26 лютого 2025 року м. Київ
Справа № 361/10825/23
Провадження № 22-ц/824/3690/2025
Резолютивна частина постанови оголошена 26 лютого 2025 року
Повний текст постанови складено 27 лютого 2025 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Желепи В.В.
сторони: позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , подану адвокатом Кочмаруком Михайлом Вікторовичем, на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року, ухваленого у складі судді Радзівіл А.Г.,-
У листопаді 2023 року до суду звернулась позивач із позовом до ОСОБА_2 , у якому просила суд стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 85000,00 грн. та аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі 2500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви та до повноліття дитини.
Позов обґрунтовано тим, що 05.03.2021 року рішенням Печерського районного суду м.Києва було задоволено спільну заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та розірвано шлюб. В подальшому позивач змінила прізвище ОСОБА_6 після укладення шлюбу з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 .
З відповідачем позивач має спільну малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо здійснення позивачем та відповідачем своїх батьківських прав відносно спільної малолітньої дитини ОСОБА_3 та визначення її місця проживання 23.09.2020 року батьки уклали Договір про виховання та утримання дитини (договір), який був посвідчений приватним нотаріусом КМНО Футуймою В.Б. та зареєстровано в реєстрі за № 626. Донька проживає з позивачем та знаходиться на повному утриманні матері.
Відповідно до п. 1.4 договору батько зобов'язаний щомісяця сплачувати кошти на утримання дитини (аліменти) у розмірі 2500 гривень. Аліменти повинні сплачуватися щомісяця не пізніше 05 числа кожного поточного місяця за попередній місяць шляхом перерахування суми аліментів на відкритий на ім'я матері рахунок, реквізити якого мати повідомила батьку до підписання цього до договору, або в інший спосіб, заздалегідь визначений сторонами. Крім того, п.1.5 передбачає зобов'язання батька брати у рівній частині участь у додаткових витратах пов'язаних з навчанням та лікуванням.
Станом на дату подання позову батько не сплатив кошти передбачених договором і в нього утворилася заборгованість зі сплати аліментів починаючи з вересня 2020 року по жовтень 2023 року у розмірі 85000 грн. (2500*34 місяці).
Відсутність надходження вказаних коштів підтверджується довідкою про надходження коштів на банківський рахунок позивача від відповідача.
02 лютого 2024 року позивач подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 9000,00 грн., заборгованість зі сплати аліментів додаткових витрат пов'язаних з навчанням та лікуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 71913,22 грн. та аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі 2500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання заяви про збільшення позовних вимог та до повноліття дитини.
Посилається на те, що між позивачем та відповідачем щодо здійснення їх батьківських прав відносно спільної малолітньої дитини ОСОБА_3 та визначення її місця проживання 23.09.2020 року укладено Договір про виховання та утримання дитини (договір), який був посвідчений приватним нотаріусом КМНО Футуймою В.Б. та зареєстровано в реєстрі за №626. Донька проживає з позивачем та знаходиться на повному утриманні матері.
Відповідно до п. 1.4 договору батько зобов'язаний щомісяця сплачувати кошти на утримання дитини (аліменти) у розмірі 2500 гривень. Аліменти повинні сплачуватися щомісяця не пізніше 05 числа кожного поточного місяця за попередній місяць шляхом перерахування суми аліментів на відкритий на ім'я матері рахунок, реквізити якого мати повідомила батьку до підписання цього договору, або в інший спосіб, заздалегідь визначений сторонами.
Крім того, п.1.5 передбачає зобов'язання батька брати у рівних частинах участь у додаткових витратах пов'язаних з навчанням та лікуванням. Сторони домовилися що сума щомісячної грошової участі батька у таких додаткових витратах не може бути більшою ніж 15 000, 00 грн.
Станом на дату подання позову та даної заяви батько не сплатив кошти передбачених договором і в нього утворилася заборгованість зі сплати аліментів починаючи з вересня 2020 року по грудень 2023 року у розмірі 90000 грн (2500*36 місяці). Позовні вимоги відповідно збільшуються на 5000 грн - листопад, грудень порівняно з початковими позовними вимогами.
01.04.2023 року позивачем укладений договір про здійснення догляду за дитиною в Непублічному дитячому садку ?НіКіds? в м. Варшава. Предметом договору є надання дитячим садком послуг по здійсненню догляду та вихованню ОСОБА_3 .
01.11.2023 року було укладено нову редакцію договору в якому була переглянута вартість послуг. Договір зобов'язує батьків внести вступний внесок, платити щомісячну плату за навчання, плату за надання харчування та плату у разі понад нормований догляд.
Позивач в період з 24.04.2023 року по 08.01.2024 року сплатила 16991,99 польських злотих.
24.04.2023 р. - 1300 пол. злотих*8,7093(курс НБУ на день оплати)=11 322,09 грн.
17.05.2023 р. - 1500 пол. злотих*8,8677(курс НБУ на день оплати)=13 301,55 грн.
15.06.2023 р. - 1690 пол. злотих*8,8681 (курс НБУ на день оплати)=14987,09 грн.
17.07.2023 р. - 1700 пол. злотих *9,2312 (курс НБУ на день оплати)=15 693,04 грн.
14.08.2023 р. - 1580 пол. злотих*9,0646(курс НБУ на день оплати)=14 322,07 грн.
17.10.2023 р. - 2200 пол. злотих*8,5546(курс НБУ на день оплати)= 18 820,12 грн.
09.11.2023 р. - 1680 пол. злотих*8,6108(курс НБУ на день оплати)= 14 466,14 грн.
13.12.2023 р. - 1820 пол. злотих*9,2008(курс НБУ на день оплати)= 16 745,46 грн.
06.01.2024 р. - 1601,99 пол. злотих*9,5872(курс НБУ на день оплати)= 15 358,60 грн.
08.01.2024 р. - 1920 пол. злотих*9,5416(курс НБУ на день оплати) =18 319,87 грн.
Разом за навчання вартість наданих послуг склала - 134515,91 грн.
05 вересня 2023 року (перший візит) та 30 жовтня 2023 (другий візит) позивачка зверталася за медичною допомогою до лікаря через середній отит та сіркову пробку у вусі у їхньої спільної доньки ОСОБА_3 . Візит до лікаря коштував 170 польських злотих*8,8445 (курс НБУ на день оплати)= 1 503,56 грн. та 190 польських злотих*8,5746 (курс НБУ на день оплати)= 1 629,17 грн.
Крім того за призначенням лікаря позивачкою 30.10.2023 були придбані лікарські засоби на 81,97 польських злотих*8,5746 (курс НБУ на день оплати)= 702,86 грн.
27 грудня 2023 року позивачка зверталася до лікаря за медичною допомогою для доньки ОСОБА_3 . Візит до лікаря коштував 250 польських злотих 9,4901(курс НБУ на день оплати)= 2372,52 грн.
Крім того за призначенням лікаря позивачкою 27.12.2023 були придбані лікарські засоби на 71,07 польських злотих* 9,4901 (курс НБУ на день оплати)= 674,46 грн.
05 січня 2024 року позивачка зверталася до лікаря за медичною допомогою для доньки ОСОБА_3 . Візит до лікаря коштував 180 польських злотих * 9,5872 (курс НБУ на день оплати)= 1725,70 грн.
Крім того за призначенням лікаря позивачкою 05.01.2024 р. були придбані лікарські засоби на 73,98 польських злотих* 9,5872 (курс НБУ на день оплати)= 709,26 грн
Разом за лікування 9310,53 грн.
З огляду на зобов'язання батька сплачувати аліменти, а саме брати у рівних частинах участь у додаткових витратах пов'язаних з навчанням та лікуванням, половина з понесених витрат підлягає оплаті відповідачем - 134 515,91+9 310,53 = 143 826,44/2=71 913,22 грн.
19 березня 2024 року позивач подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила якій просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 9500,00 грн., заборгованість зі сплати аліментів додаткових витрат пов'язаних з навчанням та лікуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 85106,71 грн. та аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі 2500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання заяви про збільшення позовних вимог та до повноліття дитини.
Станом на дату подання позову та даної заяви батько не сплатив кошти передбачених договором і в нього утворилася заборгованість зі сплати аліментів починаючи з вересня 2020 року по березень 2024 року у розмірі 95000 грн. (2500*38 місяці). Позовні вимоги відповідно збільшуються на 5000 грн - січень, лютий 2024 порівняно з початковими позовними вимогами та збільшеною заявою від 29.01.2024.
01.04.2023 року позивачкою було укладено договір про здійснення догляду за дитиною в Непублічному дитячому садку «НіКіds» в м. Варшава. Предметом договору є надання дитячим садком послуг по здійсненню догляду та вихованню ОСОБА_3 . 01.11.2023 року було укладено нову редакцію договору в якому була переглянута вартість послуг. Договір зобов'язує батьків внести вступний внесок, платити щомісячну плату за навчання, плату за надання харчування та плату у разі понад нормований догляд.
Позивачкою в період з 24.04.2023 по 08.01.2024 року було сплачено 16 991,99 польських злотих.
24.04.2023 р. - 1300 пол. злотих*8,7093(курс НБУ на день оплати)=11 322,09 грн.
17.05.2023 р. - 1500 пол. злотих*8,8677(курс НБУ на день оплати)=13 301,55 грн.
15.06.2023 р. - 1690 пол. злотих*8,8681 (курс НБУ на день оплати)=14987,09 грн.
17.07.2023 р. - 1700 пол. злотих *9,2312 (курс НБУ на день оплати)=15 693,04 грн.
14.08.2023 р. - 1580 пол. злотих*9,0646(курс НБУ на день оплати)=14 322,07 грн.
17.10.2023 р. - 2200 пол. злотих*8,5546(курс НБУ на день оплати)= 18 820,12 грн.
09.11.2023 р. - 1680 пол. злотих*8,6108(курс НБУ на день оплати)= 14 466,14 грн.
13.12.2023 р. - 1820 пол. злотих*9,2008(курс НБУ на день оплати)= 16 745,46 грн.
06.01.2024 р. - 1601,99 пол. злотих*9,5872(курс НБУ на день оплати)= 15 358,60 грн.
08.01.2024 р. - 1920 пол. злотих*9,5416(курс НБУ на день оплати) =18 319,87 грн.
05.02.2024 р. - 1780 пол. злотих*9,4766(курс НБУ на день оплати)= 16 868,35 грн.
12.03.2024 р. - 1920 пол. злотих*9,8020(курс НБУ на день оплати)= 18 819,84 грн.
Разом за навчання 170 204,10 грн.
05 вересня 2023 року (перший візит) та 30 жовтня 2023 (другий візит) позивачка зверталася за медичною допомогою до лікаря через середній отит та сіркову пробку у вусі у їхньої спільної доньки ОСОБА_3 . Візит до лікаря коштував 170 польських злотих*8,8445 (курс НБУ на день оплати)= 1 503,56 грн. та 190 польських злотих*8,5746 (курс НБУ на день оплати)= 1 629,17 грн.
Крім того за призначенням лікаря позивачкою 30.10.2023 були придбані лікарські засоби на 81,97 польських злотих*8,5746 (курс НБУ на день оплати)= 702,86 грн.
27 грудня 2023 року позивачка зверталася до лікаря за медичною допомогою для доньки ОСОБА_3 . Візит до лікаря коштував 250 польських злотих 9,4901(курс НБУ на день оплати)= 2372,52 грн.
Крім того за призначенням лікаря позивачкою 27.12.2023 були придбані лікарські засоби на 71,07 польських злотих* 9,4901 (курс НБУ на день оплати)= 674,46 грн.
05 січня 2024 року позивачка зверталася до лікаря за медичною допомогою для доньки ОСОБА_3 . Візит до лікаря коштував 180 польських злотих * 9,5872 (курс НБУ на день оплати)= 1725,70 грн.
Крім того за призначенням лікаря позивачкою 05.01.2024 р. були придбані лікарські засоби на 73,98 польських злотих* 9,5872 (курс НБУ на день оплати)= 709,26 грн
Разом за лікування 9 310,53 грн.
З огляду на зобов'язання батька сплачувати аліменти, а саме брати у рівних частинах участь у додаткових витратах пов'язаних з навчанням та лікуванням, половина з понесених витрат підлягає оплаті відповідачем - 170204,10+9 310,53 = 170213,41/2=85106,71 грн.
04 грудня 2023 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено розгляд справи на 08 лютого 2024 року.
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від109 травня 2024 позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 95000 грн. (дев'яносто п'ять тисяч гривень 00 коп.) за період з вересня 2020 року по березень 2024 року.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на лікування та навчання дитини ОСОБА_3 в розмірі 85106 грн. 71 коп.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1801 грн. 07 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 1.4 договору про виховання та утримання дитини батько зобов'язаний щомісяця сплачувати кошти на утримання дитини (аліменти) у розмірі 2500 гривень. Аліменти повинні сплачуватися щомісяця не пізніше 05 числа кожного поточного місяця за попередній місяць шляхом перерахування суми аліментів на відкритий на ім'я матері рахунок, реквізити якого мати повідомила батьку до підписання цього до договору, або в інший спосіб, заздалегідь визначений сторонами.
А також з того, що статтею 185 СК України передбачено обов'язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину. Додаткові витрати, визначені даною нормою, передбачають наявність особливих обставин (розвиток здібностей дитини, її хвороба, каліцтво тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
У серпні 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кочмарук М.В. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області по справі № 361/10825/23 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - Кочмарук М.В. про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, стягнення додаткових витрат, стягнення аліментів залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кочмарук М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач в період з квітня 2020 року по лютий 2022 року перерахував кошти у сумі 204 685,00 грн позивачеві, що підтверджується випискою по картці від 27 квітня 2024 року.
Зазначає, що у платежах від 24.04.2023 року; 17.02.2024 року; 15.06.2024 року,17.07.2024 року, 14.08.2024 року, 17.10.2024 року, 09.11.2023 року, 12.12.2023 року, 08.01.2024 року, 05.02, 2024 року, вказано імя одержувача ОСОБА_13 хоча договір було укладено з Непублічним дитячим садочком HiKids, отже витрати на навчання не підтверджуються матеріалами справи.
Зауважує, що в матеріалах справи відсутні належні докази витрат на лікування, оскільки долучені до матеріалів справи доказами не квитанції а рахунок фактура який не є первинним документом, що свідчить про сплату таких коштів.
04 грудня 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Оліфіра К.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду без змін.
19 червня 2024 року листом Київського апеляційного суду матеріали справи № 759/4404/23 були витребувані з Деснянського районного суду м. Києва.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою адвокатом Кочмаруком М.В., на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, стягнення додаткових витрат, стягнення аліментів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року призначено справу до розгляду в судове засідання в приміщенні Київського апеляційного суду.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Кочмарук М.В. підтримав доводи апеляційної скарги.
Позивач та її представник адвокат Оліфір К.М. в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності сторони позивача у відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Судом встановлено, що 05.03.2021 року рішенням Печерського районного суду м. Києва шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було розірвано.
Позивач та відповідач мають спільну малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис №441.
23 вересня 2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали Договір про виховання та утримання дитини, який був посвідчений приватним нотаріусом КМНО Футуймою В.Б. та зареєстровано в реєстрі за №626.
Відповідно до п. 1.4 договору батько зобов'язаний щомісяця сплачувати кошти на утримання дитини (аліменти) у розмірі 2500 гривень. Аліменти повинні сплачуватися щомісяця не пізніше 05 числа кожного поточного місяця за попередній місяць шляхом перерахування суми аліментів на відкритий на ім'я матері рахунок, реквізити якого мати повідомила батьку до підписання цього до договору, або в інший спосіб, заздалегідь визначений сторонами.
Згідно, п.1.5 передбачає зобов'язання батька брати у рівній частині участь у додаткових витратах пов'язаних з навчанням (витрати на няню, заклади дошкільної освіти, школу, університет) та лікуванням.
01.04.2023 року позивачкою було укладено договір про здійснення догляду за дитиною в Непублічному дитячому садку ?НіКіds? в м. Варшава. Предметом договору є надання дитячим садком послуг по здійсненню догляду та вихованню ОСОБА_3 . 01.11.2023 року було укладено нову редакцію договору в якому була переглянута вартість послуг. Договір зобов'язує батьків внести вступний внесок, платити щомісячну плату за навчання, плату за надання харчування та плату у разі понад нормований догляд.
Позивачкою в період з 24.04.2023 по 08.01.2024 року було сплачено 16 991,99 польських злотих.
24.04.2023 р. - 1300 пол. злотих*8,7093(курс НБУ на день оплати)=11 322,09 грн.
17.05.2023 р. - 1500 пол. злотих*8,8677(курс НБУ на день оплати)=13 301,55 грн.
15.06.2023 р. - 1690 пол. злотих*8,8681 (курс НБУ на день оплати)=14987,09 грн.
17.07.2023 р. - 1700 пол. злотих *9,2312 (курс НБУ на день оплати)=15 693,04 грн.
14.08.2023 р. - 1580 пол. злотих*9,0646(курс НБУ на день оплати)=14 322,07 грн.
17.10.2023 р. - 2200 пол. злотих*8,5546(курс НБУ на день оплати)= 18 820,12 грн.
09.11.2023 р. - 1680 пол. злотих*8,6108(курс НБУ на день оплати)= 14 466,14 грн.
13.12.2023 р. - 1820 пол. злотих*9,2008(курс НБУ на день оплати)= 16 745,46 грн.
06.01.2024 р. - 1601,99 пол. злотих*9,5872(курс НБУ на день оплати)= 15 358,60 грн.
08.01.2024 р. - 1920 пол. злотих*9,5416(курс НБУ на день оплати) =18 319,87 грн.
05.02.2024 р. - 1780 пол. злотих*9,4766(курс НБУ на день оплати)= 16 868,35 грн.
12.03.2024 р. - 1920 пол. злотих*9,8020(курс НБУ на день оплати)= 18 819,84 грн.
Разом за навчання 170 204,10 грн.
05 вересня 2023 року (перший візит) та 30 жовтня 2023 (другий візит) позивачка зверталася за медичною допомогою до лікаря через середній отит та сіркову пробку у вусі у їхньої спільної доньки ОСОБА_3 . Візит до лікаря коштував 170 польських злотих*8,8445 (курс НБУ на день оплати)= 1 503,56 грн. та 190 польських злотих*8,5746 (курс НБУ на день оплати)= 1 629,17 грн.
Крім того за призначенням лікаря позивачкою 30.10.2023 були придбані лікарські засоби на 81,97 польських злотих*8,5746 (курс НБУ на день оплати)= 702,86 грн.
27 грудня 2023 року позивачка зверталася до лікаря за медичною допомогою для доньки ОСОБА_3 . Візит до лікаря коштував 250 польських злотих 9,4901(курс НБУ на день оплати)= 2372,52 грн.
Крім того за призначенням лікаря позивачкою 27.12.2023 були придбані лікарські засоби на 71,07 польських злотих* 9,4901 (курс НБУ на день оплати)= 674,46 грн.
05 січня 2024 року позивачка зверталася до лікаря за медичною допомогою для доньки ОСОБА_3 . Візит до лікаря коштував 180 польських злотих * 9,5872 (курс НБУ на день оплати)= 1725,70 грн.
Крім того за призначенням лікаря позивачкою 05.01.2024 р. були придбані лікарські засоби на 73,98 польських злотих* 9,5872 (курс НБУ на день оплати)= 709,26 грн
Разом за лікування 9 310,53 грн.
З огляду на зобов'язання батька сплачувати аліменти, а саме брати у рівних частинах участь у додаткових витратах пов'язаних з навчанням та лікуванням, половина з понесених витрат підлягає оплаті відповідачем - 170204,10+9 310,53 = 170213,41/2=85106,71 грн.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов'язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, при цьому якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Аналіз статті 185 СК України вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставин підлягають доведенню в судовому засіданні безпосередньо особою, яка пред'явила такий позов.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
У постанові Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі №751/4312/16-ц зазначено, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Верховний Суд зауважує, що до таких особливих обставин закон відносить, зокрема, випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі №749/106/17 (провадження №6 1489цс17) та постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі №643/11742/16-ц (провадження №61-26879св18), у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі №201/15248/16-ц, від 25 березня 2020 року у справі №165/2594/17 (провадження № 61-44526св18).
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у платежах від 24.04.2023 року; 17.02.2024 року; 15.06.2024 року,17.07.2024 року, 14.08.2024 року, 17.10.2024 року, 09.11.2023 року, 12.12.2023 року, 08.01.2024 року, 05.02, 2024 року, вказано імя одержувача ОСОБА_13 хоча договір було укладено з Непублічним дитячим садочком «HiKids», отже витрати на навчання не підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до матеріалів справи договір про здійснення догляду за дитиною в Непублічному дитячому садку «HiKids» укладений між непублічним дитячим садком «HiKids» представником якого є ОСОБА_13 та ОСОБА_1 яка виступає від свого імені та в якості законного представника дитини ОСОБА_3 .
Відповідно до вказаного договору його предметом є надання дитячим садком батькам послуг по здійсненню догляду та вихованню дитини на умовах визначених у цьому договорі. Регламенті, доступному на веб сайті Закладу.
Отже, з матеріалів справи чітко вбачається, що вказаний договір було укладено позивачем в інтересах доньки ОСОБА_3 , представником Непублічного дитячого садка «HiKids» є ОСОБА_13.
Відповідно до п. 8 параграфу 3 вказаного договору усі платежі, що підлягають сплаті за цим договром, здійснюватимуться банківським переказом або грошовим переказом на рахунок Дитячого садка: Банк ІНГ НОМЕР_2 .
Як вбачається з квитанцій про оплату позивач ОСОБА_1 оплачувала послуги з навчання номер рахунку НОМЕР_2 , отримувач ОСОБА_13 .
Враховуючи викладене колегія судів дійшла до висновку, що доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими, оскільки відповідно до матеріалів справи позивач ОСОБА_1 перераховувала кошти на навчання ОСОБА_3 відповідно до договору з непублічним дитячим садком «HiKids» представником якого є ОСОБА_13, та в призначені платежу зазначено рахунок отримувача вказаних коштів № НОМЕР_2 . Який було визначено умовами договору про навчання доньки відповідача ОСОБА_3 , а тому суд вважає доведеними обставини того, що вказані кошти були витрачені саме на навчання ОСОБА_3 .
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що відповідач в період з квітня 2020 року по лютий 2022 року перерахував кошти у сумі 204 685,00 грн позивачеві, що підтверджується випискою по картці від 27 квітня 2024 року.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 2607/386/2012, зазначено, що «ухвалою суду визнано мирову угоду, укладену між позивачкою та відповідачем, згідно з якою батько зобов'язався щомісячно сплачувати матері аліменти на дітей у добровільному порядку. У пункті 4 мирової угоди передбачено, що аліменти за увесь період, зазначений у пунктах 2, 3 цієї угоди, батько зобов'язується сплачувати матері щомісячними платежами до 5 (п'ятого) числа кожного наступного місяця, з моменту затвердження угоди судом шляхом поштового переказу на адресу реєстрації матері.
Отже, сторони визначили порядок сплати боржником аліментів - шляхом поштового переказу на адресу матері. Суд першої інстанції встановив, що боржник не надав доказів того, що банківська картка, на яку здійснювався переказ грошових коштів, належить стягувачу, а електронні перекази за допомогою поштового зв'язку не містять жодних відомостей про тип, призначення платежу. Суд першої інстанції не встановив, що перераховані кошти є аліментами із зазначенням будь-яких слів, словосполучення які б свідчили про це, а не є добровільною участю батька у витратах на дітей чи участі в інших витратах колишньої дружини та їх дітей. Боржник не надав доказів сплати аліментів саме в порядку, передбаченому пунктом 4 мирової угоди.»
У виписці по рахунку від 27 квітня 2024 року, на яку посилається скаржник, у вказаних платежах зазначено призначення платежу, як переказ власних коштів, не зазначено на які витрати перераховуються вказані кошти, на утримання дитини на додаткові витрати чи інші витрати.
Враховуючи викладене колегія судів дійшла до висновку. що вказані доводи є необґрунтованими, оскільки з вказаної виписки неможливо встановити чи відповідач перераховував кошти позивачеві в рахунок аліментів на утримання дитини чи перераховував позивачці кошти з інших підстав.
Щодо доводів апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні належні докази витрат на лікування, оскільки долучені до матеріалів справи доказами не квитанції а рахунок фактура який не є первинним документом, що свідчить про сплату таких коштів.
Відповідно до матеріалів справи огляди у медичних закладах проводились на ім'я ОСОБА_3 , та рахунки-фактури було виставлено саме за огляд ОСОБА_3 , що свідчить про те, що вказані прийому були оплачені належним чином, та підлягають стягненню з відповідача, оскільки кошти витрачені саме на лікування ОСОБА_3 .
Щодо чеків в яких незазначено, на які саме ліки були витрачені кошти суд зазначає що відповідно до матеріалів справи фіскальні чеки про купівлю медичних препаратів датовані відвідуванням лікарів ОСОБА_3 , що на думку апеляційного суду свідчить про те, що вказані ліки були придбані після огляду в медичному закладі та для лікування доньки відповідача ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене колегія судів дійшла до висновку, що доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими, та такими, що спростовуються доказами які наявні в матеріалах справи.
Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин дає колегії суддів підстави для висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без задоволення.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Доводи апеляційної скарги в їх сукупності не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, які були предметом дослідження й оцінки судом. Аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, були перевірені судом першої інстанції, їм судом надана мотивована оцінка.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 рокубез змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає.
Оскільки Київський апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, розподіл судових витрат у зв'язку зі сплатою судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційний суд не здійснює.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Кочмаруком Михайлом Вікторовичем- залишити без задоволення.
Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна