05 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/24186/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/24186/24 (суддя 1-ї інстанції Златін С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення,-
06.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень щомісячно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР за період з 10 липня по 08 серпня 2023 року, відповідно до постанови КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень щомісячно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР за період з 10 липня по 08 серпня 2023 року, відповідно до постанови КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не було виплачено додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2022р. № 168, в період його стаціонарного лікування у період з 10 липня по 08 серпня 2023 року. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального праві, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає, що прийнятті рішення судом першої інстанції не взято до уваги, що із пояснень начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 НГУ вбачається, що клінічний випадок позивача не підлягає оформленню на додаткову винагороду за період стаціонарного обстеження військовослужбовця з приводу поранення (травми, контузії, каліцтва), який подається на розгляд комісії військової частини, оскільки останній перебував на стаціонарі в КП «ДБКЛПД'ДОР в період з 10.07.2023 по 08.08.2023 за направленням медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» виключно з метою уточнення діагнозу. Також звертає увагу, що основний діагноз позивача: Розлади особистості і поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (пренесених МВТ, ЗЧМТ, струсу головного мозку (19.08.2015р., 29.12.2022р.) стійкі, різко виражені хворобливі прояви у вигляді тривожно-депресивного синдрому, інтелектуально-мнестичного зниження, цефалгічного синдрому, стійкої інсомнії, генералізованих тоніко-клонічних нападів (3 за період спостереження 16.07.2023р., 23.07.2023р., 04.08.2023р.), який останній отримав внаслідок стаціонарного обстеження не є безпосередньо пораненням (травмою, контузією, каліцтвом), а є віддаленим клінічним ускладненням даного стану, яке проявилося з часом і не підлягає оформленню на додаткову винагороду за період стаціонарного обстеження військовослужбовця з приводу поранення (травми, контузії, каліцтва). Наголошує, що позивачем без поважних причин пропущений тримісячний строк звернення до суду.
Позивач правом на подання відзиву не скористався.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач 13.04.2022 був призваний на військову службу під час мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022.
В матеріалах справи містяться виписки із закладів охорони здоров'я про не однократне перебування позивача на лікуванні в стаціонарі.
Відповідно до акту №8074/2023, солдат ОСОБА_1 перебував за направленням Начальника ЦПД та ППВ ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» Н.Ю. Лисенкова №170 від 05.07.2023 на стаціонарному обстеженні у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, що знаходиться за адресою 49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, буд.1 в період з 10.07.2023-08.08.2023.
В матеріалах справи міститься лист Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, який надано на вимогу суду про те що, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні в КП «ДБКЛПД» ДОР з 10.07.2023 по 08.08.2023.
Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди відповідно до положень Постанови КМУ № 168 у збільшеному до 100000 грн. розмірі за період його перебування на стаціонарному лікуванні з 10.07.2023 по 08.08.2023 включно, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку про наявність у позивача правових підстав про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити останньому додаткову грошову винагороду в розмірі 100000 гривень щомісячно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР за спірний період, відповідно до постанови КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Частиною другою та третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
За змістом абзацу 1 частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64 введено воєнний стан в Україні, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Згідно із пунктом 1 Постанови №168 (в редакції час спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України у період спірних правовідносин був врегульований наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 37 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України» (далі - Порядок №37).
За приписами підпункту 3 пункту 2 Порядку №37 передбачено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
Пунктом 9 Порядку №37 закріплено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються військовослужбовці, зазначені в підпункті 3 пункту 2 цих Порядку та умов, у тому числі ті, які:
1) перебувають у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або за час такої відпустки;
2) захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні, заручниках до дня звільнення включно, або за час перебування в інтернуванні (але не більше періоду дії воєнного стану) та до дня повернення до України, або за час безвісної відсутності;
3) загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм),- виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер), але не більше періоду дії воєнного стану.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства суд доходить до висновку, що для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України у розмірі, збільшеному до 100000 грн., у зв'язку з пораненням обов'язковим є встановлення таких обставин, як: отримання травми, пов'язаної із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
З матеріалів справи встановлено, що позивач з 13.04.2022 був призваний на військову службу до лав Національній гвардії України під час мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022
Беручи безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України 29.12.2022 в н.п. Кремінна Луганської області позивач отримав поранення «ВТ, акубаротравму, ЗЧМТ, СГМ з втратою свідомості, нудотою, вираженим головним болем».
В матеріалах справи містяться виписки із закладів охорони здоров'я про неоднократне перебування позивача на лікуванні в стаціонарі.
Зокрема у період з 10.07.2023 по 08.08.2023 включно позивач перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні в Комунальному підприємстві «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради зі скаргами на: судомні напади зі втратою свідомості до 1-2 раз на місяць, апатичність, тривогу, поганий сон, сильний головний біль, постійне почуття напруги у всьому тілі, почуття страху, пригнічений настрій, дратівливість, поганий слух, чутливість на звуки, відсутність апетиту, що підтверджується Актом дослідження стану здоров'я №8074/2023 від 08.08.2023 (вих.№750).
Про те, що позивач перебував саме «на стаціонарному обстеженні та лікуванні» в КП «ДБКЛПД» ДОР у спірний період додатково підтверджується листом Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 08.10.2024 №7645 (а.с. 188).
Згідно довідки про доходи №175 від 10.09.2024, позивачу нараховано заробітну плату/грошове забезпечення за липень 2023 року - 5813,71 грн., серпень 2023 року - 20183,71 грн., вересень та жовтень 2023 року - по 22185,00 грн. (а.с. 99).
Колегія суддів суду апеляційної інстанції дослідивши зміст вищевказаних документів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що стаціонарне лікування позивача після поранення безпосередньо пов'язаного із захистом Батьківщини підтверджена належними документами, які містяться в матеріалах справи, а тому останній має право на виплату додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що для відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 10.07.2023 по 08.08.2023 включно та урахуванням фактично виплачених сум.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника, що діагноз позивача не є безпосередньо пораненням (травмою, контузією, каліцтвом), а є віддаленим клінічним ускладненням даного стану, яке проявилося з часом, оскільки вказане повністю спростовується документами, які містяться в матеріалах справи.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав для перегляду висновку суду першої інстанції про відсутність порушень строків звернення до суду.
Також, з урахуванням категорії складності, зважаючи на характер спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно здійснено оцінку обґрунтованості суми компенсації витрат на правничу допомогу, у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, тому стягненню з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу саме у розмірі 1000,00грн. При цьому доводи скаржника з приводу того, що позивач, як учасник бойових дій мав право скористатись безоплатною правовою допомогою є безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/24186/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак