Справа №567/1691/23
Провадження №1-кп/567/19/25
04 березня 2025 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі :
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023240030000064 від 22.06.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне Рівненської області, громадянина України, неодруженого, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , військовослужбовця у військовому званні "лейтенант", помічника начальника служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
встановив:
В провадженні Острозького районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Згідно обвинувального акту від 28.08.2023 року ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України та проходячи військову службу по мобілізації на посаді помічника начальника служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.17 Закону України "Про оборону України", ст.ст.11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.1 ст.1, ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, за відсутності причин поважного характеру, 15 травня 2023 року о 08 год. 00 хв. самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та перебував за межами частини на території міста Рівне та АДРЕСА_4 , де проводив час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконував до 11 год. 00 хв. 29 травня 2023 року, після чого самостійно прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за вищевказаною адресою, та приступив до виконання обов'язків військової служби.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчинення якого ставиться ОСОБА_4 у провину - ч.5 ст.407 КК України, а саме самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Ухвалою суду від 26.11.2024 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів з утриманням в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор", без визначення застави, який було продовжено згідно ухвали суду від 23.01.2025 року.
Обвинувачений ОСОБА_4 в ході судового розгляду заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.407 КК України, у зв'язку з добровільним бажанням продовжити проходження військової служби. В обґрунтування клопотання посилається на ч.5 ст.401 КК України, водночас вказуючи на те, що має необхідні якості військовослужбовця та досвід участі в бойових діях, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався. Вказує, що на даний час військова частина, в якій він проходив військову службу розформована, однак наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України на продовження проходження ним військової служби у вказаній частині. За вказаних обставин просить звільнити його від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження - закрити. Вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, визнає повністю, у вчиненому розкаюється, про вчинене шкодує.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України. Зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному залишенні військової частини, вчиненому в умовах воєнного стану. Вказав, що ОСОБА_4 добровільно заявив про намір повернутися на військову службу та наявна письмова згода командира іншої військової частини НОМЕР_2 , який не заперечує щодо призначення обвинуваченого ОСОБА_4 на вакантну посаду для продовження проходження військової служби. Разом з тим вказує, що така згода військової частини, на його думку, викликає сумніви у її достовірності та її наявність не підтверджена належним чином.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заявлене ним клопотання, просив його задовольнити, зазначив, що бажає повернутися на військову службу та розуміє, що таке звільнення його від кримінальної відповідальності є звільненням з нереабілітуючих підстав.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого та зазначив, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, раніше за ст.ст.407, 408 КК України не судимий, добровільно заявив про намір повернутися на військову службу та бажає і надалі виконувати свій конституційний обов'язок із захисту незалежності та територіальної цілісності України у складі Збройних Сил України. При цьому наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби у вказаній частині. Заперечив проти позиції прокурора, вказуючи на те, що правові підстави для відмови у задоволенні клопотання відсутні, як і відсутні підстави ставити під сумнів достовірність письмової згоди командира військової частини НОМЕР_2 , оскільки така письмова згода була вручена 13.02.2025р. представником військової частини для процесуального прокурора ОСОБА_6 . За вказаних обставин просить звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження та перевіривши мотиви клопотання, суд вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Виходячи з положень п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч.4 ст.286, ч.3 ст.288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, в тому числі з підстави, передбаченої ч.5 ст.401 КК України, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення всіх передбачених наведеною нормою закону підстав та наявності згоди з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши останнього від кримінальної відповідальності.
Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно зі ст.288 КПК Україн, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
24.02.2022 року Президентом України було видано Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який було затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до положень Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а саме у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Законом України № 3902-IX від 20 серпня 2024 року статтю 401 КК України доповнено частиною п'ятою. Згідно ч.5 ст.401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Таким чином, законодавець вніс вказані зміни до закону про кримінальну відповідальність з метою надання можливості військовослужбовцям Збройних Сил України, за наявності певних умов, продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від збройної агресії російської федерації.
Частиною 2 ст.286 КПК України унормовано, що в разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
З аналізу вказаних норм вбачається, що необхідною сукупністю умов для застосування даної правової норми є: вчинення особою вперше злочину, передбаченого ст.ст.407, 408 КК України; особа добровільно звернулась із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності для продовження проходження військової служби; командир чи начальник відповідної військової частини письмово погодив це.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше за ст.ст.407, 408 КК України не судимий, в категоричній формі висловив своє бажання щодо подальшого проходження військової служби, зазначивши, що бажає проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . У свою чергу, командир військової частини НОМЕР_2 надав згоду на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби у складі вказаної військової частини.
З письмової згоди від 13.02.2025 р., яка надійшла від командира військової частини НОМЕР_2 , вбачається, що командування військової частини НОМЕР_2 надає згоду на продовження проходження військової служби в Збройних Силах України ОСОБА_4 з наступним призначенням його на вакантну посаду командира 2 стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України. Обгрунтованих підстав ставити під сумнів достовірність даної згоди не має.
Таким чином, наявні всі визначені законом підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності в порядку, перебаченому ч.5 ст.401 КК України.
Окрім цього, обвинувачений підтвердив зрозумілість роз'ясненої йому судом вказаної підстави для звільнення від кримінальної відповідальності в порядку ч.5 ст.401 КК України, її правових наслідків (нереабілітуючого характеру).
Згідно зі ст.65 Конституції Україн, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно із ч.2 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, добровільно виявив бажання повернутися для подальшого проходження військової служби, наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_2 щодо можливості подальшого проходження ОСОБА_4 військової служби, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 на підставі ч.5 ст.401 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього - закриттю.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття кримінального провадження відповідно до ч.5 ст.401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
З приводу застосування запобіжного заходу суд зазначає наступне.
Ухвалою суду від 26.11.2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів з утриманням в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор", без визначення застави, та вказаний запобіжний захід було продовжено згідно ухвали суду від 23.01.2025 року - до 13 год. 30 хв. 24.03.2025 року.
З клопотанням про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби, в порядку ст.616 КПК України, прокурор не звертався.
Згідно ч.8 ст.176 КК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема статтями 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Враховуючи при цьому положення ч.2 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", навіть у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності, можливості для обвинуваченого зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший кримінальним процесуальним законодавством не передбачено. Лише після набрання законної сили відповідним судовим рішенням у звільненого підозрюваного чи обвинуваченого виникає обов'язок невідкладно, але не довше ніж в 72 години, з'явитися до місця служби, а у військового командування відповідно поновити звільнену особу на військовій службі.
З врахуванням наведеного, для забезпечення належного виконання судового рішення в умовах воєнного стану, згідно загального положення ч.8 ст.176 КПК України та спеціального ч.3 ст.288 КПК України, що спричиняє відповідні наслідки лише після набрання ухвалою законної сили, враховуючи висновки про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 (наявність ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України), суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання ухвалою законної сили, але на строк не більше 60 днів.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.44, ч.5 ст. 401, ч.5 407 КК України, ст.ст. 284-286, 288, 372 КПК України, -
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України, для продовження проходження військової служби ОСОБА_4 .
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023240030000064 від 22.06.2023 року відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 в строк не пізніше 72 годин після набрання ухвалою суду законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командування військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою суду законної сили поновити ОСОБА_4 на військовій службі.
Залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 до набрання ухвалою суду законної сили, але на строк не більше 60 (шістдесяти) діб.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор", для відома.
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області.
Повний текст ухвали суду оголошено 06.03.2025 року о 14 год. 00 хв.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1