05 березня 2025 року м. Дніпросправа № 280/7915/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року (суддя 1-ї інстанції Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі №280/7915/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
22.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання рішення начальника ГУНП в Запорізькій області А. Кисько оформлене наказом №1304 від 08.08.2024 “Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до капітана поліції ОСОБА_1 - слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани - протиправним та скасувати його, з наступним занесенням відомостей про його скасування до особової справи капітана поліції ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що покарання визначене наказом начальника ГУНП в Запорізькій області №1304 від 08.08.2024 є необ'єктивним, необґрунтованим, суперечливим, безпідставним та упередженим, таким, що носить виключно обвинувальний ухил і опирається на викривленні норм КПК України, що не містять в собі імперативних вказівок, не узгоджується з діючими нормами законів чи внутрішніх службових наказів (поліції та/чи МВС).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Так вважає, що службовим розслідуванням правильно встановлено наявність порушень з боку позивача в наслідок неналежного виконання службових обов'язків як слідчим, а отже застосування дисциплінарного стягнення є обґрунтованим.
Позивач не скористався правом подання відзиву.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 08.08.2024 ГУНП в Запорізькій області прийнято наказ № 1304 “Про застосування дисциплінарного стягнення» на підставі якого зокрема до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с. 77).
У наказі №1304 від 08.08.2024 зазначено: “…Таким чином, встановлено, що відповідно до протоколу затримання особи, 29.04.2024 слідчим відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції Тараном Р.П. в порядку ст. 208 КПК України було затримано громадянина ОСОБА_2 за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. З ст. 286 КК України, внаслідок якого загинуло дві особи та що викликав суспільний резонанс.
Виходячи із матеріалів кримінального провадження, слідчий відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області капітан поліції Таран Р.П., як уповноважена особа, керуючись вимогами чинного законодавства, на місці пригоди оцінивши фактично ситуацію, підстави та ризики, прийняв вказане рішення, застосоване до водія ОСОБА_2 затримання в порядку ст. 208 КПК України, що є самим по собі різновидом заходу забезпечення кримінального провадження.
Однак, слідчий відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області капітан поліції Гаран Р.П. в протиріччя своїм переконанням та підставам, які вказані в протоколі затримання ОСОБА_2 аргументуючи його затримання в порядку ст.208 КПК України, не враховуючи обставини та тяжкі наслідки дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої загинуло 2 особи, не враховуючи санкцію статті 286 КК України, відповідно до якої (діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років), звернувся до процесуального прокурора Дніпровської окружної прокуратури Запорізької області з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, що в свою чергу фактично є більш м'яким запобіжним заходом ніж затримання та тримання під вартою. В подальшому погоджене з процесуальним прокурором клопотання направлено до слідчого судді, який в свою чергу був позбавлений можливості застосувати до підозрюваного більш суворий запобіжний захід.
Крім того, дисциплінарною комісією встановлено, що слідчий відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_3 , спеціалізується на розслідуванні злочинів у сфері транспорту більше трьох років відповідно до наказів ГУНГІ “Про закріплення слідчих за розслідуванням кримінальних правопорушень у сфері транспорту» № 45 від 14.01.2022, № 30 від 06.01.2023, №71 від 16.01.2024, враховуючи досвід за лінією роботі, слідчим проігноровано вимоги п.п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, які прямо акумулюються із санкцією ч. З ст. 286 КК України.
Крім того, під час вивчення матеріалів вказаного кримінального провадження встановлено, що 29.04.2024 у період часу з 09 год. 17 хв. по 09 год. 55 хв. було проведено обшук автомобіля ВМW-530d, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В ході обшуку було вилучено: автомобіль “ВМW-530d», р.н. НОМЕР_2 (на момент слідчої дії номерні знаки відсутні); фрагменти забрудненої сорочки з під днища автомобіля “ВМW-530d». р.н. НОМЕР_1 (на момент слідчої дії номерні знаки відсутні); фрагменти жирової тканини, шкіри, волосся, РБК з днища (виступаючих елементів) автомобіля “ВМW-530d», р.н. НОМЕР_1 (на момент слідчої дії номерні знаки відсутні).
Предмети одягу пішоходів: фрагменти забрудненої сорочки з під днища автомобіля “ВМW-530d». р.н. НОМЕР_1 , що упаковані до картонної коробки; фрагменти жирової тканини, шкіри, волосся, РБК з днища (виступаючих елементів) автомобіля “ВМW-530d», р.н. НОМЕР_1 , що упаковані до картонної коробки, передати на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
Однак, слідчим по вилученим біологічним зразкам не було призначено необхідної судової експертизи. 03.05.2024 слідчим ОСОБА_1 було винесено постаноу про призначення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю “Транспортно-трасологічні дослідження», однак в матеріалах кримінального провадження наявний лист ДНД1СЕ № 2752/08-14/15- 24 від 29.05.2024 щодо некоректності поставлених запитань у постанові та необхідності їх усунення з призначенням іншої судової експертизи.
Зважаючи на дату надходження вказаного листа, слідчий звернувся до експертної установи з постановою про уточнення виду раніше призначеної судової інженерно-транспортної експертизи лише 18.06.2024, що свідчить про затягування ходу досудового розслідування.
Результати проведених експертиз у кримінальних провадженнях за фактами ДТП є основоположним доказової бази, що безпосередньо впливають на хід, повноту та об'єктивність досудового розслідування у кримінальних провадженнях вказаної категорії.
Зазначені вище факти свідчать про порушення принципу законності та верховенства права, що, в цілому, виключило можливість забезпечення таких основоположних завдань кримінального провадження, як захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ст.ст. 2, 7, 9, ч. 2 ст. 91 КПК України) та виконання покладеного на слідчого обов'язку доказування (ст. 92 КПК України), що, в свою чергу, є порушенням обов'язку поліцейського, передбаченого пп.1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію України» від 02 липня 2015 та є порушенням службової дисципліни, відповідно до Закону України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 №2337-VII…
…За допущені порушення вимог п.п.1, 2 ч. 1 ст.18 Закону України “Про Національну поліцію», п. п. 1, 2 ч.З ст. 1 Закону України “Про дисциплінарний статут Національної поліції», ст.2, 9, 39 КПК України, п.п.1,9 ч.4 р. V, п.п.1,4,6 п.З, п.5 Розділу VI наказу МВС від 06.07.2027 №570 “Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України», що виразилося у не врахуванні обставини, тяжких наслідків дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.04.2024 в результаті якої загинуло 2 особи (що є тяжким злочином покарання за яке відповідно до санкції статті 286 КК України, передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років) під час звернення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, у порушення п.п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, яким визначено необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачене понад 5 років у виді позбавлення волі, а також непризначенні по вилученим речовим доказам в ході обшуку автомобіля “ВМW-530d», р.н. НОМЕР_1 , необхідних судових експертиз, у несвоєчасному зверненні до експертної установи з постановою про уточнення виду раніше призначеної судової інженерно- транспортної експертизи в рамках кримінального провадження №12024082050000829 від 28.04.2024, до слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Запорізького районного управління поліції) капітана поліції ОСОБА_1 (0090485), застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани».
Не погоджуючись зі спірним наказом та вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про необґрунтованість оскарженого наказу.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення, погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимоги з на наступне.
Так спірним у справі є правомірність застосування до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).
Положеннями ст. 19 вказаного Закону також передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Як передбачено статтею 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша).
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з положеннями ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Закону №2337-УІІІ дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Стаття 13 Закону №2337-УІІІ передбачає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Зміст положень Дисциплінарного статуту ОВС свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Водночас підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни.
Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
У цій справі підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани був висновок відповідача за результатами проведеного службового розслідування.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для призначення службового розслідування послугував рапорт начальника ВР ЗСТ СУ ГУНП в Запорізькій області С. Борща про наявність підстав для проведення службового розслідування за фактом службової недбалості. У рапорті зазначено зокрема, про те, що 28.04.2024 слідчим ВР ЗСТ СУ ГУНП в Запорізькій області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024082050000829, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. 29.04.2024 в порядку ст. 208 КПК України було затримано громадянина ОСОБА_2 та повідомлено про підозру. 30.04.2024не зважаючи на те, що до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Не зважаючи на те, що відповідно до ч.5 ст. 12 Загальної частини КК України, злочин передбачений ч. 3 ст. 286 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, викликав суспільний резонанс та підозрювану особу затримано в порядку ст. 208 КПК України, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання більш м'якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. (а.с. 1 Т2)
Враховуючи надходження вказаного рапорту, наказом начальника ГУ НП в Запорізькій області від 27.06.2024 за №774 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію. (а.с. 4 Т2)
За результатами проведеного службового розслідування складений та затверджений висновок 09.07.2024, відповідно до якого дисциплінарною комісією запропоновано: «…За допущені порушення вимог п.п.1, 2 ч. 1 ст.18 Закону України “Про Національну поліцію», п. п. 1, 2 ч.З ст. 1 Закону України “Про дисциплінарний статут Національної поліції», ст.2, 9, 39 КПК України, п.п.1,9 ч.4 р. V, п.п.1,4,6 п.З, п.5 Розділу VI наказу МВС від 06.07.2027 №570 “Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України», що виразилося у не врахуванні обставини, тяжких наслідків дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.04.2024 в результаті якої загинуло 2 особи (що є тяжким злочином покарання за яке відповідно до санкції статті 286 КК України, передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років) під час звернення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, у порушення п.п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, яким визначено необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачене понад 5 років у виді позбавлення волі, а також непризначенні по вилученим речовим доказам в ході обшуку автомобіля “ВМW-530d», р.н. НОМЕР_1 , необхідних судових експертиз, у несвоєчасному зверненні до експертної установи з постановою про уточнення виду раніше призначеної судової інженерно- транспортної експертизи в рамках кримінального провадження №12024082050000829 від 28.04.2024, до слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Запорізького районного управління поліції) капітана поліції ОСОБА_1 (0090485), застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани ..». (а.с. 102-127 Т2)
08.08.2024 ГУНП в Запорізькій області прийнято наказ № 1304 “Про застосування дисциплінарного стягнення» на підставі якого зокрема до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. (а.с. а.с. 118-122 Т2)
Згідно вказаного наказу, дисциплінарне стягнення застосовано за допущені позивачем порушення вимог п.п.1, 2 ч. 1 ст.18 Закону України “Про Національну поліцію», п. п. 1, 2 ч.З ст. 1 Закону України “Про дисциплінарний статут Національної поліції», ст.2, 9, 39 КПК України, п.п.1,9 ч.4 р. V, п.п.1,4,6 п.З, п.5 Розділу VI наказу МВС від 06.07.2027 №570 “Про організацію діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України», що виразилося у не врахуванні обставини, тяжких наслідків дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.04.2024 в результаті якої загинуло 2 особи (що є тяжким злочином покарання за яке відповідно до санкції статті 286 КК України, передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років) під час звернення до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, у порушення п.п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, яким визначено необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачене понад 5 років у виді позбавлення волі, а також непризначенні по вилученим речовим доказам в ході обшуку автомобіля “ВМW-530d», р.н. НОМЕР_1 , необхідних судових експертиз, у несвоєчасному зверненні до експертної установи з постановою про уточнення виду раніше призначеної судової інженерно- транспортної експертизи в рамках кримінального провадження №12024082050000829 від 28.04.2024.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів враховує наступне.
Стаття 40 КПК України визначає повноваження слідчого.
Згідно вказаної статті, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті, слідчий уповноважений:
1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом;
2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;
3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;
5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій;
6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;
7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;
8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу;
9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 40 КПК України, слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Слідчий здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого. (ч. 5 ст. 40 КПК України)
Як свідчать встановлені обставини справи, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 було погоджено з прокурором, та розглянуто судом за участю прокурора. Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі.
Ухвала суду від 30.04.2024 про розгляд клопотання у кримінальному провадженні №12024082050000829 про застосування запобіжного заходу набрала законної сили та не оскаржена. Вказаною ухвалою не було встановлено процесуальних порушень з боку слідчого. (а.с. 56-66 Т2)
Таким чином правових підстав для надання оцінки обґрунтованості та правомірності процесуальних дій позивача, як слідчого, при оформленні клопотання у кримінальному провадженні №12024082050000829 про застосування запобіжного заходу, відсутні як у відповідача так і у адміністративного суду. Висновки відповідача про необхідність обрання того чи іншого запобіжного заходу не можуть, в даному випадку, визначатись в рамках службового розслідування.
Щодо висновків відповідача про не призначення позивачем по вилученим речовим доказам в ході обшуку автомобіля “ВМW-530d», р.н. НОМЕР_1 , необхідних судових експертиз, у несвоєчасному зверненні до експертної установи з постановою про уточнення виду раніше призначеної судової інженерно- транспортної експертизи в рамках кримінального провадження №12024082050000829 від 28.04.2024, колегія суддів зазначає наступне.
Такі висновки по суті, за позицією відповідача, свідчать про неналежне виконання службових обов'язків позивачем.
Проте, як зазначено вище, та свідчать норми КПК України, слідчий здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Нормами КПК України перебачений контроль за діяльністю слідчого.
Стаття 39 КПК України визначає повноваження керівника органу досудового розслідування, який в свою чергу уповноважений: визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора; вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим.
Стаття 36 КПК України визначає повноваження прокурора, а саме: доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному КПК України; скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих; ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК України, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування; погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених КПК України, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання.
Так службовим розслідуванням не встановлено, а суду не надано доказів про те, що керівником органу досудового розслідування або прокурором був здійснений контроль за діяльністю позивача як слідчого у вказаному кримінальному провадженні, надходили вказівки, які були не виконані своєчасно або проігноровані.
Контроль за діяльністю слідчого не може здійснюватися в рамках службового розслідування, а адміністративним судом в даному випадку не може бути надана оцінка процесуальним діям слідчого.
Враховуючи вищезазначене, відповідачем не доведено наявність в діях позивача дисциплінарного проступку та правомірність застосування дисциплінарного стягнення.
З огляду на зазначене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Національної поліції в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року в адміністративній справі №280/7915/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак