Справа № 11-кп/824/2475/2025
№ 759/17908/23
Категорія КК: ч. 3 ст. 190 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
25 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 , -
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05 листопада 2024 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 до 03 січня 2025 року включно. Визначено ОСОБА_7 заставу у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 200 грн.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Змінити ОСОБА_7 запобіжний захід на більш м'який у виді особистого зобов'язання або нічного домашнього арешту, або зменшити розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги захисник вказує про незаконність складу суду, яким прийнято оскаржуване рішення, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність розгляду клопотання прокурора.
На думку апелянта, клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, надійшло до Святошинського районного суду м. Києва з порушенням правил територіальної підсудності. Так, за правилами ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. СУГУНП в Київській області, який здійснював досудове розслідування знаходиться в Шевченківському районі м. Києва. Крім того, останній за часом епізод, інкримінований ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК України, нібито був вчинений за місцем проживання обвинуваченого в Саксаганському районі м. Кривий Ріг. На думку захисника, обвинувальний акт в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 разом з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинен був бути направлений або у Шевченківський районний суд м. Києва, або у Саксаганський районний суд м. Кривий Ріг.
Крім того, поза увагою суду першої інстанції, на думку захисника, залишились дані про особу обвинуваченого, який до затримання працював, має постійне місце проживання, дружину та доньку, тобто міцні соціальні зв'язки. Також ОСОБА_7 має незадовільний стан здоров'я, яке погіршилось в умовах установи виконання покарань.
Зазначає захисник і про безпідставність ризиків, наявністю яких суд обґрунтовує необхідність подальшого перебування ОСОБА_7 під вартою.
Крім того, захисник вважає, що розмір застави, визначений ОСОБА_7 є завеликим та неспівмірним.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту, пояснення прокурора, який заперечив проти скасування ухвали суду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час судового розгляду суд відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Як убачається з матеріалів з судового провадження прокурором, в ході судового розгляду, заявлено письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 . Судом заслухано думку сторін обвинувачення та захисту, вивчено матеріали судового провадження.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції дотримано вимоги кримінального процесуального закону в ході розгляду вказаного питання.
Судом враховано те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень різного ступеню тяжкості, передбачених ч. 3 ст. 190; ч. 1 ст. 263 КК України.
Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, судом враховано і дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, та зазначено про відсутність об'єктивних медичних застережень щодо неможливості подальшого перебування ОСОБА_7 під вартою. Обгрунтованим, на думку колегії суддів, є ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків, з урахуванням стадії судового розгляду.
Підстав для скасування запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає. Так само суд першої інстанції належним чином обґрунтував розмір застави.
Доводи захисника про тривалість перебування обвинуваченого під вартою не можуть бути єдиною підставою для скасування йому запобіжного заходу, оскільки в даному випадку тримання під вартою не виходить за межі розумного строку та не суперечить Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Тому, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що на даний час відсутні дані про зменшення або зникнення ризиків, доведених прокурором під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання розгляду клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою незаконним складом суду. Посилання захисника на положення ст. 132 КПК України є безпідставним, оскільки наразі здійснюється судовий розгляд обвинувального акту в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 . Захисник не був позбавлений права заявити відповідне клопотання під час підготовчого розгляду, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції, про визначення підсудності в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 до початку судового розгляду.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 05 листопада 2024 року, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 376, ст. 407, ст. 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 листопада 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03січня 2025року включно, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
______________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/2475/2025
№ 759/17908/23
Категорія КК: ч. 3 ст. 190 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
25 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 , -
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
Керуючись ст. 376, ст. 407, ст. 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 листопада 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03січня 2025року включно, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголосити 03 березня 2025 року о 09 годині.
______________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3