04 листопада 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю:
особи, стосовно якої складено
протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 29.06.2020 о 04.15 годині в м. Києві на вул.Набережно-Рибальській, в порушення п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, керував автомобілем Хонда, державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі КМНКЛ «Соціотерапія».
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 31.07.2020 та замінити захід стягнення, а саме позбавлення права керування транспортними засобами, обмежившись штрафом у розмірі передбаченому законом.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 вказує, що адміністративне стягнення та позбавлення права керування на 1 рік не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи.
Вказує ОСОБА_1 , що 29.06.2020 близько 04 год. 15 хв. працівниками поліції було здійснено зупинку транспортного засобу, під його керуванням, на підстав того, що не працювали освітлювальні лампи заднього номеру, при спілкуванні працівники поліції запропонували здати алкогольний тест на драгер, він- ОСОБА_1 погодився алкоголю не вживав, прилад драгер показав результат - 0,14 проміле, що є допустимим чинним законодавством України.
Посилається ОСОБА_1 і на те, що на вищезазначеній підставі був складений акт на вживання наркотичних засобів, а не алкогольного сп'яніння, при проходженні перевірки не були долучені свідки, не проводилась фіксації за допомогою нагрудних камер, поліціанти попросили проїхати до наркодиспансеру в здати тест на вміст наркотичних засобів.
На обґрунтування апеляційних вимог вказує, що в наркодиспансері знову дихав в драгер, який показав 0,03 проміле, де це зафіксовано письмово і там же здав аналіз на вміст наркотичних речовин, на що повідомили, що повідомили, що результат буде готовий через 4 дні.
Посилається ОСОБА_1 , що після здачі аналізів працівники поліції віддали ключі від машини і підвезли до його авто і після поїхав до дому за кермом.
З висновком наркодиспансера і аналізом сечі, який показав 0,36 проміле не згоден, наркодиспансер не видав повний спектр перевірки, не було надано висновку від показника драгера.
Стверджує ОСОБА_1 , що при розгляді справи суд не вислухав його доводів та міркувань, вручивши йому вже готову постанову суду, його заперечення суддя слухати категорично відмовився.
На його переконання, було допущенопорушення процесуальних норм права, які є дуже суттєвими, оскільки такий розгляд справи позбавив його можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 266 КУпАП, зокрема, дати пояснення, заявити клопотання про надання всіх доказів, виклик свідків. Розглядаючи справу суд значно відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, дослідивши матеріали справи тадодатково надані суду апеляційної інстанції дані, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти до наступного висновку.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Апеляційний суд переглядає справу в межах обставин, що викладені у протоколі//протоколах про адміністративні правопорушення, визнані судом доведеними, за доводами апеляційної скарги, підтриманими у суді апеляційної інстанції, як указано в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколами про адміністративні правопорушення судом першої інстанції в повній мірі не дотримані, що є безспірною підставою для скасування постанови з прийняттям нової постанови.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 529335 від 29.06.2020, в означений день в 04.15 годині в м. Києві на вул.Набережно-Рибальській, в порушення п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, керував автомобілем Хонда, державний номер НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння.
Огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі КМНКЛ «Соціотерапія» (а.с. 2).
В судовому засіданні ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав та пояснив наступне.
Так, ОСОБА_1 вказав, що алкогольні напої не вживав, здав тест Драгер на місці, який показав відсутність вмісту алкоголю, потім поїхав з поліцейськими дляпроходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, де Драгер уже показав вміст алкоголю.
Крім цього, ОСОБА_1 зазначив, що має сумніви щодо точності результатів огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, оскільки алкоголь він не вживав і перший тест на Драгері не показав вмісту алкоголю.
Згідно наданого КМНКЛ "Соціотеріпаія" суду апеляційної інстанції результату обстеження для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі з використанням технічного засобу Drager Alcotest 6820 №2587 (тест №7071) вміст алкоголю у ОСОБА_1 0.00% проміле (а.с. 44).
Відповідно до результату лабораторного дослідження №1766 від 30.062020 на визначення наркотичного засобу або лікарських речовин нічого не виявлено (а.с. 45).
Щодо результат лабораторного дослідження № 1699 в ОСОБА_1 виявлено в сечі 0,36% етанолу (а.с. 45).
Посилання правопорушника на те що, він не перебував в стані наркотичного сп'яніння, суд приймає до уваги, оскільки в висновку КМНКЛ «Соціотерапія» зазначено, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння, а саме 0.36%, в той час як здійснювався відбір зразків на стан наркотичного, а не алкогольного сп'яніння. У суду є підстави сумніватись у акті медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій № 004080 від 29.06.2020 щодо обстеження правопорушника, тому ця довідка є неналежним доказом і не приймається до уваги судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 хворіє на певний ряд захворювань, які могли вплинути на результат огляду у лікаря нарколога.
Згідно надано суду апеляційної інстанції ультразвукового дослідження нирок та наднирників у ОСОБА_1 виявлено гіпоплазія правої нирки (а.с. 72).
На переконання апеляційного суду, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 529335 від 29.06.2020вимоги процесуального закону не були виконані, зокрема не проведено огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Суддя першої інстанції, визнаючи винним ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, не встановив невідповідність даних протоколу, не звернув уваги на допущені порушення та не вжив заходів щодо їх усунення.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14.02.2008 у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 06.12.1998; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
За таких обставин, оскільки належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення відсутні, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
За наведеним, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік- скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька