26 лютого 2025 року м. Київ
Справа № 362/3408/24
Провадження № 22-ц/824/3419/2025
Резолютивна частина постанови оголошена 26 лютого 2025 року
Повний текст постанови складено 27 лютого 2025 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Желепи В.В.
сторони: позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданої адвокатом Хомич Олексієм Олексійовичем, на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2024 року, ухваленого у складі судді Мартинцової І.О.,-
У травні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась із вказаним позовом та просила стягнути із відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання, як дружини до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/4 від усіх видів доходів відповідача.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька, яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відносини з відповідачем погіршились, разом вони не проживають, кошти на її утримання та утримання дитини відповідач добровільно надавати не бажає.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2024 року відкрито провадження у справі, призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.07.2024 року задоволено заяву представника відповідача -адвоката Хомича О.О. про відвід головуючого судді Ковбеля М.М.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024 визначено головуючого суддю Мартинцову І.О.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків.
19.07.2024 позивачем з метою усунення недоліків подано позовну заяву, яка відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30.07.2024 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від12 вересня 2024 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини задоволено частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на її утримання як дружини до досягнення їх дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку, аліменти в розмірі 1/6 частини доходів (заробітку) ОСОБА_2 , щомісяця, починаючи з 16 травня 2024 року.
Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь держави судовий збір в розмірі 908 гривень 40 коп.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що при визначенні розміру аліментів суд враховує, що судовим наказом Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі №362/3321/24 стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі частини його заробітку.
Матеріалами справи також підтверджується, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 березня 2020 року у справі №372/4110/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 2100 грн. (а.с.113-119).
Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, з урахуванням зазначених вище обставин прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати, перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги.
Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Хомич О.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач отримав важке поранення під час бойових дій з захисту батьківщини та наразі проходить лікування за власний кошт, а тому у нього відсутня можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Зазначає, що у нього на утриманні окрім позивача перебуває малолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі №362/3321/24 з відповідача на користь позивача було сягнуто аліменти у розмірі від його доходів.
Також на утриманні у відповідача перебуває син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь якого рішенням Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/4110/19 було стягнуто аліменти на його утримання.
Вказує, що матеріальну допомогу позивачеві також надають її батьки, та висловлює заперечення на ухвалу про відмову у витребувані доказів зазначених у клопотанні відповідача від 11 липня 2024 року.
Зауважує, що суд першої інстанції не врахував факту нетривалості шлюбу між сторонами.
Також зазначає, що суд першої інстанції стягнув необґрунтовано непомірний розмір аліментів.
Як на підставу для скасування судового рішення посилається на те, що позивач ОСОБА_1 працювала на посаді секретаря судового засідання в Васильківському районному суді Київської області а тому вказана справа не могла розглядатись суддею Матинцовою І.О. та мала бути відведена від розгляду справи, разом з тим у задоволені заяви про відвід було відмовлено необґрунтовано.
Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до Київського апеляційного суду не надходив.
05 листопада 2024 року листом Київського апеляційного суду матеріали справи № 362/3408/24 були витребувані з Васильківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданої адвокатом Хомич О.О., на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року призначено справу до розгляду в судове засідання в приміщенні Київського апеляційного суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечувала проти доводів апеляційної скарги.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Хомич О.О. в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
В апеляційній скарзі представник відповідача адвокат Хомич О.О. просив здійснювати розгляд справи без участі та повідомлення учасників справи за наявними у матеріалах справи доказами.
За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Хомич О.О.
Клопотання про витребування доказів, які були зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, оскільки наявність вказаних доказів, жодним чином не впливають на вирішення спору по суті.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Судом встановлено, що 22.12.2023 року між сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_7 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 22.12.2023 року Васильківським відділом державної реєстрації цивільного стану у Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (т.1 а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого 22.11.2023 року Васильківським відділом державної реєстрації цивільного стану у Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (т.1 а.с.11).
Згідно з довідкою від 29/13-03.01-22 від 07.02.2024, виданою старостою села Велика Вільшанка вбачається, що ОСОБА_1 разом з донькою, ОСОБА_3 проживає та зареєстрована по АДРЕСА_3 (т.1 а.с.12).
Обставина, щодо проживання доньки разом з матір'ю ОСОБА_1 не заперечується відповідачем.
Згідно виписки АТ КБ «Приватбанк» від 10.06.2024 року, вбачається перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 (останній переказ 27.05.2024) (т.1 а.с.106-107)
Згідно виписки АТ КБ «Приватбанк» від 10.06.2024 року, вбачається перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_4 (останній переказ 21.05.2024) (а.с.120).
Відповідно до відповіді Державної податкової служби України за запит Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) №224012692 від 02.09.2024 у виконавчому провадженні НОМЕР_6, сума нарахованого доходу боржника (РНОКПП НОМЕР_1 ) за перший квартал 2024 року складає 275116,12 грн, за другий картал 2024 року - 376875,75 грн. (т.1 а.с.235).
Згідно з довідкою про обставини травми, виданою в/ НОМЕР_5 від 26.05.2024 №692/423 вбачається, що ОСОБА_2 19.05.2024 отримав мінно-вибухову травму, вогнепальне осколкове поранення правої щоки, перелом кісток лицевого скелета, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму, забій, садна м'яких тканин правого надпліччя.
Згідно з довідкою від 03.06.2024 №3726, виданою КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.Скліфосовського» ОСОБА_2 перебував на лікуванні починаючи з 24.05.2024 по день видачі довідки.
Судовим наказом Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі №362/3321/24 стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі частини його заробітку. (а.с.111).
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 березня 2020 року у справі №372/4110/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 2100 грн. (т.1 а.с.113-119).
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
У частинах другій та четвертій статті 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Визначальним на підставі цієї норми закону є наявність у дружини права на утримання, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища.
При перевірці матеріалів справи, Київський апеляційним судом установлено, що ОСОБА_2 , є батьком ОСОБА_3 , яка проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Вирішуючи спір, апеляційний суд дійшов висновку проте, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на дружину у розмірі 1/6 частки з усіх видів доходу відповідача щомісячно до досягнення дитиною трьох років, оскільки такий розмір аліментів суд вважає обґрунтованим та таким, який визначений згідно з принципами справедливості та розумності, враховуючи матеріальне становище сторін, обставини справи.
З огляду на наведене та наявністю правових підстав для покладення на ОСОБА_2 обов'язку щодо спати аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох річного віку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Доводи апеляційної скарги про те, що на його утримані перебувають інші неповнолітні є необґрунтованими, оскільки загальний розмір стягнення з ОСОБА_2 не буде перевищувати 70% заробітку відповідача.
Доводи апеляційної скарги про те, що батьки позивача допомагають та мусять допомагати позивачеві, є необґрунтованими, оскільки допомога від батьків не звільняє ОСОБА_2 від відповідальності по утриманні матері ОСОБА_3 .
Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин дає колегії суддів підстави для висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без задоволення.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Доводи апеляційної скарги в їх сукупності не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, які були предметом дослідження й оцінки судом. Аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, були перевірені судом першої інстанції, їм судом надана мотивована оцінка.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2024 року без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає.
Оскільки Київський апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат у зв'язку зі сплатою судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційний суд не здійснює.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Хомич Олексієм Олексійовичем- залишити без задоволення.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна