Справа №567/2051/24
Провадження №2/567/129/25
21 лютого 2025 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
з участю представника позивачки - адвоката Хмарук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острозі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
встановив :
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Хмарук Ю.М. звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти у зв'язку з продовженням останньою навчання в розмірі 4 000 грн.щомісячно, до закінчення навчання, однак не пізніше як до досягнення двадцяти трьох років, мотивуючи тим, що відповідач є її рідним батьком, який після досягнення нею повноліття не приймає участі в її матеріальному утриманні у зв'язку з продовженням нею навчання.
Вказує, що батьками позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , шлюб між яким був зареєстрований 14.01.2007 року Межиріцькою сільською радою Острозького району Рівненської області, та її мати після укладення шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Зазначає, що 27.04.2023 року Острозьким районним судом Рівненської області було видано судовий наказ по справі №567/681/23, за яким стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої позивачки ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.04.2023 року та до досягнення нею повноліття.
Зазначає, що згідно постанови державного виконавця Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.05.2023 року було відкрито виконавче провадження № 71732459 щодо примусового виконання вищевказаного судового наказу. На виконання судового наказу на рахунок ОСОБА_6 протягом 2024 року надходили грошові кошти, стягувачка отримала 11 платежів в розмірі по 3 094,45 грн. кожен та 1 платіж в розмірі 3 482,50 грн.
Вказує, що після досягнення позивачкою повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнення за даним виконавчим листом припинилося.
На даний час позивачка ОСОБА_1 досягла повноліття та навчається на 1 курсі педагогічного факультету спеціальності «Початкова освіта» денної державної форми навчання у Рівненському державному гуманітарному університеті з 1 вересня 2024 року по 30 червня 2028 року, що підтверджується довідкою від 04.11.2024 № 747/54-29, виданою Рівненським державним гуманітарним університетом.
Вказує на те, що оскільки позивачка навчається на денній формі навчання та не має змоги працевлаштуватися та забезпечувати себе матеріально, проте має щоденні потреби у харчуванні, засобах гігієни, одязі та взутті тощо. Окрім того, вказує на необхідність сплати коштів за проживання у гуртожитку, придбання підручників та інших засобів для навчання, а також проїзду додому в с.Слобідка та назад, вартість проїзду за маршрутом Рівне-Острог на даний час становить 85 грн. в одну сторону. На роздрукування матеріалів у зв'язку з навчанням витрачає орієнтовно 150 грн. в тиждень. Вартість проживання в гуртожитку за 3 місяці становить 4 282,60 грн., що за один місяць відповідно складає 1 427,53 грн.
Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі. Згідно фотокопії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.04.2023 року №113, наданої відповідачем, останнього постановлено вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. Наразі його місце перебування позивачці невідоме.
Вказує, що відповідач участі в утриманні позивачки у зв'язку з продовженням нею навчання після досягнення повноліття не приймає, хоча має можливість брати достатню, належну та регулярну участь та надавати їй матеріальну допомогу, оскільки факт регулярної сплати відповідачем аліментів протягом 2024 року свідчить про наявність у нього можливості сплачувати кошти на її утримання. Вказує, що відповідач є фізично здоровим та не має на утриманні інших осіб, а тому має всі можливості надавати позивачці матеріальне забезпечення після досягнення нею повноліття та у зв'язку з продоженням нею навчання, проте в добровільному порядку такої матеріальної допомоги не надає, що й спонукало звернутися до суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 26.12.2024р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивачки - адвокат Хмарук Ю.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у ній, просила суд їх задовольнити.
В наданих суду поясненнях зазначила, що матір позивачки самотужки утримувати повнолітню доньку на період її навчання не має змоги, оскільки ніде не працює. Вказала, що відповідач перебуває на військовій службі та отримує грошове забезпечення, відтак має змогу платити аліменти на утримання позивачки, яка є його донькою, на період її навчання. Зазначила, що позивачка навчається з 01.09.2024 року на 1 курсі педагогічного факультету спеціальності «Початкова освіта» денної державної форми у Рівненському державному гуманітарному університеті, та навчання буде тривати до 30.06.2028 року. Вказала, що позивачка та її матір несуть значні витрати у зв'язку з навчання, зокрема для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, засобів гігієни, на роздрукування матеріалів, проїзд з місця навчання додому та у зворотному напрямку, та на інші щоденні потреби. Окрім того, позивачка проживає в гуртожитку, плата за який щомісяця складає близько півтори тисячі гривень.
Вказала, що відповідач участі в утриманні доньки у зв'язку з продовженням нею навчання після досягнення повноліття не приймає, хоча має можливість брати достатню, належну та регулярну участь в її матеріальному утриманні та надавати матеріальну допомогу.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст.ст.178, 180 ЦПК України. В поданій до суду заяві просив розгляд справи здійснювати у його відсутності, позовні вимоги визнав частково, посилаючись на відсутність офіційного місця працевлаштування та доходів. Вказав, що він з травня 2024 року сплачував аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 без затримки та у відповідному розмірі та погоджується на подальшу сплату аліментів, водночас вказуючи, що змоги сплачувати їх у заявленому позивачкою розмірі 4000 грн. щомісяця він не має можливості, просив суд зменшити суму аліментів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася позивачка ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвомпро народження серії НОМЕР_2 від 13.12.2006 року, відповідно до якого її батьком вказано відповідача ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_3 (а.с.5).
Згідно судового наказу, виданого Острозьким районним судом від 27.04.2023 року з ОСОБА_2 стягувались аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.04.2023 року та до досягнення донькою повноліття (а.с.8).
Згідно постанови державного виконавця Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.05.2023 було відкрито виконавче провадження № 71732459 щодо примусового виконання вищевказаного судового наказу № 567/681/23 від 27.04.2023 року (а.с.9).
Згідно довідки Рівненського державного гуманітарного університету від 04.11.2024 № 747/54-29 позивачка ОСОБА_1 навчається на 1 курсі педагогічного факультету спеціальності «Початкова освіта» денної державної форми навчання, термін навчання становить з 1 вересня 2024 року по 30 червня 2028 року (а.с.14).
Згідно скріншотів квитанцій, наданих позивачкою від 09.02.2024р., 22.04.2024р., 29.04.2024р., 04.06.2024р., 01.07.2024р., 29.07.2024р., 27.08.2024р., 30.09.2024р., відповідачем ОСОБА_2 здійснювалися перерахування коштів на рахунок ОСОБА_6 згідно судового наказу, виданого Острозьким районним судом про стягнення аліментів (а.с.10-13).
Окрім того, відповідно до скріншоту квитанції від 02.01.2025 року відповідачем було здійснено перерахування коштів на рахунок ОСОБА_6 в розмірі 3 421,37 грн. (а.с.29).
Згідно платіжної інструкції від 27.08.2024 року за проживання ОСОБА_1 в гуртожитку її матір'ю ОСОБА_6 здійснено оплату на суму 4 282,60 грн., та з доводів представника позивачки судом встановлено, що зазначена сума була сплачена за 3 місяці проживання в гуртожитку, що відповідно становить 1 427,53 грн. на місяць (а.с.15).
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №113 від 23.04.2023 року відповідача ОСОБА_2 постановлено вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби (а.с.16).
Згідно довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.12.2024 року відповідач ОСОБА_2 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 65/2022, 02.03.2022 року був призваний на військову службу та направлений у військову частину НОМЕР_3 . Станом на 24.12.2024р. інформація щодо його звільнення з військової служби, а також щодо переміщення в інші підрозділи Збройних Сил України у ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутня (а.с.28).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 27.01.2025 року, інформація щодо ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2024 року щодо сум виплачених останньому доходів та утриманих податків за запитуваний період відсутня (а.с.41).
З доводів позивачки ОСОБА_1 встановлено, що у зв'язку з тим, що вона навчається на денній державної формі навчання вона потребує матеріальної допомоги, зокрема, для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, канцелярського приладдя, навчального матеріалу, оплати за проживання у гуртожитку та для інших щоденних побутових витрат. Усі витрати на її утримання, які пов'язані з навчанням, здійснює вона самостійно та її матір, так як відповідач участі в її утриманні не бере.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 призваний на військову службу та направлений у військову частину НОМЕР_3 . Станом на 24.12.2024р. інформація щодо його звільнення з військової служби, а також щодо переміщення в інші підрозділи відсутня, відтак отримує дохід, який складається з грошового забезпечення отримуваного за місцем служби, а відтак на переконання суду він має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці у зв'язку з продовженням нею навчання.
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Зокрема, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків - визначений законодавчо прожитковий мінімум, який встановлюється законом про бюджет кожного року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 гривень.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідач доказів на підтвердження належної участі у матеріальному утриманні повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, суду не надав, доводів із своїми запереченнями щодо неможливості надавати матеріальну допомогу своїй доньці у зв'язку з продовженням нею навчання суду не навів.
При цьому, суд бере до уваги, що відповідач є працездатною особою, за станом здоров'я обмежень до праці немає, проходить військову службу та отримує грошове забезпечення, доказів на підтвердження того, що він не має можливості надавати кошти на утримання доньки, відповідач суду не надав. Окрім того, суд бере до уваги, що з відповідача впродовж 2024 року щомісячно стягувались аліменти на утримання неповнолітньої доньки та загальний розмір стягнутих аліментів за 12 місяців склав 37 521,45 грн., що в середньому за місяць становить 3 126,79 грн.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є донькою відповідача та після досягнення повноліття остання навчається на денній державній формі навчання на 1 курсі педагогічного факультету спеціальності «Початкова освіта» денної державної форми навчання у Рівненському державному гуманітарному університеті, та витрати, пов'язані з її навчанням несе сама позивачка та її матір, водночас відповідач не приймає участі в утриманні повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, та доказів, які б спростовували встановлені судом обставини відповідачем не надано.
Згідно ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналіз ст.ст.199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 коштів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, добровільно не надає та відповідачем вказана обставина не спростована, та з урахуванням часткового визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку про можливість надання відповідачем такої допомоги, а відтак про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 3 100 грн., що буде відповідати вимогам закону та принципам справедливості.
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги, що відповідач за віком та станом здоров'я є працездатним, перебуває у складі ЗСУ та доказів зворотнього суду не надано і такі докази в матеріалах справи відсутні, впродовж 2024 року з відповідача здійснювалось щомісячне стягнення аліментів в середньому на місяць 3 126,79 грн., а тому суд вважає, що у відповідача існує можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчання у вищевказаному розмірі.
Враховуючи те, що обоє з батьків дитини повинні приймати участь в її матеріальному утриманні та вихованні, а також те, що відповідач має можливість надавати допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчання, суд вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі 3 100 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення нею навчання, однак не пізніше як до досягнення двадцяти трьох років, що буде достатнім для забезпечення першочергових потреб повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.
При цьому, суд враховує витрати, які несе позивачка та її матір у зв'язку з проїздом до місця навчання та у зворотному напрямку, та відсутність можливості у вільний від навчання час працювати та отримувати дохід, а також бере до уваги, що у зв'язку з навчанням безумовно мають місце витрати, пов'язані з придбанням канцелярського приладдя, навчальної літератури та інших необхідних предметів для навчання, а такожвитрати на продукти харчування, одяг, взуття, оплату за проживання в гуртожитку, мобільний інтернет, витрати на лікування, та на інші щоденні побутові витрати.
Одночасно, суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 16.12.2024р., а тому за правилами ст.191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а відтак відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а тому з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладене та керуючись ст.ст.182, 199-201 СК України, ст. ст. 5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України, -
ухвалив :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти у зв'язку з продовженням навчання у розмірі 3 100 (три тисячі сто) грн. щомісячно, починаючи з 16.12.2024 року і до закінчення нею навчання, однак не пізніше як до досягнення двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03 березня 2025 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.