Справа № 11-кп/824/2211/2025
№ 362/3525/23
Категорія КК: ч. 2 ст. 286 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
25 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків Київської обл., громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік 3 місяці. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, іспитовий строк 3 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Цивільний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 114 987 гривень та моральну шкоду в розмірі 200 000 гривень.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Згідно вироку, ОСОБА_6 визнано винним в тому, що він 14 жовтня 2022 року, близько 18 год. 00 хв., перебуваючи за кермом автомобіля «ВАЗ» модель 21070, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі вул. Грушевського в напрямку від вул. Соборна у бік вул. Декабристів у м. Василькові Обухівського району Київської області, у порушення вимог пункту 10.1 та пункту 16.13 Правил дорожнього руху України, на нерегульованому перехресті перед поворотом ліворуч розпочав рух в напрямку вул. Гоголя м. Васильків Обухівського району Київської області не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу мотоциклу марки «SPARK» моделі «SP200R-27», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо, та допустив зіткнення передньою лівою частиною керованого ним транспортного засобу з боковою лівою частиною вказаного мотоцикла на смузі руху в напрямку вул. Соборна м. Васильків Обухівського району Київської області.
Внаслідок дорожньо-транспортної події водій мотоцикла марки «SPARK» моделі «SP200R-27», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у виді відкритого фрагментарного перелому верхньої-середньої тканини обох кісток лівої гомілки зі зміщенням відламків та поширеною рваною раною передньої поверхні лівої гомілки в верхній третині, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Порушення водієм ОСОБА_6 вимог підпунктів 10.1 та 16.13 ПДР України перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та наслідками, що настали.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_9 , не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого,просить скасувати вказаний вирок в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.
Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком 2 роки.
В обґрунтування апеляційних вимог потерпілий зазначає, що суд, призначаючи покарання, належним чином не оцінив всі обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого.
Зазначає, що обвинувачений визнав свою вину під тиском зібраних під час досудового розслідування доказів його винуватості, а саме за наслідками висновку експерта щодо невідповідності дій ПДР України обвинуваченого. Після пригоди обвинувачений жодної допомоги потерпілому, який перебував у безпорадному стані, не надав. Під час судового розгляду ОСОБА_6 з потерпілими демонстративно не спілкувався.
Поза увагою суду, на думку апелянта, залишились тяжкі наслідки, які настали для потерпілого, а саме постійне порушення нормального фізичного стану, що призвело до отримання ним III групи інвалідності.
Крім того, на думку апелянта, суд безпідставно визнав обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, оскільки визнання вини, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого, оскільки воно передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль із цього приводу та осуд своєї поведінки.
Обставини, які суд поклав в основу помилкового рішення про звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання, вже враховано при визначенні йому майже мінімального розміру кримінального покарання. Повторне врахування тих самих обставин з метою обґрунтувати рішення про застосування ст. 75 КК України є неприпустимим. Потерпілий вважає, що виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства неможливе.
Заслухавши доповідь судді, представника потерпілого, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення захисника, обвинуваченого та прокурора, які заперечили проти скасування вироку та призначення більш суворого покарання, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведена дослідженими судом доказами і в апеляційній скарзі потерпілим не заперечується.
Кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК України є правильною.
Відповідно до 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням..
На думку колегії суддів, судом першої інстанції дотримано вказані вище вимоги закону України про кримінальну відповідальність.
Так, при призначенні ОСОБА_6 покарання судом належним чином враховані тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких з необережною формою вини, фактичні обставини скоєного та обґрунтовано призначено покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі.
Враховано судом і дані про особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно.
Як убачається з мотивувальної частини вироку, потерпілий, будучи допитаним під час судового розгляду, зазначав, що не пам'ятає чи бачив поруч обвинуваченого з огляду на отримані тілесні ушкодження. Під час перебування у лікарні до потерпілого обвинувачений приходив декілька разів з пропозицією допомоги, батьки обвинуваченого частково відшкодовували заподіяну шкоду.
Вказані обставини, на думку колегії суддів, свідчать про активну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування, направлену на усунення наслідків своїх протиправних дій.
Судом враховано часткове добровільне відшкодування шкоди потерпілому, як обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, та відсутність обставин, які його обтяжують, згідно ст. 67 КК України. Судом враховано ту обставину, що реальне відбування обвинуваченим покарання перешкоджатиме якнайшвидшому відшкодуванню потерпілому заподіяної шкоди.
Всупереч доводам апеляційної скарги потерпілого, судом не визнано обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого - щире каяття.
Суд першої інстанції обґрунтував можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства з урахуванням ставлення обвинуваченого до скоєного, а саме критичної оцінки своєї злочинної поведінки. Так само своє негативне ставлення до скоєного обвинувачений підтвердив і під час апеляційного розгляду.
Виходячи з наведеного, апеляційна скарга потерпілого не підлягає задоволенню, оскільки доводи, що в ній викладені, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Порушень вимог кримінального процесуального закону в ході судового розгляду допущено не було.
Тому, вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2024 року щодо ОСОБА_6 , як законний та обґрунтований підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга потерпілого, доводи якої не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, - без задоволення.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2024 року, яким ОСОБА_6 засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення.
______________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/2211/2025
№ 362/3525/23
Категорія КК: ч. 2 ст. 286 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
25 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків Київської обл., громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2024 року, яким ОСОБА_6 засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголосити 03 березня 2025 року о 10 годині.
______________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3