додатком 1;
- допустити до виконання практичного завдання кандидатів на посаду судді, які успішно складуть письмове анонімне тестування під час кваліфікаційного іспиту;
- встановити, що виконання практичного завдання здійснюватиметься із використанням комп'ютерної техніки.
46. Згідно з указаним рішенням для ОСОБА_1 встановлено графік складення кваліфікаційного іспиту:
- письмове анонімне тестування - 01 серпня 2019 року;
- анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації загального суду - 27 серпня 2019 року;
- анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації адміністративного суду -28 серпня 2019 року;
- анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації господарського суду -29 серпня 2019 року.
47. 09 липня 2019 року о 17:23 на вебсайті ВККС розміщено повідомлення із заголовком «Стосовно кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду», що стосувалося дати, місця й правил складання іспиту.
У цьому повідомленні ВККС, серед іншого, зазначила таке:
«Під час виконання практичного завдання дозволяється використання виключно таких нормативно-правових актів і лише на паперових носіях видавничого тиражування: законів, кодексів, зокрема коментованих, постанов пленумів, а також рішень Європейського суду з прав людини.
Порушення цілісності видавничого тиражування нормативно-правових актів до та/або під час виконання практичного завдання не допускається.
Забороняється використання, зокрема, таких джерел інформації:
текстів судових рішень за результатами розгляду судами України справи по суті;
інформаційних листів;
аналітики розгляду справ судами України;
збірників постатейних покажчиків правових позицій;
науково-методичної літератури.
Для виконання практичного завдання ноутбук кожного кандидата матиме доступ виключно до таких офіційних вебсайтів:
Європейського суду з прав людини;
Верховної Ради України (https://rada.gov.ua);
ЛІГА:ЗАКОН (https://ligazakon.net) - використання системи аналізу судових рішень «VERDICTUM» суворо заборонено.
Доступ та використання інших ресурсів не дозволяється!
Після оголошення про завершення відведеного для практичного завдання часу кандидат зобов'язаний невідкладно припинити роботу над його виконанням, прибрати руки з клавіатури ноутбука та маніпулятора миші, залишатися за робочим місцем й очікувати, поки уповноважені представники зберуть екзаменаційні матеріали.
Зошит для виконання практичного завдання є паперовим документом, що формується після завершення відповідного етапу іспиту шляхом тиражування уповноваженим представником надрукованого кандидатом тексту та його скріплення із попередньо заповненою титульною сторінкою зошита для виконання практичного завдання».
48. 01 серпня 2019 року ВККС рішенням № 141/зп-19 затвердила декодовані результати складеного кандидатами письмового анонімного тестування під час кваліфікаційного іспиту, за яким позивачка отримала 88,875 бала та допущена до виконання анонімних письмових практичних завдань.
49. 28 серпня 2019 року позивачка склала анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду під згенерованим індивідуальним кодом 0005637.
50. Суд встановив, що перед виконанням практичного завдання ОСОБА_1 ознайомилася із загальними правилами його виконання.
51. Ці правила передбачали, зокрема, таке:
«На етапі виконання практичного завдання дозволяється на спеціально призначеному ноутбуці у відкритих джерелах (hudoc.echr.coe.int; rada.gov.ua; ligazakon.net) та/або у власних паперових носіях видавничого тиражування використовувати виключно такі нормативно-правові акти:
закони та кодекси, зокрема коментовані;
постанови пленумів;
рішення Європейського суду з прав людини».
52. Для написання анонімного практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду ОСОБА_1 був виданий зошит для виконання практичного завдання, де позивачка виклала результат його виконання.
53. 28 серпня 2019 року після виконання письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду уповноважені представники ВККС склали протокол реєстрації порушень стосовно учасників іспиту з індивідуальними кодами: 0005637; 0076518; 0040827; 0045432.
54. Згідно з цим протоколом датою порушення є 28 серпня 2019 року; час порушення не вказаний, у відповідній графі проставлені прочерки.
55. Зміст порушення міститься на окремому аркуші (додаток 1 до протоколу) з такою інформацією:
«Час початку виконання 28.08.2019 анонімного письмового практичного завдавання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду під час кваліфікаційного іспиту: 09 год. 55 хв.
Кількість учасників вказаного іспиту: 51.
Підпунктом 5 підпункту 17.1 пункту 17 розділу IV Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням Комісії від 03.10.2018 № 211/зп-18 (зі змінами, далі - Положення), учасник має право на використання під час виконання практичного завдання виключно таких нормативно-правових актів: закони, кодекси, зокрема коментовані, постанови пленумів, а також рішення Європейського суду з прав людини.
Підпунктом 6підпункту 17.2 пункту 17 розділу IV Положення учасникам заборонено використовувати під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 цього пункту.
Також на офіційному вебсайті Комісії було завчасно розміщено конкретизований перелік заборонених для використання джерел інформації, яким публічно повідомлено про заборону використовувати під час виконання практичного завдання тексти судових рішень за результатами розгляду судами України справи по суті.
Окрім того, безпосередньо перед початком виконання практичного завдання уповноважений представник Комісії нагадав усім учасникам іспиту про заборону шукати та відкривати тексти рішень Конституційного Суду України.
Уповноваженим представником Комісії під час виконання вказаного вище практичного завдання зафіксовано використання (відкриття за допомогою офіційного вебсайту Верховної Ради України) тексту рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 (далі - рішення) такими учасниками іспиту:
індивідуальний код: 0005637, час порушення: 11 год 51 хв (текст рішення, а також роздруківка історії браузера учасника згідно з додатками 2 та 3 до цього протоколу);
індивідуальний код: 0076518; час порушення: 13 год 13 хв (текст рішення, а також роздруківка історії браузера учасника згідно з додатками 4 та 5 до цього протоколу).
Уповноваженим представником Комісії під час формування зошитів для виконання практичного завдання зафіксовано використання (відкриття за допомогою офіційного вебсайту Верховної Ради України) тексту рішення такими учасниками іспиту:
1) індивідуальний код: 0010827; час порушення: 14 год 45 хв (текст рішення, та також роздруківка історії браузера учасника згідно з додатком 6 та 7 до цього протоколу);
2) індивідуальний код: 0045432; час порушення: год хв (текст рішення, та також роздруківка історії браузера учасника згідно з додатком 8 та 9 до цього протоколу) (Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007)».
56. Додатком 2 до протоколу реєстрації порушень є Рішення КСУ № 6-р/2018.
57. Додатком 3 до протоколу реєстрації порушень є роздрукована 28 серпня 2019 року історія веббраузера Google Chrome, з якої вбачається, що перегляд Рішення КСУ № 6-р/2018 здійснювався позивачкою з 11 год 54 хв до 12 год 27 хв.
58. ОСОБА_1 із цього приводу надала відповідні письмові пояснення, згідно з якими перехід за посиланням було здійснено нею з офіційного порталу Верховної Ради України з метою перевірки доводів позивача та з'ясування обставин справи.
59. Відповідно до рішення № 37/зп-23 ВККС визнала зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням № 107/зп-19, порушення Положення № 211/зп-18 кандидатом на посаду судді ОСОБА_1 істотним, що має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційного іспиту.
60. Вказаним рішенням також затверджено кодовані результати анонімних письмових практичних завдань, в тому числі складених ОСОБА_1 : зі спеціалізації місцевого загального суду кількість балів 105; зі спеціалізації місцевого адміністративного суду кількість балів - 87,5; зі спеціалізації місцевого господарського суду - 102,5, що вбачається з витягів з додатків 1-3 до рішення ВККС № 37/зп-23 від 26 липня 2023 року.
61. 26 липня 2023 року ВККС ухвалила рішення № 39/зп-23, пунктом 1 якого визнала, що зафіксовані під час складення кваліфікаційного іспиту порушення Положення № 211/зп-18 кандидатами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 є істотними та мають наслідком визнання осіб такими, що не склали кваліфікаційного іспиту.
62. Пунктами 2, 4, 5, 6 рішення № 39/зп-23 Комісія затвердила декодовані результати виконаного під час кваліфікаційного іспиту анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду та місцевого адміністративного суду та загалом результати кваліфікаційного іспиту із цих спеціалізацій.
63. Пункт 139 додатка 4 до рішення № 39/зп-23 стосується результату кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 зі спеціалізації місцевого загального суду:
у цьому пункті вказано, що ОСОБА_1 за тестування (код 0013775) набрала 88,875 бала і за практичне завдання (код 0082691) набрала 105 балів;
у графі «Результат іспиту» зазначено, що ОСОБА_1 набрала загальну кількість балів - 193,875 і має результат «не складено».
Пункт 125 додатка 5 до рішення № 39/зп-23 стосується результату кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 зі спеціалізації місцевого адміністративного суду:
у цьому пункті зазначено, що ОСОБА_1 за тестування (код 0013775) набрала 88,875 бала і за практичне завдання (код 005637) набрала 87,5 бала;
у графі «Результат іспиту» зазначено, що ОСОБА_1 набрала загальну кількість балів - 176,375 і має результат «не складено».
Пункт 122 додатка 6 до рішення № 39/зп-23 стосується результату кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 зі спеціалізації місцевого господарського суду:
у цьому пункті зазначено, що ОСОБА_1 за тестування (код 0013775) набрала 88,875 бала і за практичне завдання (код 0072058) набрала 102,5 бала;
у графі «Результат іспиту» зазначено, що ОСОБА_1 набрала загальну кількість балів - 191,375 і має результат «не складено».
64. З наведеними діями та рішеннями ВККС щодо визнання ОСОБА_1 особою, яка істотно порушила Положення № 211/зп-18, та особою, яка не склала кваліфікаційного іспиту, позивачка не згодна та вважає їх протиправними. Вказане стало підставою для звернення ОСОБА_1 до Верховного Суду із цим позовом для захисту її прав та інтересів.
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновку суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
65. Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
66. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
67. За змістом частини першої статті 69 Закону № 1402-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на момент складення позивачкою кваліфікаційного іспиту) на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.
68. Частиною першою статті 70 Закону № 1402-VIII, зокрема, визначено, що добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом.
69. Пунктом 2 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII передбачено, що до повноважень ВККС входить проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організація проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймання кваліфікаційного іспиту.
70. Згідно із частиною першою статті 70 Закону № 1402-VIII добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі стадії: 1) рішення ВККС про оголошення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів; 2) розміщення Комісією на своєму офіційному вебсайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді. В оголошенні має бути зазначено кінцевий термін подання документів до ВККС, що не може бути меншим ніж 30 днів із дати розміщення оголошення, а також прогнозована кількість вакантних посад суддів на наступний рік; 3) подання особами, які виявили намір стати суддею, до ВККС відповідної заяви та документів, визначених статтею 71 цього Закону; 4) здійснення ВККС перевірки відповідності осіб, які звернулися із заявою для участі в доборі, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на основі поданих документів; 5) допуск ВККС осіб, які за результатами перевірки на час звернення відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді, до участі у доборі та складенні відбіркового іспиту; 6) складення особою, допущеною до участі у доборі, відбіркового іспиту; 7) встановлення ВККС результатів відбіркового іспиту та їх оприлюднення на офіційному вебсайті ВККС; 8) проведення стосовно осіб, які успішно склали відбірковий іспит, спеціальної перевірки в порядку, визначеному законодавством про запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених статтею 74 цього Закону; 9) проходження кандидатами, які успішно склали відбірковий іспит та пройшли спеціальну перевірку, спеціальної підготовки; отримання свідоцтва про проходження спеціальної підготовки; 10) складення кандидатами, які пройшли спеціальну підготовку, кваліфікаційного іспиту та встановлення його результатів; 11) зарахування ВККС кандидатів на посаду судді за результатами кваліфікаційного іспиту до резерву на заміщення вакантних посад судді, визначення їх рейтингу, оприлюднення списку кандидатів на посаду судді, включених до резерву та рейтингового списку, на офіційному вебсайті ВККС; 12) оголошення ВККС відповідно до кількості вакантних посад судді у місцевих судах конкурсу на заміщення таких посад; 13) проведення ВККС конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді правосуддя щодо призначення кандидата на посаду судді.
71. На підставі частини першої статті 72 Закону № 1402-VIII добір кандидатів на посаду судді полягає у проходженні особами, допущеними до добору, відбіркового іспиту, організації проведення ВККС щодо осіб спеціальної перевірки в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, а також у проходженні спеціальної підготовки та складенні кваліфікаційного іспиту.
72. Комісія зобов'язана забезпечити прозорість відбіркового та кваліфікаційного іспитів. На кожному із цих етапів та під час перевірки робіт можуть бути присутніми представники засобів масової інформації, громадських об'єднань, судді, адвокати, представники органів суддівського самоврядування, а також кожний кандидат на посаду судді, який брав участь у складенні відповідного іспиту (частина друга статті 72 Закону № 1402-VIII).
73. Частинами першою, п'ятою, шостою статті 73 Закону № 1402-VIII передбачено, що відбірковий іспит проводиться Комісією у формі анонімного тестування з метою перевірки рівня загальних теоретичних знань кандидата на посаду судді у сфері права, володіння ним державною мовою, особистих морально-психологічних якостей кандидата.
74. За результатами відбіркового іспиту ВККС ухвалює попереднє рішення про допуск осіб, які успішно склали відбірковий іспит, до наступного етапу добору і оприлюднює це рішення на офіційному вебсайті Комісії.
75. Порядок складення відбіркового іспиту та методика оцінювання результатів визначаються положенням, що затверджується ВККС.
76. Відповідно до статті 78 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила намір бути рекомендованою для призначення на посаду судді.
77. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, у тому числі отриманого за результатами спеціальної підготовки, а також ступеня його здатності здійснювати правосуддя.
78. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складення кандидатом на посаду судді письмового анонімного тестування та виконання анонімно письмового практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону та веденні судового засідання.
79. Кваліфікаційний іспит проводиться ВККС у спеціально обладнаному для цього приміщенні. Перебіг кваліфікаційного іспиту фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. На кожному його етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми представники засобів масової інформації, професійних організацій правників, а також правозахисних організацій.
80. Порядок складення кваліфікаційного іспиту, методика оцінювання кандидатів визначаються положенням, що затверджується ВККС.
81. Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років з дня складення іспиту.
82. Якщо особа набрала менше 75 відсотків максимально можливого бала кваліфікаційного іспиту, вона вважається такою, що не склала кваліфікаційного іспиту.
83. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через рік. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту повторно, може бути допущена до наступного іспиту не раніш як через два роки.
84. ВККС визначає рейтинг кандидатів на посаду судді відповідно до кількості набраних кандидатами балів за результатами кваліфікаційного іспиту. У рейтингу також окремо відображаються бали із завдань, якими перевіряють здатність кандидата бути суддею за відповідними спеціалізаціями.
85. ВККС зараховує до резерву на заміщення вакантних посад суддів тих кандидатів, які набрали не менше 75 відсотків максимально можливого бала кваліфікаційного іспиту.
86. Інформація про результати кваліфікаційного іспиту і місце кандидата на посаду судді за рейтингом є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному вебсайті ВККС.
87. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту щодо кандидата на посаду судді може бути оскаржено в порядку, визначеному КАС України.
88. За правилами пункту 2 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит.
89. Згідно із частинами п'ятою, сьомою статті 101 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні.
90. Рішення ВККС можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом.
91. На виконання частини п'ятої статті 78 Закону № 1402-VIII Комісія 03 жовтня 2018 року ухвалила рішення № 211/зп-18, яким затвердила Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді.
92. Пунктом 7 розділу І «Загальні положення» Положення № 211/зп-18 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що складення кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді включає такі етапи: 1) складення тестування щодо виявлення належних теоретичних знань; 2) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (у разі виявлення кандидатами на посаду судді бажання бути суддею за цією спеціалізацією); 3) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (у разі виявлення кандидатами на посаду судді бажання бути суддею за цією спеціалізацією); 4) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду (у разі виявлення кандидатами на посаду судді бажання бути суддею за цією спеціалізацією).
93. Черговість етапів проведення виконання практичного завдання зі спеціалізацій визначається рішенням Комісії.
94. Відповідно до пункту 6 розділу ІІ «Організаційна підготовка до складення іспиту» Положення № 211/зп-18 на етапах складення кваліфікаційного іспиту кандидати на посаду судді виконують такі завдання: 1) складення тестування - окремий тест (тестові запитання), який виконується шляхом надання учасником відповідей на запитання; 2) виконання практичного завдання - модельна судова справа, яка виконується шляхом викладення або продовження викладення модельного судового рішення за результатами модельного розгляду справи по суті та відповідно до наявних у ній документів. Завдання щодо викладення або продовження викладення модельного судового рішення визначається у змісті конкретного практичного завдання.
95. Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу IV «Порядок складення іспиту» Положення № 211/зп-18 кваліфікаційний іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту етапів іспиту, визначених пунктом 7 розділу І цього Положення.
96. Пунктом 13 цього ж розділу згаданого Положення передбачено, що перед початком проведення відповідного етапу іспиту уповноважені представники Комісії ознайомлюють учасників іспиту з правилами його складення.
97. За правилами підпункту 5 підпункту 17.1 пункту 17 розділу IV «Порядок складення іспиту» цього Положення учасник має право на використання під час виконання практичного завдання виключно таких нормативно-правих актів: законів, кодексів, зокрема коментованих, постанов пленумів, а також рішень ЄСПЛ. Вказані нормативно-правові акти використовуються учасниками іспиту лише на паперових носіях видавничого тиражування.
98. Згідно з підпунктом 6 підпункту 17.2 пункту 17 цього ж розділу Положення № 211/зп-18 учаснику під час іспиту забороняється використовувати під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 цього пункту.
99. Учасник зобов'язаний не порушувати правил складання іспиту (підпункт 10 підпункту 17.3 пункту 17 розділу IV «Порядок складення іспиту» Положення № 211/зп-18).
100. Пунктом 18 того ж розділу Положення № 211/зп-18 передбачено, що у разі порушення особою порядку складення іспиту Комісія на будь-якому етапі може припинити участь цієї особи у ньому та визнати її такою, що не склала іспиту.
101. Факт порушення порядку складення іспиту фіксується уповноваженими представниками у протоколі реєстрації порушень та розглядається Комісією (пункт 22 розділу IV «Порядок складення іспиту» Положення № 211/зп-18).
102. Згідно з пунктом 2 розділу VІ «Визначення результатів іспиту» цього Положення результати іспиту затверджуються Комісією.
103. Пунктами 8-10 цього ж розділу Положення № 211/зп-18 передбачено, що під час затвердження кодованих результатів іспиту Комісія вирішує питання щодо робіт, які не було розпізнано або виявлено програмним забезпеченням, а також протоколів реєстрації порушень порядку, складених під час іспиту (за наявності таких випадків).
104. За результатами розгляду протоколу Комісія може ухвалити рішення про припинення участі особи в іспиті та визнання її такою, що не склала кваліфікаційного іспиту.
105. Розгляд питання щодо порушень учасниками іспиту порядку складення іспиту (за наявності таких випадків) здійснюється до моменту декодування робіт відповідного етапу іспиту.
106. Результати відповідного етапу іспиту декодуються після проведення оцінювання всіх його завдань.
107. Підпунктом 5 пункту 12 розділу VІ «Визначення результатів іспиту» Положення № 211/зп-18 (зі змінами, унесеними рішенням від 08 жовтня 2018 року № 211/зп-18) передбачено, що особа вважається такою, що не склала кваліфікаційного іспиту, у разі допущення порушення порядку складення іспиту, яке рішенням Комісії визнано істотним.
108. Предметом спору в цій справі є рішення Комісії від 26 липня 2023 року № 37/зп-23, яким, зокрема, визнано, що зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, порушення Положення № 211/зп-18, зокрема, кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0005637 (зафіксоване 28 серпня 2019 року) є істотним та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційного іспиту. А також рішення ВККС від 26 липня 2023 року № 39/зп-23, яким Комісія визнала, що зафіксовані під час складення кваліфікаційного іспиту порушення Положення № 211/зп-18 кандидатами, зокрема ОСОБА_1 , є істотними та мають наслідком визнання осіб такими, що не склали кваліфікаційного іспиту. Комісія затвердила декодовані результати анонімних письмових практичних завдань та результати кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду - загальна кількість балів - 105, місцевого адміністративного суду - 87,5 та місцевого господарського суду - 102,5, та в колонці «результат іспиту» за всіма спеціалізаціями визначено загальну кількість балів і результат - не складено.
109. Основними доводами ОСОБА_1 , з якими погодився і суд першої інстанції, є те, що, на її думку, використання рішення КСУ під час виконання практичного завдання не є порушенням Положення № 211/зп-18, позаяк цей документ не містить чітко визначеної заборони використовувати рішення КСУ, а використане Рішення КСУ не було заздалегідь підготовлене та принесене саме з метою його використання як готове правильно виконане завдання. Крім того, Рішення КСУ № 6-р/2018, яким визнано норму певного закону неконституційною (підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону № 76-VIII), є частиною наведеного нормативно-правового акта, в якому навіть міститься гіперпосилання під відповідною нормою цього Закону, що передбачає прямий перехід за посиланням на наведене рішення без зміни джерела, тобто на дозволеному Комісією під час виконання практичного завдання офіційному вебпорталі парламенту України «Законодавство України».
110. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що Комісія виходила лише з установленого нею факту відкриття позивачкою тексту рішення КСУ під час виконання практичного завдання, не надавши оцінку її поясненням.
111. Суд зазначив, що викладені Комісією у спірних рішеннях мотиви стосовно істотності допущеного позивачкою порушення порядку та правил складання кваліфікаційного іспиту єнеобґрунтованими, непропорційними (неспівмірними) виявленому порушенню і такими, що зроблені фактично на підставі припущень (сумнівів) за відсутності належних доказів, які доводили б порушення позивачкою правил складання іспиту, свідоме нехтування, зневажливе або недбале ставлення до правил кваліфікаційного іспиту та її недоброчесність, що могло б мати наслідком припинення її участі в іспиті та визнання її такою, що не склала іспиту відповідно до пункту 18 розділу IV та підпункту 5 пункту 12 розділу VI Положення № 211/зп-18.
112. Проте Велика Палата Верховного Суду не може погодитися з висновками суду першої інстанції в цій частині з огляду на таке.
113. Суть кваліфікаційного іспиту - це атестування особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила намір бути рекомендованою для призначення на посаду судді. Мета кваліфікаційного іспиту - виявлення належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, у тому числі отриманого за результатами спеціальної підготовки, а також ступеня його здатності здійснювати правосуддя (частини перша та друга статті 78 Закону № 1402-VIII).
114. Порядок складення кваліфікаційного іспиту й методика оцінювання кандидатів передбачають правила проходження іспиту й низку прав, обов'язків та заборон для кандидатів, зокрема щодо джерел інформації, дозволених і заборонених їм для використання під час виконання практичного завдання (частина п'ята статті 78 Закону № 1402-VIII, пункт 17 розділу IV «Порядок складення іспиту» Положення № 211/зп-18).
115. Порушення особою порядку складення кваліфікаційного іспиту надає ВККС право на будь-якому етапі припинити її участь в іспиті та визнати її такою, що не склала кваліфікаційного іспиту. Особа вважається такою, що не склала кваліфікаційного іспиту у випадку допущення порушення порядку складення іспиту, яке рішенням ВККС визнано істотним (пункт 18 розділу ІV «Порядок складення іспиту», пункт 8, підпункт 5 пункту 12 розділу VІ «Визначення результатів іспиту» Положення № 211/зп-18).
116. Тобто з аналізу наведених норм Положення № 211/зп-18 можна дійти висновку, що при вирішенні питання щодо припинення участі особи в іспиті з підстави порушення нею порядку складення іспиту визначальне значення має істотність такого порушення. Лише визнання Комісією у її рішенні вчиненого порушення істотним зумовлює для учасника наслідки у вигляді визнання його таким, що не склав кваліфікаційного іспиту. Відповідно, в протилежному випадку, такі наслідки для кандидата не настають.
117. Норми Положення № 211/зп-18 не визначають критеріїв, які б надавали можливість чітко кваліфікувати порушення порядку складення іспиту як істотне. Це означає, що, з одного боку, ВККС наділена досить широкою свободою розсуду при оцінці допущеного порушення порядку складення іспиту на предмет його істотності. З іншого - нормативна невизначеність (неврегульованість) цього питання, тобто відсутність чітких зрозумілих для кожного учасника орієнтирів, покладає на ВККС обов'язок належно мотивувати її висновки, якщо вона вважатиме, що допущене учасником порушення порядку складення іспиту є істотним, тобто вагомим настільки, щоб це безумовно мало наслідком припинення участі особи в іспиті.
118. Велика Палата Верховного Суду враховує, що відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими у цій статті й інших законах, зокрема у Законі № 1402-VIII. Водночас оцінка Верховним Судом мотивів та обґрунтованості оспорюваних рішень ВККС не є втручанням у її дискреційні повноваження.
119. Рішення ВККС з питання припинення участі кандидата в кваліфікаційному іспиті та визнання його таким, що не склав іспит, має містити мотиви цього рішення (друге речення частини п'ятої статті 101 Закону № 1402-VIII) і відповідати вимогам, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 2 КАС України).
120. Надаючи оцінку законності і обґрунтованості оскаржуваних рішень, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що об'єктивна сторона порушення, яке ставиться у провину позивачці (порушення підпункту 6 підпункту 17.2 пункту 17 розділу ІV «Порядок складення іспиту» Положення № 211/зп-18), полягає у використанні під час виконання практичного завдання джерел інформації на електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 пункту 17 цього ж розділу Положення № 211/зп-18, яким унормовано, що учасник має право на використання під час виконання практичного завдання виключно таких нормативно-правих актів: закони, кодекси, зокрема коментовані, постанови пленумів, а також рішення ЄСПЛ.
121. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що закріплені наведеними правовими нормами правила щодо переліку актів, які можна використовувати, а також положення про заборону використання всіх інших джерел, є чіткими, зрозумілими та не допускають їх неоднозначного розуміння, сприйняття чи тлумачення.
122. Як було зазначено вище, факт відкриття позивачкою під час виконання анонімного письмового практичного завдання тексту Рішення КСУ № 6-р/2018, тобто не передбаченого Положенням № 211/зп-18 джерела як дозволеного для використання під час виконання такого завдання підтверджується наявними у справі доказами, належним чином зафіксовано працівником ВККС і позивачкою не оспорюється та не заперечується.
123. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що доводи позивачки, з якими погодився й суд першої інстанції, про те, що приписи Положення № 211/зп-18 не свідчать про пряму заборону використання рішень КСУ, а також те, що практичне завдання модельної справи містило посилання на Рішення КСУ № 6-р/2018, не спростовують того, що ОСОБА_1 як кандидат на посаду судді була обізнана та мала усвідомлювати, що згаданим Положенням унормовано виключний перелік нормативно-правових актів (джерел інформації), якими учасник має право користуватися під час виконання практичного завдання.
124. Пунктом 13 розділу IV Положення № 211/зп-18 визначено, що перед початком проведення відповідного етапу іспиту уповноважені представники Комісії ознайомлюють учасників іспиту з правилами його складення.
125. Суд встановив, що перед початком виконання практичного іспиту представником Комісії було наголошено на забороні використання саме рішень КСУ.
126. Таким чином, відкриття джерела інформації, яке не передбачено Положенням № 211/зп-18 (відповідних рішень КСУ), підпадає під заборонені вказаним Положенням дії і становить склад порушення порядку складення іспиту.
127. У цьому контексті слід взяти до уваги також доводи відповідача про те, що 28 серпня 2019 року перед початком другого етапу кваліфікаційного іспиту з адміністративної спеціалізації позивачку та інших учасників іспиту ознайомлено під підпис із загальними правилами виконання анонімного письмового практичного завдання під час кваліфікаційного іспиту. Зміст цих правил не суперечить нормам Положення № 211/зп-18, а доведення їх до відома кандидатів додатково свідчить про обізнаність та наявність у розпорядженні позивачки всієї необхідної інформації щодо вимог, правил, особливостей проведення кваліфікаційного іспиту та виконання практичного завдання, хоча вказана обставина і не є визначальною для вирішення цієї справи.
128. Також Велика Палата Верховного Суду враховує та акцентує увагу на тому, що згідно зі змістом оспорюваних рішень Комісії в усіх учасників кваліфікаційного іспиту допущення подібних порушень не були системним недоліком, що вказує на непов'язаність таких з питаннями організації цього заходу або недосконалість нормативного регулювання правил його проведення.
129. ВККС наділена повноваженням на будь-якому етапі припинити участь особи у складенні кваліфікаційного іспиту і визнати її такою, що не склала кваліфікаційного іспиту, у разі допущення цією особою такого порушення порядку його складення, яке рішенням Комісії визнано істотним (пункт 18 розділу ІV «Порядок складення іспиту», пункт 8, підпункт 5 пункту 12 розділу VІ «Визначення результатів іспиту» Положення № 211/зп-18).
130. Оцінка істотності допущеного учасником порушення належить до дискреційних повноважень членів Комісії, яка є колегіальним органом і вирішує це питання шляхом голосування.
131. Велика Палата Верховного Суду у справі № 990/186/23 прийняла постанову від 16 травня 2024 року, у якій викладено висновок про те, що «... Положенням № 211/зп-18 не визначено критеріїв, за якими Комісія вирішує питання щодо порушень учасниками іспиту порядку складення іспиту (за наявності таких випадків), зокрема й щодо того, які порушення Комісія може визнати істотними та, як наслідок, визнати особу такою, що не склала іспиту відповідно до підпункту 5 пункту 12 розділу VI цього Положення.
132. Разом з тим філологічний та логічний аналіз поняття «істотне порушення учасником іспиту порядку складення іспиту» дозволяє виснувати, що під таким порушенням слід розуміти умисне (свідоме) грубе нехтування правилами складання іспиту, або зневажливе ставлення до цих правил, яке вплинуло на складання кваліфікаційного іспиту самого учасника, який допустив це порушення, або інших учасників кваліфікаційного іспиту».
133. Варто зауважити, що попри подібність нормативного регулювання, зокрема, обставини справи № 990/186/23, на постанову Великої Палати Верховного Суду у якій посилається ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу, відмінні від обставин справи, що розглядається, оскільки в тій справі суд встановив відсутність умислу позивачки скористатись рішенням КСУ для виконання практичного завдання.
134. У справі, що розглядається, позивачка факт використання тексту Рішення КСУ № 6-р/2018 під час виконання практичного завдання не заперечує, не покликається на відкриття цього Рішення з необережності (випадково), а наполягає на тому, що вона свідомо його використала під час виконання практичного завдання для того, щоб обґрунтувати і вмотивувати рішення у модельній справі. Крім того, за матеріалами справи перегляд Рішення КСУ
№ 6-р/2018 здійснювався позивачкою досить тривалий час, а саме з 11 год 54 хв до 12 год 27 хв, тобто протягом пів години, що виключає випадковість відкриття цього рішення.
135. Велика Палата Верховного Суду вважає, що кандидат на посаду судді на стадії проходження кваліфікаційного іспиту є особою, яка вже успішно склала відбірковий іспит, пройшла спеціальну перевірку та спеціальну підготовку (що підтверджується наявними матеріалами справи), а тому повинен мати досвід роботи з різними системами пошуку законодавства і демонструвати належну обачність та обережність при роботі з джерелами інформації під час іспиту, а також враховувати під час виконання практичного завдання вимоги встановлених щодо всіх учасників правил, зокрема, підпункту 5 підпункту 17.1 пункту 17 розділу ІV «Порядок складення іспиту» Положення № 211/зп-18.
136. Аналізуючи оскаржувані рішення ВККС № 37/зп-23 та № 39/зп-23 в частині, що стосується позивачки, Велика Палата Верховного Суду висновує, що вони є мотивованими та відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України.
137. Щодо прояву ОСОБА_1 академічної недоброчесності, про що йдеться у рішенні № 37/зп-23, Велика Палата має звернути увагу на таке.
138. Суд першої інстанції слушно зауважив, що поняття академічної доброчесності визначене у Законі України від 5 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту», сфера дії якого не розповсюджується на правовідносини, що виникають під час оцінювання кандидатів на посаду судді у межах процедури кваліфікаційного іспиту.
139. Разом із тим, рішення № 37/зп-23 не містить посилання на цей Закон та не ґрунтується на ньому, а поняття «академічна доброчесність» вжито Комісією лише з метою підкреслити значимість іспиту, забезпечити довіру до його результатів, позбавити будь-кого із учасників невиправданих переваг та усунути сумніви у справедливості оцінювання.
140. Крім того, варто наголосити, що висновки Комісії, викладені у спірних рішеннях, стосуються виключно кваліфікаційного іспиту, про який ішлося вище, і не можуть негативно впливати на проходження ОСОБА_1 інших процедур, пов'язаних з кар'єрою.
141. Отже, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову, а в іншій частині - залишенню без змін.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
142. За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (пункт 2 частини першої статті 315 КАС України)
143. На підставі пунктів 3 та 4 частини першої статті 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює рішення у разі неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права або через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 317, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
1. Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити.
2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2024 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 та № 39/зп-23 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
3. В іншій частині зазначене рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Ю. Уркевич
Суддя-доповідач О. В. Кривенда
Судді: О. О. Банасько В. В. Король
О. Л. Булейко М. В. Мазур
Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв
І. А. Воробйова С. О. Погрібний
М. І. Гриців І. В. Ткач
О. А. Губська О. С. Ткачук
Ж. М. Єленіна Є. А. Усенко
Л. Ю. Кишакевич Н. В. Шевцова