Справа № 215/7079/24
2/215/771/25
07 березня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Кулієвої О.Л., розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 94 640 грн. 00 коп., а також понесених витрат на оплату правничої допомоги та судового збору. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.09.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено електронний договір №3972360 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 13 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом. Відповідач умови договору не виконав, не повернувши отриманих коштів та не сплативши відсотки. Його заборгованість станом на 22.07.2024 складає 94 640,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 13 000 грн., заборгованість за процентами - 66 040,00 грн. (за період з 11.09.2023 по 24.05.2024) та заборгованість за процентами за 60 днів 15 600,00 грн. (за період з 14.05.2024 по 22.07.2024).
24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАНСТ УКРАЇНА» уклали договір факторингу № 24/05/2024, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАНСТ УКРАЇНА» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до відповідача за договором №3972360 від 11.09.2023.
Після відступлення на користь позивача права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , останній не виконав зобов'язання з повернення кредиту та відсотків за його користування ні на користь позивача, ні на користь первинного кредитора (ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»), внаслідок чого допустив виникнення заборгованості, загальний розмір якої станом на час звернення до суду становить 94 640,00 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 94 640 грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн..
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.11.2024 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 12.12.2024.
У зв'язку з відсутністю у суду відомостей про належне повідомлення відповідача, розгляд справи було відкладено на 30.01.2025.
З 10.12.2024 позивач ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАНСТ УКРАЇНА» змінило назву на ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАНСТ КАПІТАЛ».
Відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
При цьому суд враховує, що зміна найменування юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов'язаних зі зміною найменування, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тобто, зміна найменування юридичної особи не тягне за собою правонаступництва у зв'язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин, якому мали б перейти права та обов'язки особи, яка вибула, та свідчить про юридичну незмінність учасника цивільних відносин.
Враховуючи зазначене, у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи заяву про зміну найменування позивача слід задовольнити та замінити у даній справі найменування позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».
Ухвалою від 30.01.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та зобов'язано АТ «ПУМБ» надати інформацію підтвердження факту належності картки НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 11.09.2023 на вказану платіжну картку в сумі 13 000 грн., в зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 07.03.2024.
18.02.2025 АТ «ПУМБ» листом №КНО-07.8.5/1911БТ від 13.02.2025 повідомив суд про випуск платіжної картки на ім'я відповідача, а також про здійснену платіжну операцію 11.09.2023 по надходженню грошових коштів на суму 13 000 грн. на платіжну карту відповідача через сервіс іншого банку (вх.№3129 від 18.02.2025).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві та в окремій заяві просив розглянути справу без його участі, не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом вручення судових повісток та за допомогою смс-повідомлень; відзиву на позов, заяв та клопотань не подавав.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України враховуючи те, що відповідач про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11.09.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (далі - відповідач) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» в електронній формі було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3972360 (далі - Договір), згідно з яким відповідачу надано кредит у розмірі 13 000 грн.
Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 , яку відповідач вказав особисто під час укладання договору.
Відповідно до п.3.1. Договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) та Додаток №1 до Договору, в яких наведені інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту тощо, а також таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит у сумі 13 000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».
Із листа АТ «Перший Український Міжнародний Банк» №КНО-07.8.5/1911БТ від 13.02.2025 вбачається, що на ім'я відповідача була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_3 , на яку 11.09.2023 надійшли грошові кошти на суму 13 000 грн. через сервіс іншого банку.
Зазначене підтверджує належне виконання своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором позикодавцем ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».
Відповідно до п. 5.1.3. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта, але з обов'язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед первісним кредитором, 24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу №24/05/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Листом від 27.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надіслало ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» лист щодо повідомлення боржників про відступлення права вимоги за кредитними договорами шляхом розміщення вказаної інформації в їх особистих кабінетах.
Із розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що за договором №3972360 від 11.09.2023 відповідач має заборгованість станом на 22.07.2024 у сумі 94 640 грн., яка складається з: 13000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 66040 грн. 00 коп. процентів, нарахованих первісним кредитором за період із 11.09.2023 по 24.05.2024, а також 15600,00 грн. процентів, нарахованих позивачем у межах строку кредитування за період із 24.05.2024 по 22.07.2024.
Крім того, рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 змінено найменування зазначеного товариства на нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.12.2024.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був підписаний відповідачем з використанням аналогу електронного підпису, сума кредиту була перерахована відповідачу за вказаними у договорі реквізитами, що стороною відповідача не спростовано, однак взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав, отриманої суми кредиту не повернув та відсотки не сплатив.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно п. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За приписами п.9 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як встановлено ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Суд дійшов висновку, що відповідач взяті не себе зобов'язання за кредитним договором №3972360 від 11.09.2023 не виконав, у передбачений договором строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 94 640,00 грн..
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості на суму 94 640,00 грн. за тілом кредиту та заборгованості за процентами за користування кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач у передбачений договором строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернув, що має відображення у розрахунку заборгованості.
Доказів протилежного суду не надано та відповідачем не спростовано факту укладення зазначеного кредитного договору та наявність простроченої заборгованості за кредитом.
Відтак, зважаючи на вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Крім того, за змістом частин 1-3 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
На підтвердження вказаних витрат позивачем суду надано ордер адвоката, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, заяву №31 на виконання доручення до Договору №26/08-2024 від 26.08.2024, договір про надання правової допомоги №26/08-2024 від 26.08.2024, укладений між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» і адвокатом Городніщевою Є.О., та акт №31 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору про надання правової допомоги №26/08-2024 від 26.08.2024.
Враховуючи вищевикладене, складність справи, ціну позову, тривалість витраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 10 000 грн. слід зменшити до 5 000 грн. та зазначену суму стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3972360 від 11.09.2023 у розмірі 94 640 (дев'яносто чотири тисячі шістсот сорок) гривень 00 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту 13 000 (тринадцять тисяч) гривень, заборгованість за процентами - 66 040,00 (шістдесят шість тисяч сорок) гривень за період з 11.09.2023 по 24.05.2024 та заборгованість за процентами за 60 днів 15 600 (п'ятнадцять тисяч шістсот) гривень за період з 24.05.2024 по 22.07.2024, а також сплачені при подачі позову судові витрати - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору, 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп. - витрат на правничу допомогу, а всього 102 062 (сто дві тисячі шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07 березня 2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .