Справа № 161/3874/25 Провадження №11-сс/802/156/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
05 березня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря
судового засідання- ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7 , (в режимі відеконференції)
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025030580000673 від 11.02.2025, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , яке погоджене із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_10 , про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливості внесення застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27.04.2025 включно, з визначенням розміру застави у розмірі 60560 (шістдесят тисяч п"ятсот шістдесят) гривень.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором надано докази про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому дійшов висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у зв'язку з чим обрав даний запобіжний захід.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки стороною обвинувачення не було надано належних доказів на обгрунтування ризиків, наведених у клопотанні. Акцентує увагу на відомостях про особу підозрюваного, який повністю визнав свою вину, проявив щире каяття, відшкодував завдану шкоду потерпілому в повному розмірі, співпрацював зі слідством, має міцні соціальні зв'язки, що у своїй сукупності свідчить про помилковість висновку слідчого судді, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 .
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги; думку підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, прокурора, який апеляційну скаргу заперечив та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст. 178 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, слідчим суддею правильно встановлено і це відповідає матеріалам провадження, що в СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025030580000673 від 11.02.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , якому 26.02.2025 року повідомлено про підозру. Обґрунтованість підозри стверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, яким слідчий суддя дав належну правову оцінку.
Отже, враховуючи обсяг відомостей кримінального провадження, колегія суддів вбачає, що вони об'єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, а також наявності у матеріалах провадження доказів, які формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_7 до вчинення певних протиправних дій.
Суд апеляційної інстанції також погоджується з доводами сторони обвинувачення у клопотанні та висновком слідчого судді щодо того, що існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам та відповідає особі ОСОБА_7 , який офіційно не працює, тобто відсутні законні джерела існування, неодружений, що в загальному свідчить про відсутність (недостатність) міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення будучи на пробаційному нагляді, однак належних висновків не зробив, що підтверджує сталість його злочинної поведінки.
Наведені захисником дані про особу підозрюваного, наявність у нього міцних соціальних зв'язків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та фактично не зменшують доведених ризиків у кримінальному провадженні, а тому не можуть бути визначальними при вирішенні питання про обрання в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження.
Інші доводи апеляційної скарги захисника висновків слідчого судді не спростовують.
Отже урахувавши всі обставини кримінального провадження, мету застосування запобіжного заходу, можливість вчинення підозрюваним певних дій, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок слідчого судді про застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, як про це просить захисник, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Разом з тим слідчий суддя, з огляду на вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, обґрунтовано визначив розмір застави.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя обґрунтовано застосував стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді з викладених в апеляційній скарзі доводів захисника апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: