ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" березня 2025 р. справа № 300/8938/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі довідок та зобов'язання видати довідки про заробітну плату державного службовця, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, податковий орган), Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації (надалі по тексту також - Управління СЗН Коломийської РДА), у якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Івано-Франківській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця відповідно до Додатку 4 "Довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та Додатку 6 "Довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби", затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" від 12.07.2024 за №823, за відповідною (прирівняною) посадою за останнім місцем роботи на державній службі за грудень 2023 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Івано-Франківській області видати ОСОБА_1 довідки про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця відповідно до Додатку 4 "Довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та Додатку 6 "Довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби", затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" від 12.07.2024 за №823, за відповідною (прирівняною) посадою за останнім місцем роботи на державній службі за грудень 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідком звернення до ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 19.08.2024, оформленого відповідачем за вх. №36775/6/6 від 22.08.2024, про надання ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію займає посади державної служби, які затверджені постановою правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" від 17.01.2017 за №1-3, та "за прирівняною посадою до посади начальника державної податкової інспекції у районі за серпень 2024 року", листом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області за №11114/6/09-19-10-02-06 від 20.09.2024 позивачу відмовлено у видачі таких.
Покликаючись на зміст приписів Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ, Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ, "Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 за №622, "Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 за №750, ОСОБА_1 вказує про правонаступництво майна, прав та обов'язків ГУ ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084) за ГУ ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559), відтак і про обов'язок останнього, як відповідача, у видачі спірних довідок.
Вважаючи посилання відповідача про неможливість видачі довідки з огляду на відсутність у штатному розписі посади з посадовими окладами районного рівня, які б відповідали прирівняній посаді, яку ОСОБА_1 займала на момент звільнення, а також припинення (ліквідації) ГУ ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559) з 22.10.2021, в результаті чого будь-яка інформація про перебування позивача у трудових відносинах та стаж державної служби станом на 03.12.2010 не перебуває у розпорядженні податкового органу, такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, позивач звернулася до суду із даним адміністративним позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків (а.с.40-41).
Шляхом подання заяви про уточнення позовних вимог від 09.12.2024, зареєстрованої канцелярією суду 11.12.2024, позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, у спосіб зазначення одного відповідача - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, разом із уточненим адміністративним позовом та додатковими письмовими доказами (а.с.44-81).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі довідок та зобов'язання видати довідки про заробітну плату державного службовця за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Одночасно судом витребувано у відповідача письмові докази, необхідні для розгляду адміністративної справи №300/8938/24 (а.с.83-84).
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позовну заяву за №16290/5/09-19-05-02-05 від 30.12.2024, реєстрація якого судом співпадає з днем формування такої відповідачем (а.с.87-111). З доводами позивача, викладеними у позовній заяві, відповідач не погоджується, вказуючи про безпредметність заявленого позову й відтак просить суд відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.
На переконання податкового органу, враховуючи обставину того, що на час звернення ОСОБА_1 із заявою про видачу спірних довідок, ГУ ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559) ліквідоване як юридична особа публічного права, відтак, у розумінні приписів "Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 за №750 не уповноважене на видавати довідки про заробітну плату для призначення пенсії окремим категоріям осіб, натомість наполягає на віднесенні такої компетенції до територіальних органів соціальної політики України.
ОСОБА_1 на адресу суду засобами поштового зв'язку скеровано відповідь на відзив від 31.12.2024, зареєстрований в канцелярії суду 06.01.2025 (а.с.112-120), за змістом якого позивач наводить вже попередньо викладене у адміністративному позові нормативно-правове обґрунтування протиправності дій ГУ ДПС в Івано-Франківській області.
