печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39969/24-ц
"14" листопада 2024 р. Печерський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Головко Ю.Г.,
за участю секретаря судових засідань Мхітарян М. М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Руденка А. С.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Руденка Андрія Сергійовича про надіслання цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Директора Інституту української мови Національної Академії наук України Гриценка Павла Юхимовича про стягнення коштів справи, за підсудністю,
У вересні 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Директора Інституту української мови Національної Академії наук України Гриценка Павлі Юхимовича про стягнення коштів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024 для розгляду справи визначено головуючого суддю Головко Ю. Г.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом для розгляду за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання.
30.10.2024 представник відповідача директора Інституту української мови Національної Академії наук України ОСОБА_2 - адвокат Руденко Андрій Сергійович подав до суду клопотання про надіслання справи за підсудністю, на підставі ч. 2 ст. 27 ЦПК України, до Голосіївського районного суду м. Києва.
У підготовчому засіданні представник відповідача клопотання підтримав, просив задовольнити, та передати матеріали цивільної справи за підсудністю.
У підготовчому засіданні представник позивача проти задоволення клопотання заперечував.
Дослідивши матеріали позовної заяви, клопотання про надіслання справи за підсудністю, суддя приходить до з наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до п. 42 постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Тобто, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
В такому випадку можливість застосування інших правил територіальної підсудності виключається.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - службової особи директора Інституту української мови НАН України ОСОБА_2 загальну суму нанесеної шкоди в розмірі 256500 грн.
В обґрунтування позовної вимоги зазначає, що ТОВ «Навігатор» орендувало приміщення в Інституту української мови НАНУ з 1998 року по 2017 рік, яке знаходиться на першому поверсі будинку НАН України по вул. Грушевського, 4 в Печерському районі м. Києва. Відповідно до договору оренди від 27.04.1998, та додаткових угод до нього, орендодавцем погодженого перепланування та проведення ремонтно-облаштувальних робіт. Після повідомлення відповідача, про не продовження договору оренди, орендар звільнив приміщення та передав ключі. Отримавши згоду, на проведення обстеження приміщення і виготовлення звіту про вартість невід'ємних поліпшень приміщення, ТОВ «Навігатор» отримало «Звіт № 85/11 про оцінку невід'ємних поліпшень нерухомого майна від 31.10.2017, відповідно до якого вартість невід'ємних поліпшень нерухомого майна становить 1436000 грн в цінах 2017 року. ТОВ «Навігатор» звернулось до орендодавця з листом про компенсацію витратна невід'ємні поліпшення, передані в користування орендодавцю. Проте, сторони не дійшли згоди, щодо врегулювання спірного питання в досудовому порядку.
З огляду на вище зазначене, суд вважає, що вимоги позову є такими, що виникли з приводу оренди та проведення ремонтно-облаштувальних робіт нерухомого майна, приміщення Інституту української мови НАНУ, по вуиці Грушевського, 4 в Печерському районі м. Києва.
Таким чином, відповідно до ст. 30 ЦПК України даний позов підсудний Печерському районному суду м. Києва, оскільки поданий за правилами виключної підсудності за місцем знаходження нерухомого майна, яке перебувало в оренді, з приводу якого заявлено позовні вимоги щодо стягнення суми нанесеної шкоди.
Враховуючи наведене, суд вважає, що підстави для передачі справи на розгляд Голосіївського районного суду м. Києва.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 260 ЦПК України, суд,
Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Руденка Андрія Сергійовича про надіслання справи за підсудністю, залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю. Г. Головко