06 березня 2025 року
м. Рівне
Справа № 564/2434/24
Провадження № 22-з/4815/23/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлова Володимира Олександрович про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Костопільської міської ради Рівненської області про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації прав на житловий будинок з надвірними будівлями,
У червні 2024 року в суд звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 , Костопільської міської ради Рівненської області про визнання незаконними і скасування рішень виконавчого комітету Костопільської міської ради № 832 від 26.09.2008 «Про дозвіл ОСОБА_1 на реконструкцію господарської будівлі під житловий будинок з проведенням добудови по АДРЕСА_1 » в частині присвоєння житловому будинку ОСОБА_1 після реконструкції поштової адреси - АДРЕСА_2 ; , № 412 від 13.05.2010 «Про оформлення права приватної власності на будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_2 », а також визнати недійсним на скасувати свідоцтво про право власності від 18.05.2010 на житловий будинок по АДРЕСА_2 , видане ОСОБА_1 та державну реєстрацію прав на вказаний житловий будинок.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 22 листопада 2024 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1 , Костопільської міської ради Рівненської області про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації прав на житловий будинок з надвірними будівлями.
У поданій через свого представника - адвоката Євгеюка О.Є. апеляційній скарзі ОСОБА_2 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що фактично полягало у невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні норм процесуального права і неправильному застосуванні норм матеріального права, просив його скасувати, задовольнивши позов повністю.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Євгеюка О.Є. залишено без задоволення, а рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 22 листопада 2024 року - без змін.
22 лютого 2025 року через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - підсистема "Електронний суд" ЄСІТС) представником ОСОБА_1 - адвокатом Михайловим В.О. подано заяву про ухвалення додаткового рішення, де просив стягнути на користь свого довірителя з позивача 5 000 гривень витрат на правничу допомогу.
Обґрунтовуючи заяву, покликався на те, що у відзиві на апеляційну скаргу вказувалося про понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в відповідному розмірі в суді апеляційної інстанції. Так, 17 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Михайловим В.О. було укладено договір про надання правничої допомоги б/н, предметом якого було здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги у справі №564/2434/24 в Рівненському апеляційному суді. Пунктом 3.1 договору контрагенти визначили, що за надання правничої допомоги у Рівненському апеляційному суді клієнт сплачує фіксований гонорар (винагороду) в сумі 5 000 гривень.
Разом з тим у порядку дотримання вимог ст. 83 ЦПК України заявник долучив до заяви й докази її з направлення з доданими документами іншим учасникам справи, задля забезпечення можливості заявити про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Заява підлягає до часткового задоволення.
Згідно із ч.ч. 1-4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Між тим, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (ч.13 ст. 7 ЦПК України).
Тому апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Спонуканням для вирішення відповідного питання в письмовому провадженні є й те, що відповідач дотримався визначеного процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме направив на адресу позивача документи, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу.
Цим забезпечено правову можливість відповідного учасника подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України, що нівелює доцільність розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно із ст.ст. 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договором про надання правової допомоги.
Рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East\West Alliance Limited про ти України" (заява №19336/04, п. 269) вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято додаткову постанову у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), де зазначено таке.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом з тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.
У разі недотримання останніх вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1.) їх дійсність; 2.) необхідність; 3.) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Приходячи до переконання про часткове задоволення заяви, колегія суддів бере до уваги, що надані заявником докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з позивача, адже цей розмір є необґрунтованим, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат і є непропорційним до складності справи для адвоката і виконаних ним робіт.
Оцінюючи складність виконаних адвокатом робіт, суд враховує обсяг проаналізованого адвокатом законодавства та судової практики, що регулює спірні правовідносини, кількість та очевидну необґрунтованість доводів автора апеляційної скарги.
Отже, виходячи з критерію обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з позивача на користь ОСОБА_1 повинен становити 1000 гривень.
Керуючись ст. ст. 141, 270, 368, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Задовольнити частково заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлова Володимира Олександрович про ухвалення додаткового рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Костопільска міська рада Рівненської області; адреса: вул. 1 Травня,3, м. Костопіль Рівненської області; ЄДРПОУ 04057669.
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: С.О. Гордійчук
Н.М. Ковальчук