Справа № 195/168/25
2/195/171/25
05.03.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Омеко М.В., за участі секретаря судового засідання - Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області позовну заяву Виконавчого комітету Томаківської селищної ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,-
До Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов Виконавчого комітету Томаківської селищної ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що громадяни ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьками малолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідачі злісно ухиляються від обовязків по вихованню та утриманню своєї малолітньої дитини, не займаються належним чином її розвитком, не забезпечують належні умови проживання, не піклуються про її здоров?я, фізичний та розумний розвиток.
Сім?я громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживає за адресою АДРЕСА_1 , винаймає житло.
Родина неодноразово потрапляла в коло уваги , як така, що перебуває у складних життєвих обставинах починаючи з 2022 року, з серпня 2024 року малолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взята на облік службою у справах дітей Виконавчого комітету Томаківської селищної ради, як така, яка перебуває у складних життєвих обставинах.
Відповідачка, ОСОБА_2 , рішенням Томаківського районног осуду Дніпропетровської області в 2022 році вже позбавлялась батьківських прав по відношенню до двох старших дітей.
Громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ведуть неналежний спосіб життя, соціально неадаптовані, не займаються належним чином вихованням дитини, не турбуються про забезпечення відповідного догляду за дитиною, не займаються його лікуванням, схильні до вживання алкогольних напоїв.
Так в грудні 2023 року відповідачка нанесла тяжкі тілесні ушкодження відповідачу на фоні сімейних сварок спричинених спільним вживанням алкогольних напоїв.
Протягом 2024 року службою у справах дітей спільно із фахівцями із соціальної роботи та поліцейськими офіцерами громади майже щотижня відвідувалась родина за місцем проживання. Під час візитів ОСОБА_2 дуже часто була на підпитку , проте відповідач по справі майже постійно перебував в стані алкогольного спяніння та тілесними ушкодженнями. З грудня 2024 року відповідач перебуває на військовій службі. але родину ніяким чином не підтримує.
В вересні 2024 року малолітню дитину ОСОБА_1 вже тимчасововилучали з родини, у звязку з ознаками застуди. Матір з дитиною не госпіталізовували. бо вона перебувала в стані алкогольного спяніння. Протягом тижня дитина перебувала в лікарні, доки батьки не вийшли з запою.
Систематична профілактична робота з родиною позитивних результатів не дала, на зауваження щодо приведення в належний санітарний стан помешкання та забезпечення належного харчування, лікування дитини відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не реагували, позитивних змін щодо покращення ситуації в родині не відбувається.
Батьки неодноразово попереджались про недопустьимість вживання алкогольних напоїв, про відповідальність за неналежне утримання та виховання дитини їм було рекомендовано пройти лікування від алкогольної залежності.
Під час профілактичного рейду 23 січня 2025 року о 9 годині ранку, виявлено, що відповідачка перебувала в стані алкогольного сп?яніння, поводила себе агресивно, здвйснювала психологічний тиск на дитину, погрожувала соціальним працівникам. разом з відповідачкою в помешканні, перебувала гр. ОСОБА_6 , сестра відповідача по справі. яка теж буда в стані алкогольного спяніння, тому було прийнято невідкладне рішення про відібрання малолітньої дитини.
Комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Томаківської селищної ради від 23.01.2025 року прийнято рішення про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . у його матері ОСОБА_2 у звязку з загрозою життю та здоров?ю дитини до подальшого вирішення питання влаштування.
Рішенням виконавчого комітету Томаківської селищної ради від 24.01.2025 року № 32 " Про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 - у його матері ОСОБА_2 та затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав" малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відібрано у матері ОСОБА_2 та влаштовано до дитячого відділення КП "Томаківська центральна районна лікарня"Томаківської селищної ради на тимчасове перебування, а також затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів по справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та надсилання поштовим зв'язком, за останньою відомою адресою його місця проживання, копії ухвали про відкриття провадження по справі та позовної заяви з додатками.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила що дійсно вживає алкогольні напої та вважає себе поганою матір?ю.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердили що відповідачі ОСОБА_9 дійсно ведуть неналежний спосіб життя, не займаються належним вихованням дитини, не турбуються про забезпечення відповідного догляду за дитиною, не займаються його лікуванням. Постійно вживають алкогольні напої та ведуть аморальній спосіб життя.
Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК Українимати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
Згідно п. 16 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
За змістом ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, у принципі 6 визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків; у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.
За змістом ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.
Судом були встановлені наступні обставини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є наступні особи: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 . Даний факт підтверджується копією свідоцтва про народження,яке видано Томаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 120.
Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 відповідачі по справі перебувають в зареєстрованому шлюбі.
Відповідно до повідомлення заступника начальника ВП з ПД ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3., який мешкає за адресою АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносо своєї дружини гр. ОСОБА_2 свідком подій була їх малолітня дитина, за даним фактом було винесенео ТЗПсК серії АА№ 364869 від 07.06.2024 року.
Згідно наказу КЗ "Центр соціальних послуг "Крок назустріч" Томаківської селищної ради № 422 від 27.06.2024 року сімя ОСОБА_9 була взята під соціальний супровід.
Наказом КЗ "Центр соціальних послуг "Крок назустріч" Томаківської селищної ради № 738 від 17.12.2024 року було продовжено соціальний супровід сімї ОСОБА_9 .
Розпорядженням селищного голови № 77-р від 28.08.2024 року було взято на облік ОСОБА_1 , як дитино яка перебуває у складних життєвих обставинах.
Згідно актів обстеження умов проживання з метою захисту прав дитини від 03.01.2024, 01.04.2024, 01.05.2024, 11.06.2024, 02.07.2024, 28.08.2024, 30.08.2024, 02.09.2024, 04.09.2024, 09.09.2024,13.09.2024. 16.09.2024, 04.10.2024, 11.10.2024. 02.11.2024, 04.11.2024, 11.11.2024. 19.12.2024. 23.01,2025 року було проведено обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_1 , де за цією адресою проживають ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та малолітня дитина ОСОБА_1 .
Даними багаторазовими актами було встановлено, що умови для проживання дитини відсутні, приготованої їжі для дитини відсутня, мати в стані алкогольного спяніння та невзмозі забезпечити догляд за малолітньою дитиною або відносно задовільні.
Відповідно до акту про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 23.01.2025 року о 09 годині було відібрано у матері ОСОБА_2 .
Рішенням ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, № 32 від 24.01.2025 року затверджено ВИСНОВОК про доцільність позбавлення батьківських прав громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно ВИСНОВКУ про доцільність позбавлення батьківських прав, з метою захисту прав та законних інтересів малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , орган опіки та піклування ВК Томаківської селищної ради вважає за можливе позбавити батьківських прав громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Таким чином, аналізуючи вищенаведені докази, суд вважає, що позивач довів той факт, що відповідачі по теперішній час не піклуються про стан здоров'я, моральний, фізичний, духовний розвиток свого малолітнього сина, ніякої участі в її утриманні та вихованні не приймають, як цього вимагає ст. 150 СК України, тобто свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, а тому у найкращих інтересах дитини для забезпечення його розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, відповідачі слід позбавити батьківських прав.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 165 Сімейного кодексу України визначено перелік осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Такими особами є один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до вказаної статті Сімейного кодексу України позивач і звернувся до суду з даним позовом.
Підставою позбавлення батьківських прав, як зазначає позивач є те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки, де б вони не перебували, зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.
Відповідно ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, батьки або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України та за ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
У рішенні Європейського суду від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що при вирішенні справ про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов'язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.
Таким чином, відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, викладені обставини дають суду підставу задовольнити позов щодо позбавлення відповідачки батьківських прав.
У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Обов'язковість батьків утримувати дітей до їх повноліття передбачена ст.51 Конституції України, де зазначено, що сім'я, дитинство, материнство охороняються державою.
Частина 1 ст. 183 СК України встановлює, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Згідно до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Тому, суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення відповідачки батьківських прав по відношенню до дитини та про стягнення аліментів на утримання дитини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 5 ст. 164 СК України, рішення суду після набрання ним законної сили необхідно надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Згідно ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Оскільки позивач був звільний від сплати судового збору, а позовні вимоги позивача судом задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір на користь Держави з відповідачів в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 265, 268, 280, 284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Виконавчого комітету Томаківської селищної ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав громадян ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до їх малолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання її малолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів їх доходів (заробітку) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення малолітнім повнолітнього віку, на користь органу опіки та піклування Томаківської селищної ради Дніпропетровської області.
Стягнути з громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання його малолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів їх доходів (заробітку) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення малолітнім повнолітнього віку, на користь органу опіки та піклування Томаківської селищної ради Дніпропетровської області.
Направити рішення суду про позбавлення батьківських прав громадян ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до їх малолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - до Томаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), після набрання ним законної сили, за місцем реєстрації народження дитини.
Рішення про стягнення аліментів в межах платежів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 судовий збір у сумі 605 (шістост п?ять) грн. 60 копійок з кожного на користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) МФО 899998), код банку отримувача: МФО899998, номер рахунку (IBAN № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя: М. В. Омеко