30 вересня 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю:
особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення,
- ОСОБА_1 ,
захисника особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - адвоката Романішіна Є.В.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника Романішина Є.В. на постанову Володарського районного суду Київської області від 10 лютого 2020 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановою суду визнано доведеними обставини, що ОСОБА_1 01.12.2019 близько 18 год. 15 хв. по вул. Академіка Байраківського в м. Тетіїв Київської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини роту, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 та його захисник Романішин Є.В. в апеляційній скарзі просять скасувати постанову Володарського районного суду Київської області від 10.02.2020 щодо останнього і закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, ОСОБА_1 вказує, що відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт керування транспортним засобом «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі йому ніхто не пропонував.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та в його інтересах захисника Романішіна Є.В. на підтримку в повному обсязі доводів апеляційної скарги про закриття провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, переглянувши відеозаписи досліджуваних подій, слід дійти наступних висновків.
Суд апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані судом доведеними, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, на виконання вимог ст. 294 КУпАП.
Згідно положенням ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, нормою ст. 280 КУпАП регламентовано, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння всупереч нормі п. 2.5 Правил дорожнього руху України, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 060518 від 01.12.2019, того дня близько 18 год. 15 хв. по вул. Академіка Байраківського в м. Тетіїв Київської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини роту.
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
Зазначений протокол складений уповноваженою особою - інспектором СРПП № 1 Тетіївського ВП ст. лейтенантом поліції Шамрай А.С.
Обставини адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі, засвідчені свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 3,4), які, крім того, 01.12.2019 окремо пояснили про те, що у присутності кожного з них водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу "Драгер", та від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я.
З відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, що на початку розмови з працівниками поліції ОСОБА_1 був попереджений про те, що здійснюється відеофіксація, про здійснення якої зазначено й в протоколі про адміністративне правопорушення.
Під час розмови з працівниками поліції ОСОБА_1 категорично відмовився пройти огляд на стан сп'яніння як на місці за допомогою приладу «Драгер», так і медичного огляду в лікарні, після цього для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення були залучені дві сторонні особи (свідки), в присутності яких ОСОБА_1 повторно відмовився від проходження огляду.
При цьому змістом наведеної розмови з працівниками поліції спростовуються пояснення, надані ОСОБА_1 у суді про те, що поліцейські йому не пропонували проходження огляду в лікарні, а також те, що саме він пропонував поліції, щоб його направили до лікарні.
Так само з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не вказувалося працівникам поліції, що за кермом автомобіля перебував не він, а його дружина.
При цьому ОСОБА_1 вказано на дружину після того, як працівником поліції було йому повідомлено про евакуацію його автомобіля на штрафмайданчик, а після слів про дружину - поліцейським запропоновано зателефонувати їй, щоб вона їхала до райвідділу, і лише після цього ОСОБА_1 повідомлено про перебування дружини в автомобілі.
В матеріалах справи відсутні дані щодо оскарження ОСОБА_1 чи в його інтересах адвокатом//представником дій працівників поліції, що не заперечувалося і в суді апеляційної інстанції та в апеляційній скарзі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 01.12.2019 близько 18 год. 15 хв. перебував в салоні транспортного засобу «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 разом з дружиною ОСОБА_4 та малолітньою дитиною по вул. Академіка Байраківського в м.Тетіїв Київської області, даним транспортним засобом керувала саме дружина ОСОБА_4 , після зупинки біля магазину з метою придбання продуктів харчування ОСОБА_4 пересіла до малолітньої дитини на заднє сидіння вказаного транспортного засобу, після виходу з магазину до нього під'їхали працівники поліції та повідомили, що транспортний засіб перебуває в несправному стані, оскільки у причепа відсутня підсвітка державного номерного знаку. В подальшому працівники поліції почали вимагати пройти тест на стан сп'яніння з застосуванням спеціального приладу "Драгер".
Підстава, яка спочатку звернула увагу патрульної поліції і в подальшому виявлення алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 слугувала саме відсутністю у причепа підсвітки державного номерного знаку, про що сам ОСОБА_1 пояснив в судовому засіданні та безпосередньо в апеляційній скарзі.
Відповідно до п. 31.1 Правил дорожнього руху України, технічних стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації і забороняється експлуатація транспортного засобу згідно із законодавством, коли кількість, тип, колір розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають конструкції транспортного засобу, як наголошується в п. 31.4.3 (а) Правил дорожнього руху України.
Що стосується ліхтаря (вогонь) освітлення у причепа, то він є пристосуванням, призначеним для освітлення всієї площі місця установки заднього номерного знака на транспортних засобах, що забезпечує нормальну видимість і читання заднього реєстраційного знака транспортного засобу в темний час доби на відстані не менше 20 м., характеристики, розташування і регламент використання якого є стандартизованими, і в даній конструкції їх передбачено два - для освітлення всієї площі місця установки заднього номерного знака у причепа д.р.н. НОМЕР_2 .
Як далі видно з пояснень ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, працівники поліції запропонували йому пройти тестування на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу "Драгер", оскільки у нього, начебто, були ознаки алкогольного сп'яніння.
Дійсно працівники поліції вказували йому - ОСОБА_1 видихати повітря в прилад "Драгер", на що він відмовився в присутності двох свідків, крім того, як зазначено в рапортах від 01.12.2019 інспектором СРПП № 1 Тетіївського ВП ст. лейтенантом поліції Шамрай А.С. та інспектором СРПП № 3 Тетіївського ВП ст. сержантом поліції Возний В. після відмови від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 залишив свій транспортний засіб «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 та причеп д.н.з. НОМЕР_3 у зв'язку з чим їх евакуатором було доставлено до Тетіївського ВП.
Крім того ОСОБА_1 стверджував, що йому не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, проте те, чому він сам не звернувся після даної події до медичного центру на не пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння пояснити не зміг.
Відмова від проходження такого огляду - є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи дійсно перебував водій в стані алкогольного сп'яніння чи ні.
Доводи ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення у медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння - не свідчать про порушення працівниками поліції процедури такого огляду, яка визначена п. 3 "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, зі змінами, п. 6 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я від 09.11.2015 за № 1452/735, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1412/27858, які знайшли своє відображення і в "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 за № 1395, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, та не суперечить вимогам ст. 266 КУпАП.
Отже, за наведеним, слід дійти висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, в їх сукупності, обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 за № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження такого огляду.
Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, - не встановлено.
За підсумками, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника Романішина Є.В. залишити без задоволення, а постанову Володарського районного суду Київської області від 10 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька