Рівненський апеляційний суд
Іменем України
06 березня 2025 року м. Рівне
Справа № 572/501/25
Провадження № 11-сс/4815/83/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 07 лютого 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12024186200000245,
Ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 07 лютого 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ Сарненського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 , погоджено прокурором Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
Застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_5 , котра народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Солікамськ, Пермської області, рф, громадянки України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючою за адресою АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 04 квітня 2025 року, з одночасним визначенням застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., у разі внесення якої на підозрювану буде покладено ряд процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_8 просить вказану ухвалу скасувати та обрати підозрюваній ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 з носінням електронного засобу контролю
В обґрунтування цих вимог зазначив, що заявлені в клопотанні ризики є не обґрунтованими, оскільки підозрювана щиро розкаюється у скоєному, сприяє розкриттю злочину, раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки та на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, має місце реєстрації та проживання, що свідчить про можливість застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням відповідних процесуальних обов'язків, що зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК.
Також адвокат ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження пропущенного на його думку з поважних причин.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог та залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Як убачається з матеріалів цієї справи, оскаржене рішення було проголошене за відсутності сторін, захисник ОСОБА_6 отримав копію ухвали 14.02.2025. Отже у відповідності до приписів ст.ст. 115-117 КПК клопотання захисника ОСОБА_6 слід задовольнити - поновити строк на апеляційне оскарження.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 4 ч.2 ст. 183 КПК передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, - незаконному зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчинене повторно, що стверджується доказами, зібраними на даний час органом досудового розслідування.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
06 лютого 2025 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК, а 07 лютого 2025 року їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК.
При цьому, під час розгляду клопотання, слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а саме можливість підозрюваної переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, чим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на свідків.
Колегія суддів, перевіривши матеріали за даним клопотанням, вважає такий висновок слідчого судді правильним.
Зокрема, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі нас строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, існує цілком обгрунтований ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.
Також існує ризик незаконного впливу підозрюваної на свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема, в матеріалах справи міститься заява особи зі зміненими анкетними даними котра купувала в підозрюваної психотропну речовину,- ОСОБА_10 , яка вказує, що боїться за своє життя та здоров'я, оскільки підозрювана може чинити тиск на неї, шляхом погроз, вмовляння, переконання, іншим чином, з метою зміни показань у провадженні.
Окрім того, відсутні докази щодо наявності у ОСОБА_5 законного джерела отримання прибутку, оскільки вона не працевлаштована, та враховуючи кількість епізодів злочинної діяльності, у вчиненні яких вона підозрюється на даний час, свідчить про існування ризику вчинення нею іншого кримінального правопорушення.
Тому, на думку колегії суддів, вказані обставини, у своїй сукупності, свідчать про те, що на даному етапі досудового розслідування більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти встановленим ризикам
Так, ч.4 ст. 182 КПК передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Тобто застава повинна бути обрана в такому розмірі, аби забезпечити попередження можливої протиправної поведінки підозрюваного або перешкодити її виникненню та запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК, під загрозою застосування фінансових санкцій. Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» від 08 січня 2009 року, сума застави має бути такою, аби забезпечити стримуючий ефект цього заходу.
Враховуючи особу підозрюваної, її майновий та сімейний стан, перебування на її утриманні неповнолітної дитина, колегія суддів приходить до переконання, що обраний місцем судом розмір застави є достатнім, та зможе гарантувати у разі внесення нею чи будь-якою іншою особою заставодавцем виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що вказана ухвала є законною, обґрунтованою та вмотивованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог сторони захисту.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Поновити адвокату ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 07 лютого 2025 року.
Ухвалу слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 07 лютого 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_8 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3