Відповідачем надано до суду заперечення на відповідь на відзив за №459/5/09-19-05-02-05 від 10.01.2025, реєстрація якого судом відбулась 13.01.2025 (а.с.122-125), в межах якого відповідач наполягає на розрізненні понять "стаж державної служби" та "стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців", відтак, враховуючи відсутність у штатному розписі посади з посадовими окладами районного рівня, які б відповідали прирівняній посаді, яку на момент звільнення займала позивач, виснує про правомірність відмови у видачі спірних довідок.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви та відзиву на позов, письмових заяв та додаткових пояснень, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Як свідчать записи у трудовій книжці позивача (а.с.20-25), виданої 06.05.1976, ОСОБА_1 :
30.06.1990 - прийнята начальником відділу оподаткування кооперативних і громадських організацій Державної податкової інспекції МФ УРСР по Снятинському району (запис 15);
30.10.1992 - присвоєно персональне звання радника податкової служби ІІ рангу (запис 16);
03.01.1994 - призначена на посаду заступника начальника інспекції, начальником відділу оподаткування доходів, майна юридичних осіб і непрямих доходів (запис 17);
26.05.1995 - прийняла присягу державного службовця (запис 18);
26.11.1996 - у зв'язку з ліквідацією Державної податкової інспекції по Снятинському району і утворенням Державної податкової адміністрації у Снятинському районі, переведена на посаду в.о. заступника голови адміністрації - начальника відділу справляння податків з юридичних осіб (запис 19);
20.01.1997 - затверджена на посаді голови Державної податкової адміністрації (запис 20);
16.02.1997 - звільнена з займаної посади у зв'язку з призначенням на посаду начальника інспекції (запис 21);
17.02.1998 - призначена на посаду начальника ДПІ у Снятинському районі (запис 22);
01.01.2000 - присвоєно спеціальне звання "Радник податкової служби ІІ рангу" (запис 23);
10.04.2002 - присвоєно спеціальне звання "Радник податкової служби І рангу" (запис 24);
08.08.2005 - звільнено з посади начальника інспекції за власним бажанням, ст. 38 КзПП України (запис 25);
22.08.2005 - призначена на посаду начальника ДПІ в Городенківському районі (запис 26);
03.12.2010 звільнена з посади начальника державної податкової інспекції в Городенківському районі за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності ст. 38 КзПП України (запис 27).
Позивач 19.08.2024 звернулася до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із заявою, оформленою відповідачем за вх.№36775/6/6 від 22.08.2024 (а.с.98). Покликаючись на обставину наявності станом на 01.05.2016 стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, більше 20 років, а також права на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ, просила видати "за прирівняною посадою до посади начальника державної податкової інспекції у районі за серпень 2024 року" довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію займає посади державної служби, які затверджені постановою правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" від 17.01.2017 за №1-3.
Листом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області за №11114/6/09-19-10-02-06 від 20.09.2024 (а.с.96-97) позивачу повідомлено, що відповідач "об'єктивно позбавлений можливості" видати такі, з огляду на відсутність у штатному розписі посади з посадовими окладами районного рівня, які б відповідали прирівняній посаді, яку ОСОБА_1 займала на момент звільнення, а також припинення (ліквідації) ГУ ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559) з 22.10.2021, в результаті чого будь-яка інформація про перебування позивача у трудових відносинах та стаж державної служби станом на 03.12.2010 не перебуває у розпорядженні податкового органу.
Вважаючи протиправним відмову Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області в підготовці та видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає державної служби, ОСОБА_1 звернулася із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII (надалі по тексту також - Закон №889-VІІІ).
За змістом пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 11, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, за наявності в особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Верховний Суд в постанові від 01.04.2020 у справі №607/9429/17 дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Так, частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що право на пенсію державного службовця за віком мають особи, зокрема: жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку; мають передбачений законодавством страховий стаж; мають необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 за №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (надалі по тексту також - Порядок №622).
Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу":
мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України (пункт 2 Порядку №622).
Пунктом 4 Порядку №622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" від 12.07.2024 за №823 (надалі по тексту також - Постанова №823) внесено зміни до Порядку №622, зокрема, пунктом 3 визначено, що така постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року.
Як визначено пунктом 42 Порядку №622 у редакції Постанови №823, для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Так, згідно пункту 5 Порядку №622 у оновленій редакції, довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Повертаючись до фактичних обставин справи, листом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області за №11114/6/09-19-10-02-06 від 20.09.2024 (а.с.96-97) позивачу повідомлено, що відповідач "об'єктивно позбавлений можливості" видати спірні довідки, з огляду на відсутність у штатному розписі посади з посадовими окладами районного рівня, які б відповідали прирівняній посаді, яку ОСОБА_1 займала на момент звільнення, а також припинення (ліквідації) ГУ ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559) з 22.10.2021, в результаті чого будь-яка інформація про перебування позивача у трудових відносинах та стаж державної служби станом на 03.12.2010 не перебуває у розпорядженні податкового органу.
Слід вказати, що пунктом 6 Порядку №622 із внесеними змінами передбачено наступне: у разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.
У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 р. здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи.
За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку.
Отже, враховуючи приписи пунктів 42, 5 та 6 Порядку №622 у редакції Постанови №823, застосовної з 01.01.2024, а також обставину оформлення відмови ГУ ДПС в Івано-Франківській області листом від 20.09.2024, застосуванню підлягає чинна на момент виникнення спірних правовідносин редакція Порядку №622.
Як свідчать відомості трудової книжки позивача, останнім місцем роботи ОСОБА_1 станом на дату звільнення 03.12.2010 була Державна податкова інспекція у Городенківському районі.
У межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, а саме правомірності відмови ГУ ДПС в Івано-Франківській області у видачі спірних довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця з підстав відсутності правонаступництва державного органу за наслідком ліквідації, а отже й компетенції щодо видачі таких, на переконання суду, визначальним є встановлення факту публічного правонаступництва від первісного суб'єкта - Державної фіскальної служби України (надалі по тексту також - ДФС України) до Державної податкової служби України (надалі по тексту також - ДПС України).
Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 за №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Встановлено, що ДФС України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання Державної податкової служби" від 21.08.2019 за №682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 за №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як слідує зі змісту наказу ДПС України "Про початок діяльності Державної податкової служби України" від 28.08.2019 за №36, розпочато виконання ДПС України функцій і повноважень ДФС України, що припиняється.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 за №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за №682-р свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС України, тобто про перехід до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.
Постановою Кабінету Міністрів України №537 від 19.06.2019 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, відповідно до якого, утворено, зокрема, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області.
У подальшому, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" від 30.09.2020 за №893, якою вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Головне управління ДПС у Івано-Франківській області.
Пунктом 2 зазначеної Постанови встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій. Права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Наказом Державної податкової служби України "Про ліквідацію територіальних органів ДПС" від 08.10.2020 за №556 наказано, серед інших, ліквідувати як юридичну особу публічного права Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області.
Як свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ГУ ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559) припинено з 22.10.2021.
В той же час, наказом ДПС "Про утворення територіальних органів ДПС" від 30.09.2020 за №529, утворено ГУ ДПС в Івано-Франківській області як територіальний орган ДПС, утворений на правах відокремленого підрозділу.
Згідно відкритих публічних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.09.2020 у коментованому Реєстрі внесено запис про державну реєстрацію ГУ ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084), як територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу.
Отже, Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43968084) є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142559).
Зазначене знаходить своє підтвердження у пункті 1 наказу ДПС України від 12.11.2020 за №643, яким затверджено "Положення про ГУ ДПС в Івано-Франківській області", за змістом якого ГУ ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084) є правонаступником майна, прав та обов'язків ГУ ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559).
Так, згідно наказу ДПС України "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" від 24.12.2020 за №755, з 1 січня 2021 року здійснення повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" від 30.09.2020 за №893, реалізовується територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 за №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби".
Враховуючи вищенаведене, територіальні органи Державної податкової служби, утворені як її відокремлені підрозділи, здійснюють повноваження та функції територіальних органів ДПС, що ліквідувалися як юридичні особи, відтак Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084) є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559).
У постанові від 22.01.2020 у справі № 2а-15057/09/2670 Верховний Суд указав, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому, обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (постанова Верховного Суду у від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270).
Більше того, функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі. Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 9901/348/19.
Вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі № 826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб'єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.
У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єктам владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень (повне правонаступництво).
У випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов'язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження та припинення публічної служби.
Такий підхід ґрунтується на конституційних принципах безперервності процесу державного управління та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.
У спірному випадку, зважаючи на обставини працевлаштування позивача станом на дату звільнення у територіальному органі Державної фіскальної служби, перехід функцій якого відбувся до відповідного територіального органу Державної податкової служби, а також встановлене судом компетенційне (повне) публічне правонаступництво останнього внаслідок ліквідації до територіального органу, утвореного як відокремлений підрозділ, у суду відсутні підстави вважати, що у відповідача не виникає обов'язку з видачі ОСОБА_1 довідок про заробітну плату державного службовця.
У контексті вищенаведеного суд також вважає безпідставними посилання відповідача як на підставу щодо відмови у видачі позивачці спірних довідок на пункт 3 "Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 за №750 (надалі по тексту також - Порядок №750), виходячи з наступного.
Як визначено пунктом 6 Порядку №622 у редакції Постанови №823, у разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.
В свою чергу, за змістом пункту 3 Порядку №755, обов'язок щодо видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку №622, виникає у відповідних структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад щодо осіб, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було у відповідних державних органах, юрисдикція яких поширювалася на територію однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення, та органах місцевого самоврядування, виключно у наступних випадках: (1) разі ліквідації державного органу без правонаступника; (2) якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, у тому числі відсутні відповідні посади державної служби.
Таким чином, з огляду на те, що ключовим для позивача є видача довідок про складові заробітної плати за прирівняною посадою тій, яку ОСОБА_1 займала станом на дату звільнення з посади державної служби Державної податкової інспекції в Городенківському районі, а також з урахуванням приписів пункту 7 Порядку №750 та пункту 6 Порядку №622, суд виснує про належність повноважень щодо видачі позивачу спірних довідок до ГУ ДПС в Івано-Франківській області, як правонаступнику.
Окремо слід звернути увагу на викладені в межах відповіді відповідача, оформленої листом за №11114/6/09-19-10-02-06 від 20.09.2024 (а.с.96-97) доводи щодо "відсутності в штатному розписі посади з посадовими окладами районного рівня, які б відповідали прирівняній посаді [позивача], займаної на момент звільнення", з огляду на що ГУ ДПС в Івано-Франківській області "об'єктивно позбавлений можливості" видати запитувані довідки про складові заробітної плати державного службовця.
Так, за змістом абзаців 2-3 пункту 6 Порядку №622 із внесеними змінами, у разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 року здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи.
За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку.
Отже, відсутність у штатному розписі станом на дату звернення ОСОБА_1 за видачею довідок про складові заробітної плати займаної останньою посади державної служби не звільняє відповідача від обов'язку щодо видачі таких, враховуючи, що спірний випадок у правовому розумінні цілком охоплений Порядком №622 та передбачає механізм дій, котрі повинні бути вчинені таким уповноваженим державним органом.
Разом із тим, судом зі змісту заяви ОСОБА_1 від 19.08.2024, скерованої до ГУ ДПС в Івано-Франківській області, оформленої останнім за вх.№36775/6/6 від 22.08.2024 (а.с.98), встановлено, що позивач просила видати "за прирівняною посадою до посади начальника державної податкової інспекції у районі за серпень 2024 року" довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію займає посади державної служби, які затверджені постановою правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" від 17.01.2017 за №1-3.
Так, предметом звернення до суду із даним адміністративним позовом є вимоги, котрі відрізняються від вимог, вказаних у коментованій вище заяві від 19.08.2024, зареєстрованої відповідачем 22.08.2024, так, позивач просить визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Івано-Франківській області щодо відмови у видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця відповідно до Додатку 4 та Додатку 6, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" від 12.07.2024 за №823, за відповідною (прирівняною) посадою за останнім місцем роботи на державній службі за грудень 2023 року.
Вище по тексту судового рішення вже відзначена увагою суду обставина внесення змін постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" від 12.07.2024 за №823 до "Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 за №622, котрим, у тому числі, врегульовуються спірні правовідносини, зокрема, в частині форм довідок про заробітну плату державних службовців, котрі, згідно приписів пункту 5 Порядку №622 у оновленій редакції, що застосовується з 01.01.2024, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу".
Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ та до прийняття Постанови №823, встановлювалися постановою правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" від 17.01.2017 №1-3 (надалі по тексту також - Постанова №1-3).
Вказаною постановою було затверджено форми наступних довідок: (1) про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); (2) про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); (3) про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Тобто, зміни, внесені у Порядок №622 Постановою №823 запровадили інший механізм визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, та, відповідно, зміст довідок про заробітну плату, що подається для призначення пенсії.
Суд звертає увагу, що Постанова №823 набрала чинності з дня її опублікування, а саме 20.07.2024, та, згідно пункту 3 останньої, підлягає застосуванню з 01.01.2024, а отже, поширювала свою дію на відносини, котрі виникли у зв'язку зі зверненням ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із заявою про видачу довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, а тому розпочатий процес реалізації права особи повинен був здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження нею волевиявлення у формі конкретних дій, у спірному випадку, звернення до суб'єкта владних повноважень, та завершений за чинним на момент початку такого процесу нормативно-правовим регулюванням.
Втім, позивачем не надано до суду доказів звернення до відповідача щодо "надання довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця відповідно до Додатку 4 та Додатку 6, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" від 12.07.2024 за №823", "за відповідною (прирівняною) посадою за останнім місцем роботи на державній службі", а також "за грудень 2023 року".
Більше того, як свідчить зміст листа Головного управління ДПС в Івано-Франківській області за №11114/6/09-19-10-02-06 від 20.09.2024 (а.с.96-97), відповідачем повідомлено, що такий "об'єктивно позбавлений можливості" видати саме запитувані ОСОБА_1 "довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби", котрі, як вже встановлено судом вище, позивач просила видати за формами, затвердженими Постановою №1-3.
Враховуючи наведене, у суд відсутні підстави вважати, що відповідачем розглядалося питання щодо видачі ОСОБА_1 довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця відповідно до Додатку 4 "Довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та Додатку 6 "Довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби", затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" від 12.07.2024 за №823, за відповідною (прирівняною) посадою за останнім місцем роботи на державній службі за грудень 2023 року.
Необхідно зазначити, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорювані права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Згідно із частиною 7 статті 246 КАС України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
Системний аналіз, зазначених норм КАС України дає підстави дійти висновку про те, що в порядку адміністративного судочинства здійснюється захист уже порушених прав особи (при цьому, між сторонами уже виникли правовідносини, з яких у свою чергу виник публічно-правовий спір), а не захист від можливих порушень прав у майбутньому.
В той же час, в спірних правовідносинах позивач фактично вказує про захист від можливого порушення його прав у майбутньому та не надає суду доказів порушення таких прав при зверненні до суду.
При цьому, суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є саме наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18.
Отже, у разі наявності порушення вимог закону рішеннями, діями суб'єкта владних повноважень, зазначене не є достатньою і самостійною підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання таких протиправними є доведеність позивачем порушених його прав цими рішеннями/діями.
Адміністративний позов, як і матеріали позовної заяви позбавлені будь-яких аргументів і доказів, які б свідчили про реальне порушення прав позивача внаслідок дій Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, оскільки такі, по суті, не були здійснені в силу відсутності акту волевиявлення ОСОБА_1 у формі заяви про видачу довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця відповідно до Додатку 4 "Довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)" та Додатку 6 "Довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби", затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" від 12.07.2024 за №823, за відповідною (прирівняною) посадою за останнім місцем роботи на державній службі за грудень 2023 року.
Відтак, позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі довідок та зобов'язання видати довідки про заробітну плату державного службовця є передчасною і такою, що задоволенню не підлягає.
Водночас, варто звернути увагу, що позивач не позбавлений права на повторне звернення до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області із заявою про видачу вищенаведених довідок.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесені ними інші судові витрати при розгляду даної справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу таких витрат.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Чуприна О.В.