про повернення позовної заяви
06 березня 2025 року Справа № 580/1189/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/1189/25 за позовом першого заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (вул. О. Сибірцева 168, м. Бахмут, Донецька область, 84511/місцезнаходження: вул. Дніпровська 129А, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ 39969443) в інтересах держави в особі військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення коштів, постановив ухвалу.
04.02.2025 вх. №5472/25 перший заступник керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону звернувся в інтересах держави в особі військової частини НОМЕР_1 до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 : стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 шкоду, завдану отриманням без належної на те правової підстави, грошових коштів за час відсутності на військовій службі у сумі 463 468 грн 68 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
07.02.2025 суд залишив позовну заяву без руху, недоліки можуть бути усунені шляхом надання: обґрунтування (з доказами на підтвердження) компетенції прокуратури звернутися до адміністративного суду за наявного належного суб'єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 , який має надати доказ сплати судового збору у сумі 6952,03 грн на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду як позивач з оформленням адміністративного позову згідно вимог ст.160, 161 КАС України.
17.02.2025 вх.№7922/25 представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків, обґрунтовуючи звернення в інтересах військової частини тим, що Донецькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42023052210001062 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за фактом нез'явлення вчасно без поважних причин на службу з лікувального закладу, в умовах воєнного стану, військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_1 . Військова частина НОМЕР_1 листом від 29.01.2025 №18/1/108 повідомила Донецьку спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону, що враховуючи введення воєнного стану в України та існування обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють необхідність першочергового спрямування бюджету на забезпечення національної безпеки і оборони та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану, військова частина НОМЕР_1 через безпосереднє її задіяння у заходах із відсічі збройної агресії російської федерації не зверталась самостійно або через інші відповідні органи з позовом до суду щодо недобросовісних дій старшого солдата ОСОБА_1 , яким було завдано шкоду державному бюджету та спричинені збитки державі в особі військової частини НОМЕР_4 на загальну суму 463 468, 68грн, військова частина НОМЕР_4 не заперечує щодо подання позову прокуратурою в інтересах держави.
24.02.2025 суд продовжив строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом: обґрунтування компетенції прокуратури звернутися до адміністративного суду за наявного належного суб'єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 , зокрема: з урахуванням висновків ВС у справі №440/7433/21.
03.03.2025 вх.№10660/25 позивач зазначає, що, військова частина НОМЕР_4 маючи об'єктивну можливість (державне фінансування, юридичну службу) захистити інтереси держави в частині стягнення коштів з ОСОБА_1 , тривалий час до суду не звертається, не заперечує щодо подання позову в інтересах військової частини НОМЕР_1 .
Позивач вважає, що Донецька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону виконує субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону тривалий час не здійснює захист інтересів держави у частині стягнення з військовослужбовця ОСОБА_1 грошових коштів, що були безпідставно отримані останнім без належної правової підстави.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 висновує: на думку колегії суддів, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави («якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень»), не можна назвати виключними, чітко сформульованими і передбачуваними у застосуванні, про що свідчить і неоднозначна та неоднакова судова правозастосовна практика.
За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, статті 23 Закону України «Про прокуратуру», рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 та 20 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики,становить питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду шляхом:
- додання до позовної заяви доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів вчинення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ним ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;
- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи в такому разі достатньо самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позову прокурора до розгляду).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», що набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Суд дійшов висновку, що для підтвердження підстав представництва інтересів прокурор повинен навести причини, що перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, проте заяви від 17.02.2025 вх.№7922/25, від 03.03.2025 вх.№10660/25 не містять переконливих аргументів оформлення позову прокурором в особі військової частини НОМЕР_1 , тому позовну заяву необхідно повернути прокуророві, адже останній належним чином не обґрунтував підстави звернення до суду з цим позовом.
Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої поданий позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, та суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого поданий позов до адміністративного суду (п.8 ч.1 ст.4 КАС України).
Особливості інституту процесуальної співучасті в адміністративному судочинстві України є можливою для однопорядкових суб'єктів владних повноважень (https://cyberleninka.ru/article/n/osoblivosti-institutu-protsesualnoyi-spivuchasti-v-administrativnomu-sudochinstvi-ukrayini/viewer).
Верховний Суд у справі № 580/4217/24 адміністративне провадження № К/990/28630/24 застосував висновки ВС у справах № 520/11767/23, № 640/36713/21, зазначивши: надані процесуальним законодавством особі права кореспондуються із передбаченим обов'язком добросовісно ними користуватися (ЄДРСР 122226765). Правові висновки із вказаного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України (п.28 у постанові ВС від 10 жовтня 2024 року у справі № 580/4217/24 ЄДРСР 122226765).
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п.1 ч.4 ст. 169 КАС України).
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів, позаяк вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконано, тому матеріали позовної заяви належать поверненню позивачеві.
Керуючись ст.2, 169, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву першого заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів повернути позивачеві разом із доданими матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію ухвали та матеріали адміністративного позову направити позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА