Рішення від 06.03.2025 по справі 300/66/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2025 р. справа № 300/66/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання протиправним і скасування рішення від 23.12.2024 та зобов'язання повторно розглянути заяву про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024, прийняти рішення про надання дозволу на викуп земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Чобанюк Максим Михайлович (надалі по тексту - представник позивача), звернувся в суд з адміністративним позовом до Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області (надалі по тексту також - відповідач, Рожнівська сільська рада, сільська рада), у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області "Про розгляд заяви (клопотання) гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10 січня 2024 року" за №19-31/2024 від 23.12.2024;

зобов'язати Рожнівську сільську раду Косівського району Івано-Франківської області повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024 та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на викуп земельних ділянок за кадастровими номерами: №2623683601:01:006:0126, площею 1,6915 га та №2623683601:01:006:0327 площею 4,0865 га.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області "Про розгляд заяви (клопотання) гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10 січня 2024 року" за №19-31/2024 від 23.12.2024 (надалі по тексту також - рішення за №19-31/2024 від 23.12.2024, оскаржуване рішення, спірне рішення), на переконання позивача, протиправно відмовлено в наданні дозволу на викуп земельних ділянок за кадастровими номерами: №2623683601:01:006:0126, площею 1,6915 га та №2623683601:01:006:0327 площею 4,0865 га (надалі по тексту також - спірні земельні ділянки) без обґрунтувань причини такої відмови, які визначені частиною 5 статті 128 Земельного кодексу України.

За доводами позивача, коментований припис містить вичерпні підстави, за якими органом може бути відмовлено в продажу земельної ділянки, натомість нехтуючи принципами обґрунтованості рішень суб'єктів владних повноважень, рішення за №19-31/2024 від 23.12.2024 прийняте всупереч вимогам земельного законодавства та правової оцінки, наданої Івано-Франківським окружним адміністративним судом у рішенні від 16.10.2024 у справі №300/5351/24.

Заперечуючи проти викладеного в межах спірного рішення обґрунтування, ОСОБА_1 вказує, що йому належить право постійного користування земельними ділянками комунальної власності із цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства та такого віднесено до категорії осіб, що має право на купівлю належних йому земельних ділянок без проведення земельних торгів у порядку, визначеному пунктом 61 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

З наведених підстав просив позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с.99-100).

На виконання коментованої ухвали суду представником Рожнівської сільської ради через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи скеровано заяву про долучення до матеріалів справи письмових доказів від 21.01.2025, зареєстроване в канцелярії суду 22.01.2025 (а.с.103-134).

Рожнівська сільська рада Косівського району Івано-Франківської області скористалася правом подання відзиву, який разом із письмовими доказами надійшов до суду з поміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 22.01.2025", зареєстрований канцелярією суду 23.01.2025 (а.с.135-154). З доводами позивача, викладеними у позовній заяві, відповідач не погоджується, вказує на безпредметність заявленого позову й відтак просить суд відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.

В обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення в частині відмови ОСОБА_1 у викупі спірних земельних ділянок, зазначає, що позивач не є належним суб'єктом звернення із заявою, оскільки земельні ділянки, надані у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства переходять до юридичної особи з моменту її створення (реєстрації), натомість ОСОБА_1 не є членом Селянського (фермерського) господарства "Марфейчука Миколи Івановича".

Враховуючи те, що спірні земельні ділянки надавалися померлому ОСОБА_2 , батькові позивача, для ведення селянського (фермерського) господарства, а останнім 24.03.1992 зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "Марфейчука Миколи Івановича", відтак з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства, у підтвердження вказаної позиції здійснено посилання на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

Представником позивача через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подано відповідь на відзив від 24.01.2025 (а.с.155-164), за змістом якої, заперечуючи проти доводів сільської ради, звернено увагу на приписи пункту 61 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Так, вищенаведеною нормою право купівлі земельної ділянки відповідно до цього пункту закріплено також за спадкоємцями громадян, яким належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам), з чого, на думку представника позивача, слід зробити висновок про належність ОСОБА_1 до осіб, котрі мають право на викуп земельних ділянок відповідно до вказаного припису.

У свою чергу, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18, представник позивача вважає незастосовними до спірних правовідносин, оскільки такі виникли вже після прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення" від 31.03.2020 за №552-ІХ, який набрав чинності 01.07.2021.

Відповідачем скеровано заперечення на відповідь на відзив, який надійшов до суду з поміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 29.01.2025", реєстрація якого у канцелярії суду відбулась 30.01.2025 (а.с.165-170).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви та відзиву на позов, письмових заяв та додаткових пояснень, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Державним актом на право постійного користування землею серії "ІФ" за №08-12-3/000122, виданого 23.12.1996, засвідчується, що ОСОБА_2 (надалі по тексту також - ОСОБА_2 ) на підставі рішення Косівської районної Ради народних депутатів Косівського району Івано-Франківської області від 24.03.1992 надано у постійне користування земельна ділянка площею 8,778 гектарів, розташована на території села Кобаки Кобаківської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с.18-19).

Згідно даних витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-9935287742024 від 30.03.2024, земельна ділянка за кадастровим номером 2623683601:01:006:0126, площею 1,6915 га надана ОСОБА_2 в постійне користування згідно рішення Косівської районної ради Кобаківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 24.09.1992 (а.с.20-26).

Відповідно до даних витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-9935288002024 від 30.03.2024, земельна ділянка за кадастровим номером 2623683601:01:006:0327, площею 4,0865 га надана ОСОБА_2 в постійне користування згідно рішення Косівської районної ради Кобаківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 24.09.1992 (а.с.31-37).

Судом, із відомостей Автоматизованої системи діловодства Івано-Франківського окружного адміністративного суду та публічних даних Єдиного державного реєстру судових рішень (із повним доступом) стало відомо, що в провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду в 2023 році перебувала справа №300/807/23 за позовом ОСОБА_2 до Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112065961).

Рішенням суду від 08.06.2023 у справі №300/807/23, яке набрало законної сили, позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано рішення шістнадцятої сесії восьмого скликання Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області №37-16/2022 від 23.12.2022. Зобов'язано Рожнівську сільську раду Косівського району Івано-Франківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 02.12.2022 (вх 15.12.2022) про надання дозволу на викуп земельних ділянок площею 1,6915 га, кадастровий номер 2623683601:01:006:0126 та площею 4,0865 га, кадастровий номер 2623683601:01:006:0327.

Як з'ясовано зі змісту довідки приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Тонюк М.М. за №14/02-14 від 08.01.2024, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, натомість станом на 08.01.2023 єдиним спадкоємцем за заповітом, посвідченим Рожнівською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області від 08.04.2021 за реєстром №56, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.115).

До матеріалів адміністративної справи долучено копію заповіту ОСОБА_2 , посвідченим Рожнівською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області та зареєстрованим у реєстрі за №56 від 08.04.2021, згідно відомостей якого ОСОБА_2 здійснив наступне розпорядження: "все своє майно, де б воно не було і з чого не складалося заповідаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 " (зворотній бік а.с.186).

Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, сформованого 21.07.2023, засвідчено реєстрацію спадкової справи за №70971076 приватним нотаріусом Тонюк М.М., за якою спадкодавцем вказано ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.116).

Судом, із відомостей Автоматизованої системи діловодства Івано-Франківського окружного адміністративного суду та публічних даних Єдиного державного реєстру судових рішень (із повним доступом) з'ясовано про перебування в провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду в 2024 році справи №300/1573/24 за позовом ОСОБА_1 до Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяви (клопотання) про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024, зобов'язання розглянути заяву (клопотання) про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024 та прийняти рішення про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу, з урахуванням висновків суду, стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 гривень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121939470).

Рішенням суду від 27.09.2024 у справі №300/1573/24, яке набрало законної сили, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Рожнівської сільської ради Івано-Франківської області щодо не розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

З описової та мотивувальної частини вказаного рішення судом встановлено наступні обставини:

" ОСОБА_1 через свого представника Георгіяна М. І. звернувся до Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області із заявою від 10.01.2024 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу за кадастровим номером 2623683601:01:006:0126, площею 1,6915 та за кадастровим номером 2623683601:01:006:0327, площею 4,0865 га, що знаходяться в селі Кобаки Косівського району, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (а.с.168-169).

До вказаної заяви додатками долучено: копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; копію довіреності щодо представництва інтересів заявника ОСОБА_3 ; копію паспорта громадянина України ОСОБА_3 ; копію державного акту на право постійного користування землею ІФ № 08-12-3/000122 від 23.12.1996; копію витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 2623683601:01:006:0126; копію витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 2623683601:01:006:0327; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2623683601:01:006:0126; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2623683601:01:006:0327, копію довідки від 08.01.2024 № 14/02-14, копію витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, копію заповіту (а.с.170-190).

Рожнівська сільська рада Косівського району Івано-Франківської області відповіддю від 15.02.2024 № 227/2.2-03, на № 4971/1.2-04 від 13.02.2024, повідомила представника позивача про те, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав саме для ведення такого господарства його засновник, переходить до цього господарства, тому в такій ситуації зазначене право не може бути об'єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство. Крім того, звернуто увагу, що згідно з положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про нотаріат" та порядку вчинення нотаріальних дій, відведений законодавцем строк для прийняття спадщини складає шість місяців. Протягом останнього уповноважений нотаріус за місцем відкриття спадщини здійснює встановлення кола спадкоємців, обсягу та складу спадкової маси (в тому числі наявних майнових прав). На противагу вищенаведеному, долучений до заяви реєстр спадкоємців, а також заповіт померлої особи свідчить про заявлене право та волю спадкоємця, однак орган місцевого самоврядування не уповноважений встановлювати склад спадщини та обсяг прав спадкоємців щодо останньої в частині земельних ділянок за кадастровим номером 2623683601:01:006:0126 та 2623683601:01:006:0327, адже такі юридичні дії є виходом за межі повноважень, які в силу закону покладені на нотаріат. Враховуючи вищенаведене, відповідач просив надати документи, які підтверджують обсяг правоздатності особи як спадкоємця щодо на права спадкування заяви (клопотання) від 16.01.2024 вх. № 188/2.201 в межах спадкової справи та проведених нотаріальних дій. Після чого орган, місцевого самоврядування матиме підстави для розгляду останньої по суті згідно із встановленим порядком та процедурами (а.с.40-41)."

Окрім того, як свідчать відомості Автоматизованої системи діловодства Івано-Франківського окружного адміністративного суду та публічних даних Єдиного державного реєстру судових рішень (із повним доступом), в провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду в 2024 році перебувала справа №300/2591/24 за позовом ОСОБА_1 до Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення Двадцять четвертої сесії восьмого скликання Рожнівської сільської ради від 29.02.2024 за №17-24/2024 "Про реєстрацію земельних ділянок у комунальну власність сільської ради" (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120751914).

Зі змісту описової та мотивувальної частини коментованого рішення судом встановлено наступні обставини:

"В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду з 11.03.2024 перебуває справа № 300/1573/24 за позовом ОСОБА_1 до Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяви (клопотання) про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024, зобов'язання розглянути заяву (клопотання) про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024 та прийняти рішення про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу (а.с.67, 68).

Оскаржуваним рішенням Двадцять четвертої сесії восьмого скликання Рожнівської сільської ради від 29.02.2024 № 17-24/2024 "Про реєстрацію земельних ділянок у комунальну власність сільської ради" вирішено: "Уповноважити Рожнівську сільську раду в особі голови Рожнівської сільської ради, ОСОБА_4 здійснити державну реєстрацію права комунальної власності земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: ділянка № 1 кадастровий номер якої 2623683601:01:006:0126 площею - 1,6915 га., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 цільове призначення якої для ведення фермерського господарства та ділянка № НОМЕР_1 кадастровий номер якої 2623683601:01:006:0327 площею - 4,0865 га яка знаходиться за адресою с. Кобаки вулиця Івана Франка цільове призначення якої для ведення фермерського господарства у зв'язку із смертю постійного землекористувача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та не поданого належним чином оформленого клопотання спадкоємців щодо передачі даних ділянок у користування чи оренду на розгляд сесії" (а.с.12, 13).

З огляду на вищенаведене, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не враховано обставини зі вчинення позивачем дій щодо купівлі земельних ділянок відповідно до пункту 6-1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, як спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якому належало право постійного користування вказаних земельних ділянок, призначених для ведення фермерського господарства. При тому, що бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви (клопотання) про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024, оскаржена в судовому порядку у справі № 300/1573/24, яка перебуває на судовому розгляді."

Рішенням суду від 01.08.2024 у адміністративній справі №300/2591/24, яке набрало законної сили, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Двадцять четвертої сесії восьмого скликання Рожнівської сільської ради від 29.02.2024 №17-24/2024 "Про реєстрацію земельних ділянок у комунальну власність сільської ради".

Надалі, як встановлено судом із відомостей Автоматизованої системи діловодства Івано-Франківського окружного адміністративного суду та публічних даних Єдиного державного реєстру судових рішень (із повним доступом), у провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду в 2024 році перебувала справа №300/5351/24 за позовом ОСОБА_1 до Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення двадцять п'ятої сесії восьмого скликання Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 30.05.2024 № 11-25/2024 "Про розгляд заяви (клопотання) гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу" про відмову позивачу у наданні дозволу на викуп земельних ділянок, розташованих в селі Кобаки, Косівського району, Івано-Франківської області, на підставі заяви від 10.01.2024; зобов'язання Рожнівську сільську раду Косівського району Івано-Франківської області повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024 та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на викуп земельної ділянки площею 1,6915 га, кадастровий номер 2623683601:01:006:0126 та дозволу на викуп земельної ділянки площею 4,0865 га, кадастровий номер 2623683601:01:006:0327 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122356123).

Зі змісту описової та мотивувальної частини вказаного рішення судом з'ясовано наступні обставини:

"Згідно протоколу від 15.05.2024 №26 постійною комісією Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища, туризму та благоустрою вирішено не підтримати винесення до сесії з пропозицією заяву (клопотання) гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024. Зокрема виступив: ОСОБА_5 , який повідомив, що батьку заявника, ОСОБА_2 , на праві постійного користування належали земельні ділянки, розташовані в селі Кобаки Косівського району Івано-Франківської області. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Відтак, його син, ОСОБА_1 , за допомогою уповноваженого представника звернувся до Рожнівської сільської ради із заявою (клопотанням) про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024. ОСОБА_1 вважає себе єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , повноважним на реалізацію права на викуп згаданих земельних ділянок, що підтверджує довідкою вих. № 14/02-14 від 08.01.2024, заповітом та витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі. Звернуто увагу, що зі змісту довідки вбачається наступне: "станом на 08.01.2023 єдиним спадкоємцем за заповітом, посвідченим Рожнівською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області 08.04.2021 за реєстром № 56, що прийняв спадщину після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ". Відтак, дане формулювання не виключає, що станом на іншу дату перелік спадкоємців доповниться/зміниться. Крім того, у листі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 19.01.2022 № 22-28-0.223-645/2-22 "Щодо викупу земельних ділянок призначених для ведення селянського (фермерського) господарства відповідно пункту 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України", рекомендованому до відома органів місцевого самоврядування, зазначено про необхідність долучення спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину та довідку про склад спадкоємців, видану нотаріусом за місцем ведення спадкової справи, яка достовірно підтверджує склад осіб, які мають право на викуп. У відповіді Рожнівської сільської ради від 15.02.2024 № 227/2.2-03 на заяву (клопотання) ОСОБА_1 від 10.01.2024 заявнику запропоновано надати документи які підтверджують обсяг його правоздатності як спадкоємця щодо права на спадкування. Однак відповідних документів станом на дату проведення даного засідання так і не долучено (а.с.47, 48).

Оскаржуваним рішенням двадцять п'ятої сесії восьмого скликання Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 30.05.2024 № 11-25/2024 "Про розгляд заяви (клопотання) гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу", розглянувши та обговоривши заяву (клопотання) від 10.01.2024, зазначено, що враховуючи рекомендації постійної комісії сільської ради з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища, туризму та благоустрою, керуючись ст.ст. 12, 59, 92, 116, 122, 128, п. 6-1 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України та п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", - відмовлено позивачу у наданні дозволу на викуп земельних ділянок, розташованих в селі Кобаки, Косівського району, Івано-Франківської області, на підставі заяви від 10.01.2024 (а.с.45, 49)."

Рішенням суду від 16.10.2024 у адміністративній справі №300/5351/24, яке набрало законної сили, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення двадцять п'ятої сесії восьмого скликання Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 30.05.2024 №11-25/2024 "Про розгляд заяви (клопотання) гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу" про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на викуп земельних ділянок, розташованих в селі Кобаки, Косівського району, Івано-Франківської області, на підставі заяви від 10.01.2024. Зобов'язано Рожнівську сільську раду Косівського району Івано-Франківської області повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В межах розгляду даної адміністративної справи зі змісту долучених до матеріалів письмових доказів судом встановлено наступні обставини.

Згідно відомостей заяви (клопотання) про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024, зареєстрованого Рожнівською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області 16.01.2024, ОСОБА_1 через свого представника Георгіяна М.І. просить надати дозвіл громадянину ОСОБА_1 на викуп земельних ділянок за кадастровим номером 2623683601:01:006:0126, площею 1,6915 га та за кадастровим номером 2623683601:01:006:0327, площею 4,0865 га, що знаходяться в селі Кобаки Косівського району, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, без розстрочки платежу за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці та становить 44 219,90 гривень та 109 361,69 гривень щодо вищезгаданих земельних ділянок відповідно (надалі по тексту також - заява від 10.01.2024) (а.с.106-107).

До коментованої заяви додано наступні копії документів: паспорт громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого 30.05.1997 (зворотній бік а.с.107-109), картка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (зворотній бік а.с.109), паспорт громадянина України ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 , виданого 04.04.1997 (а.с.111-112), довіреність щодо представництва ОСОБА_6 інтересів ОСОБА_1 від 30.08.2021, зареєстрована в реєстрі за №1514 та посвідчена нотаріусом Тонюк М.М. (а.с.110), державний акт на право постійного користування землею серії "ІФ" за №08-12-3/000122 від 23.12.1996 (а.с.114), витяг з Державного земельного кадастру за №НВ-4812710032021 від 22.12.2021 про земельну ділянку за кадастровим номером 2623683601:01:006:0126 (зворотній бік а.с.112), витяг з Державного земельного кадастру за про земельну ділянку за кадастровим номером 2623683601:01:006:0327, витяг за №НВ-9900550822024 від 09.01.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2623683601:01:006:0126 (зворотній бік а.с.113), витяг за №НВ-9900550942024 від 09.01.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2623683601:01:006:0327 (а.с.113), довідка приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Тонюк М.М. за вих. 14-02-14 від 08.01.2024 (а.с.115), витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 21.07.2023 (а.с.116), заповіт ОСОБА_2 від 08.04.2021 (зворотній бік а.с.116).

Рішенням тридцять першої сесії восьмого скликання Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області "Про розгляд заяви (клопотання) гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10 січня 2024 року" за №19-31/2024 від 23.12.2024 позивачу відмовлено в наданні дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу, розташованих в селі Кобаки Косівського району Івано-Франківської області площею 1,6915 га, кадастровий номер 2623683601:01:006:0126, площею 4,0865 га, кадастровий номер 2623683601:01:006:0327 у зв'язку з тим, що "вищевказані земельні ділянки надавалися на праві постійного землекористування ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, яке створено (зареєстровано) 24.03.1992 року (ЄДРПОУ 22192276). Отже, фактично з моменту створення (державної реєстрації) селянського (фермерського) господарства "Марфейчука Миколи Івановича" 24.03.1992 року у правовідносинах користування вищевказаними земельними ділянками відбулася заміна землекористувача, яким стала юридична особа, а відтак гр. ОСОБА_1 є неналежним суб'єктом звернення" (а.с.122).

Як викладено у протоколі постійної комісії Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища, туризму та благоустрою за №32 від 12.12.2024 (а.с.124), в межах порядку денного якого розглянуто заяву ОСОБА_1 від 10.01.2024 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу, "[…] земельні ділянки надано на праві постійного користування ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, яке створено (зареєстровано) 24.03.1992 року". Надалі, з посиланням на пункти 72 та 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/989/18, зроблено висновок, що "дане право спадкоємець може реалізувати лише опосередковано - через успадкування майнових (корпоративних) прав члена фермерського господарства, здійснення управління відповідною юридичною особою, проведення фермерським господарством реєстрації речового права - права постійного користування за собою та звернення самого фермерського господарства із заявою про викуп земельної ділянки як належного суб'єкта."

Позивач, вважаючи оскаржуване рішення таким, що прийняте без належного обґрунтування та виходячи за межі окреслених Земельним кодексом України підстав для відмови в продажу земельної ділянки, звернувся до суду за захистом свої прав

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України (надалі по тексту також - ЗК України, Кодекс), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

До повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин, серед іншого, віднесено передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу (пункт б частини 1 статті 12 Кодексу).

Так, згідно частини 1 статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" за №280/97-ВР від 21.05.1997 (надалі по тексту також - Закон №280/97-ВР) визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 1, 5 статті 46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Як встановлено частинами 1, 2 статті 59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відтак, продаж земельних ділянок комунальної власності громадянам належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, яким у спірному випадку виступає Рожнівська сільська рада Косівського району Івано-Франківської області, натомість рішення з питань щодо земельних відносин приймається за наслідком розгляду такого на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 127 ЗК України визначено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень (частина 1 статті 128 Кодексу).

Згідно частини 2 статті 128 ЗК України, громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу; г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.

Водночас, за приписами частини 3 статті 128 Земельного кодексу України, орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Частиною 5 статті 128 ЗК України визначено наступні підстави для відмови в продажу земельної ділянки: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

З наведеного слідує, що за наслідками розгляду заяви позивача відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний прийняти одне із можливих рішень: або рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, або рішення про відмову в продажу земельної ділянки із зазначенням обґрунтованих причин відмови, при цьому Земельним кодексом України визначений вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову у такому продажі.

Зі змісту заяви (клопотання) про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024, зареєстрованого Рожнівською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області 16.01.2024, судом встановлено, що ОСОБА_1 через свого представника Георгіяна М.І. просить надати дозвіл громадянину ОСОБА_1 на викуп земельних ділянок за кадастровим номером 2623683601:01:006:0126, площею 1,6915 га та за кадастровим номером 2623683601:01:006:0327, площею 4,0865 га, що знаходяться в селі Кобаки Косівського району, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, без розстрочки платежу за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці та становить 44 219,90 гривень та 109 361,69 гривень щодо вищезгаданих земельних ділянок відповідно (надалі по тексту також - заява від 10.01.2024) (а.с.106-107).

До коментованої заяви додано наступні копії документів: паспорт громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого 30.05.1997 (зворотній бік а.с.107-109), картка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (зворотній бік а.с.109), паспорт громадянина України ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 , виданого 04.04.1997 (а.с.111-112), довіреність щодо представництва ОСОБА_6 інтересів ОСОБА_1 від 30.08.2021, зареєстрована в реєстрі за №1514 та посвідчена нотаріусом Тонюк М.М. (а.с.110), державний акт на право постійного користування землею серії "ІФ" за №08-12-3/000122 від 23.12.1996 (а.с.114), витяг з Державного земельного кадастру за №НВ-4812710032021 від 22.12.2021 про земельну ділянку за кадастровим номером 2623683601:01:006:0126 (зворотній бік а.с.112), витяг з Державного земельного кадастру за про земельну ділянку за кадастровим номером 2623683601:01:006:0327, витяг за №НВ-9900550822024 від 09.01.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2623683601:01:006:0126 (зворотній бік а.с.113), витяг за №НВ-9900550942024 від 09.01.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2623683601:01:006:0327 (а.с.113), довідка приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Тонюк М.М. за вих.№14-02-14 від 08.01.2024 (а.с.115), витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 21.07.2023 (а.с.116), заповіт ОСОБА_2 від 08.04.2021 (зворотній бік а.с.116).

Рішенням тридцять першої сесії восьмого скликання Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області "Про розгляд заяви (клопотання) гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10 січня 2024 року" за №19-31/2024 від 23.12.2024 позивачу відмовлено в наданні дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу, розташованих в селі Кобаки Косівського району Івано-Франківської області площею 1,6915 га, кадастровий номер 2623683601:01:006:0126, площею 4,0865 га, кадастровий номер 2623683601:01:006:0327 у зв'язку з тим, що "вищевказані земельні ділянки надавалися на праві постійного землекористування ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, яке створено (зареєстровано) 24.03.1992 року (ЄДРПОУ 22192276). Отже, фактично з моменту створення (державної реєстрації) селянського (фермерського) господарства "Марфейчука Миколи Івановича" 24.03.1992 року у правовідносинах користування вищевказаними земельними ділянками відбулася заміна землекористувача, яким стала юридична особа, а відтак гр. ОСОБА_1 є неналежним суб'єктом звернення" (а.с.122).

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина 1 статті 92 ЗК України).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення" від 31.03.2020 за №552-ІХ (надалі по тексту також - Закон №552-ІХ), що набрав чинності 01.07.2021, Земельний кодекс України доповнено пунктом 61 розділу Х "Перехідні положення" наступного змісту: "Громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу. Вимоги частини сьомої статті 130 цього Кодексу не поширюються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до цього пункту".

Надалі, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 за №1423-ІХ (надалі по тексту також - Закон №1423-ІХ), що набрав чинності 27.05.2021, коментований припис доповнено таким: "Право викупу також належить громадянам України - спадкоємцям громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, коли такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними.

Права постійного користування та довічного успадковуваного володіння земельними ділянками державної та комунальної власності зберігаються за суб'єктами відповідного права, які не здійснили викуп таких ділянок відповідно до абзацу першого цього пункту".

Станом на дату виникнення спірних правовідносин, зокрема, за наслідком внесення змін до пункту 61 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України Законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" від 19.10.2022 за №2698-ІХ (дата набрання чинності 19.11.2022), "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства та садівництва" від 17.12.2021 за №1989-ІХ (дата набрання чинності 05.04.2022), "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки" від 02.05.2023 за №3065-ІХ (дата набрання чинності 08.06.2023), дана норма викладена у наступній редакції: громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.

Право купівлі земельної ділянки відповідно до цього пункту також мають громадяни України - спадкоємці громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними.

Громадяни України та юридичні особи, що здійснюють купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до цього пункту, мають відповідати вимогам, визначеним цим Кодексом до набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Окрім того, права постійного користування та довічного успадковуваного володіння земельними ділянками державної та комунальної власності зберігаються за суб'єктами відповідного права, які не здійснили викуп таких ділянок відповідно до абзацу першого цього пункту (абзац 11 пункту 61 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України).

Отже, право громадян України на викуп у власність земельних ділянок (державної і комунальної власності), які перебували у них на праві постійного користування та призначені для ведення селянського (фермерського) господарства, виникло із 01.07.2021, із набранням чинності Закону №552-ІХ, у свою чергу, спадкоємці останніх набули означене право 27.05.2021, разом із набранням чинності Закону №1423-ІХ.

Як слідує з вищевказаного, умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення у громадянина права купівлі земельної ділянки без проведення земельних торгів, є належність такому права постійного користування земельною ділянкою комунальної форми власності, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, натомість коментоване право на купівлю закріплене також і за спадкоємцями вищезгаданих громадян.

Разом із тим, у досліджуваному судом випадку, позивачу відмовлено в наданні дозволу на викуп земельних ділянок, оскільки такі були надані на праві постійного користування його батькові, котрим надалі створено (зареєстровано) селянське (фермерське) господарство, та який, станом на дату подання заяви від 10.01.2024, помер. Відтак, на переконання Рожнівської сільської ради, ОСОБА_1 є неналежним суб'єктом звернення.

Так, державним актом на право постійного користування землею серії "ІФ" за №08-12-3/000122, виданого 23.12.1996, засвідчується, що ОСОБА_2 (надалі по тексту також - ОСОБА_2 ) на підставі рішення Косівської районної Ради народних депутатів Косівського району Івано-Франківської області від 24.03.1992 надано у постійне користування земельна ділянка площею 8,778 гектарів, розташована на території села Кобаки Кобаківської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с.18-19).

Згідно даних витягів з державного земельного кадастру за №НВ-9935287742024 від 30.03.2024 (а.с.20-26) та за №НВ-9935288002024 від 30.03.2024 (а.с.31-37), земельні ділянки за кадастровими номерами 2623683601:01:006:0126, площею 1,6915 га та 2623683601:01:006:0327, площею 4,0865 га відповідно надані ОСОБА_2 в постійне користування згідно рішення Косівської районної ради Кобаківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 24.09.1992.

Окрім того, як з'ясовано зі змісту довідки приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Тонюк М.М. за №14/02-14 від 08.01.2024, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, натомість станом на 08.01.2023 єдиним спадкоємцем за заповітом, посвідченим Рожнівською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області від 08.04.2021 за реєстром №56, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.115).

До матеріалів адміністративної справи долучено також копію заповіту ОСОБА_2 , посвідченим Рожнівською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області та зареєстрованим у реєстрі за №56 від 08.04.2021, згідно відомостей якого ОСОБА_2 здійснив наступне розпорядження: "все своє майно, де б воно не було і з чого не складалося заповідаю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 " (зворотній бік а.с.186).

Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, сформованого 21.07.2023, засвідчено реєстрацію спадкової справи за №70971076 приватним нотаріусом Тонюк М.М., за якою спадкодавцем вказано ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.116).

Слід зауважити, що матеріали адміністративної справи не містять документальних підтверджень того, що на дату звернення ОСОБА_1 із заявою від 10.01.2024 про викуп спірних земельних ділянок, належне його батькові, ОСОБА_2 , право постійного користування земельними ділянками комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, припинилося.

Частиною 1 статті 141 ЗК України, у редакції, чинній на момент смерті титульного користувача земельними ділянками, ОСОБА_2 21.06.2023, до підстав припинення права користування земельною ділянкою віднесено: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об'єктом державно-приватного партнерства або об'єктом концесії; з) припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами).

Відтак, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним, водночас твердження про те, що право постійного користування земельною ділянкою комунальної власності, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, припинилось у зв'язку зі смертю особи, яка таке право отримала, у спірному випадку, батька позивача, наведеним нормам матеріального права не відповідає.

В той же час, стосовно здійснених у протоколі постійної комісії Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища, туризму та благоустрою за №32 від 12.12.2024 (а.с.124) посилань на пункти 72 та 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/989/18, за наслідком яких зроблено висновок, що "дане право спадкоємець може реалізувати лише опосередковано - через успадкування майнових (корпоративних) прав члена фермерського господарства, здійснення управління відповідною юридичною особою, проведення фермерським господарством реєстрації речового права - права постійного користування за собою та звернення самого фермерського господарства із заявою про викуп земельної ділянки як належного суб'єкта", та запропоновано сесії сільської ради не підтримати заяву ОСОБА_1 від 10.01.2024, суд відзначає наступне.

Так, за змістом пункту 73 Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/989/18, у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

Слід вказати, що спірні правовідносини, досліджувані в межах коментованої справи, стосувалися визнання за селянським фермерським господарством права постійного користування земельною ділянкою, яка була надана голові створюваного селянського (фермерського) господарства, та темпорально не охоплювали зміни, внесені до Земельного кодексу України Законами України №552-ІХ та №1423-ІХ.

Станом на дату розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.01.2024, результати якого оформлені рішенням за №19-31/2024 від 23.12.2024, пункт 61 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, яким регламентовано механізм купівлі земельних ділянок без проведення земельних торгів, передбачав наступні категорії осіб, які повноважні реалізувати таке право, а саме:

(а) громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності;

(б) юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування;

(в) орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів";

(г) спадкоємці громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам.

У досліджуваному судом випадку, позивач обґрунтовує право на купівлю, визначене коментованим приписом, тим, що є спадкоємцем громадянина, якому належало право постійного користування земельними ділянками комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства, натомість, на переконання сільської ради, таке право реалізувати може виключно фермерське господарство.

В контексті наведеного суд звертає увагу, що, по-перше, пункт 61 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України передбачає альтернативний перелік категорій осіб, який належить право на купівлю земельних ділянок без проведення земельних торгів, а по-друге, за змістом такого, спадкоємці громадян, яким належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, та до яких відносить себе ОСОБА_1 у спірних правовідносинах, уповноважені на купівлю останніх виключно за умови, якщо такі не були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам.

Як викладено у пункті 23 постанови Великої Палати Верховного суду від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц, предметом позову якого слугувало про визнання у порядку спадкування прав засновника селянського (фермерського) господарства та права постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення такого господарства, з моменту створення селянського (фермерського) господарства відбулася фактична заміна постійного землекористувача, і обов'язки останнього перейшли до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства за його засновником не змінює вказаний висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно як суб'єкт підприємницької діяльності могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем. Відповідно з часу державної реєстрації цього господарства воно повноважне зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою, яку раніше для ведення селянського (фермерського) господарства отримав його засновник.

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" за №973-ІV від 19.06.2003 (надалі по тексту також - Закон №973-ІV) передбачено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно статті 31 ЗК України, землі фермерського господарства можуть складатися із: 1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування; 2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.

Аналогічний зміст припису відображений у частині 1 статті 12 Закону №973-ІV.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 за №1952-IV, право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно, яке є похідним від права власності та підлягає державній реєстрації.

Перелік документів, на підставі яких відбувається державна реєстрація права власності та інших речових прав, визначений частиною 1 статті 27 коментованого Закону.

За наслідком внесення змін (набули чинності 16.05.2023) до "Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №112, такий доповнено пунктом 8110, котрим передбачено, що державна реєстрація прав на земельні ділянки, надані для ведення фермерського господарства, у зв'язку із створенням юридичної особи з організаційно-правовою формою фермерське господарство проводиться за відповідною юридичною особою на підставі документів, необхідних для такої реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком, виданих на ім'я засновника, члена такого фермерського господарства.

Поряд із цим, як визначено частиною 2 статті 128 ЗК України, до заяви про придбання земельних ділянок у власність, громадяни та юридичні особи подають документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), котрим у спірному випадку виступає Державний акт на право постійного користування землею серії "ІФ" за №08-12-3/000122, виданий 23.12.1996, за яким право постійного користування на земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства надано саме ОСОБА_2 (а.с.18-19).

Будь-якого іншого правовстановлюючого документу на право користування спірними земельними ділянками, які б засвідчували перехід такого права від померлого батька позивача та засновника селянського фермерського господарства ОСОБА_2 до створеного ним селянського фермерського господарства до коментованої заяви не додавалося та не досліджувалося в ході розгляду останньої.

Таким чином, не знаходять свого документального підтвердження ані в оскаржуваному рішенні, ані в протоколі засідання комісії обставини того, що на дату прийняття рішення за №19-31/2024 від 23.12.2024 мало місце належне оформлення передачі у користування юридичній особі (СФГ " ОСОБА_2 ") земельних ділянок комунальної власності площею 1,6915 га, кадастровий номер 2623683601:01:006:0126 та площею 4,0865 га, кадастровий номер 2623683601:01:006:0327, призначених для ведення селянського (фермерського) господарства, що виключало право позивача звертатися до Рожнівської сільської ради з метою реалізації права на купівлю таких у розумінні пункту 61 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

На переконання суду, звернення особи до органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, вказаному знаходить своє підтвердження у частині 2 статті 128 ЗК України, більше того, зазначений інтерес підлягає правовому захисту.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що реалізовуючи свої повноваження щодо земельних відносин у частині надання дозволу на купівлю земельних ділянок без проведення земельних торгів, Рожнівська сільська рада Косівського району Івано-Франківської області діяла з порушенням вимог, статті 128 ЗК України, пункту 61 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, відтак рішення Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області "Про розгляд заяви (клопотання) гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10 січня 2024 року" за №19-31/2024 від 23.12.2024, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Рожнівської сільської радуи Косівського району Івано-Франківської області повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10.01.2024 та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на викуп земельних ділянок за кадастровими номерами: №2623683601:01:006:0126, площею 1,6915 га та №2623683601:01:006:0327 площею 4,0865 га, суд зазначає наступне.

Зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Натомість, якщо таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

У спірному випадку, Рожнівська сільська рада скористалася правом на прийняття рішення за №19-31/2024 від 23.12.2024 за наслідком розгляду заяви позивача від 10.01.2024, втім таке прийнято без врахування вимог частини 5 статті 128 ЗК України та пункту 61 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде:

визнати протиправним та скасувати рішення Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області "Про розгляд заяви (клопотання) гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10 січня 2024 року" за №19-31/2024 від 23.12.2024;

зобов'язати Рожнівську сільську ради Косівського району Івано-Франківської області повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 від 10.01.2024 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу за кадастровими номерами: №2623683601:01:006:0126, площею 1,6915 га та №2623683601:01:006:0327, площею 4,0865 га та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжна інструкція за №1642-2197-5870-7167 від 31.12.2024 (а.с.96)

За відомостями Автоматизованої системи документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду, за даним платіжним документом до бюджету проведено зарахування судового збору в сумі 2 422,40 гривень.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, то з останньої підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 937,92 гривень, що пропорційно становить 80 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого збору.

Як визначено частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до котрих, в тому числі, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

ОСОБА_1 в адміністративному позові просить стягнути на свою користь витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, станом на дату ухвалення рішення у справі №300/66/25, в матеріалах адміністративного позову містяться:

ордер серії "АТ" за №1088906 від 30.12.2024, виданий ОСОБА_7 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги за №88 від 24.12.2024 (а.с.12);

договір про надання правової допомоги за №88 від 24.12.2024, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (а.с.90-92);

опис виконаних робіт у формі рахунку (дату не зазначено) (а.с.93);

банківська квитанція за №345М-ЗНЕЗ-ТРС7-ККК8 віл 24.12.2024 (а.с.94);

додаткова угода до договору про надання правничої допомоги за №88 від 22.01.2025 (а.с.160);

опис виконаних робіт у формі рахунку від 24.01.2025 (а.с.161);

банківська квитанція за №3914-ТВPC-99M4-P78A від 24.01.2025 (а.с.162).

За змістом частини 1, 7 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18.

Згідно опису виконаних робіт у формі рахунку (дату не зазначено) (а.с.93), від 24.01.2025 (а.с.161), на виконання договору про надання правової допомоги за №88 від 24.12.2024, адвокатом вчинено наступні дії:

попереднє вивчення адвокатом матеріалів, що стосуються позову про визнання протиправними та скасування рішення Тридцять першої сесії восьмого скликання Рожнівської сільської ради від 23 грудня 2024 року, "Про розгляд заяви (клопотання) гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10 січня 2024 року" (кількість витрачених годин склала 1 год., вартість становить 500,00 гривень);

опрацювання адвокатом законодавства у спірних правовідносинах, судової практики (кількість витрачених годин склала 1 год., вартість становить 500,00 гривень);

формування адвокатського запиту (кількість витрачених годин склала 1 год., вартість становить 500,00 гривень);

складення адвокатом позову про визнання протиправними та скасування рішення Тридцять першої сесії восьмого скликання Рожнівської сільської ради від 23 грудня 2024 року, "Про розгляд заяви (клопотання) гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10 січня 2024 року" (кількість витрачених годин склала 17 год., вартість становить 8 500,00 гривень);

попереднє вивчення адвокатом матеріалів, що стосуються відзиву на позовну заяву (кількість витрачених годин склала 1 год., вартість становить 500,00 гривень);

складення адвокатом відповіді на відзив на позовну заяву (кількість витрачених годин склала 9 год., вартість становить 4 500,00 гривень);

Таким чином, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу складає 15 000,00 гривень.

В даному випадку, суд враховує правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 23.12.2021 у справі №520/11348/2020, за змістом яких суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків:

"74. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

75. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

76. При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.".

Суд також звертає увагу на те, що рішенням Вищої Ради Правосуддя від 24.11.2020 за №3237/0/15-20 рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді правосуддя України застосування показники середньої тривалості розгляду судовий справ при ухвалені судових рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Так, відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ адміністративного судочинства становить 379 хв. (6,31 год).

Із вказаного слідує, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування для розгляду судами в цілому адміністративної справи визначено середню затрату часу в значенні 6,31 год., в той час як представником позивача у даній справі надання консультації та вивчення матеріалів справи, правової позиції, а також підготовка позовної заяви взагалі не окреслено затрати часу.

В будь якому випадку розмір гонорару адвоката повинен бути прив'язаний і обґрунтований, виходячи із складності справи, затраченого адвокатом робочого часу на відповідну допомогу та вартості послуг такого адвоката, який її оцінює як правило із розрахунку вартості однієї робочої години, зважаючи на його авторитет і ділову репутацію.

Не применшуючи значення і роль професійного фахівця у галузі права та не втручаючись у його право на самостійне визначення і оцінку вартості власних знань, здобутого досвіду і авторитету як представника у даній справі, надання в інтересах ОСОБА_1 консультації та розробка правової позиції, підготовка позовної заяви та інших процесуальних документів по справі, на переконання суду, безумовно потребують певної затрати часу та зусилля, втім, беручи до врахування обсяг та складність справи, тривалість витраченого адвокатом часу, а також критерій якості й співмірності, суд вважає заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 гривень не пропорційною із обсягом наданих послуг, складністю та характером даної справи.

При цьому, суд також враховує ту обставину, що із позовної заяви судом враховано не більш, як 30% правового та фактичного обґрунтування, в решті судом здійснено самостійно визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи відповідно до статті 9 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, обсяг задоволених позовних вимог та проаналізувавши предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною, на переконання суду, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню у розмірі 4 500,00 гривень.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області "Про розгляд заяви (клопотання) гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу від 10 січня 2024 року" за №19-31/2024 від 23.12.2024.

Зобов'язати Рожнівську сільську ради Косівського району Івано-Франківської області повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 від 10.01.2024 про надання дозволу на викуп земельних ділянок без розстрочки платежу за кадастровими номерами: №2623683601:01:006:0126, площею 1,6915 га та №2623683601:01:006:0327, площею 4,0865 га та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04354389) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 937,92 гривень (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім гривень дев'яносто дві копійок)

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04354389) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 гривень (чотири тисячі п'ятсот гривень нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), АДРЕСА_2 ;

представник позивача - Чобанюк Максим Михайлович (ордер на надання правової допомоги серії АТ за №1088906 від 30.12.2024), АДРЕСА_3 ;

відповідач - Рожнівська сільська рада Косівського району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 04354389), вул. Героїв Небесної Сотні, 26, с. Рожнів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78635.

Суддя Чуприна О.В.

Попередній документ
125649484
Наступний документ
125649486
Інформація про рішення:
№ рішення: 125649485
№ справи: 300/66/25
Дата рішення: 06.03.2025
Дата публікації: 10.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (15.04.2025)
Дата надходження: 03.01.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення