Справа № 727/12172/24
Провадження № 2/727/215/25
05 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Гончар В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 01.12.2017 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено Угоду №630795237 відповідно до умов якого Кредитодавець зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі 200000 грн., а Позичальник зобов'язався повернути використану суму у строк до 01.12.2020 р. та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 26%. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору. У свою чергу відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. Крім того, 13.12.2019 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено Угоду № 501216084 відповідно до умов якого Кредитодавець зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі 20000 грн., а Позичальник зобов'язався повернути використану суму у строк до 13.12.2023 р. та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 45%. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за вказаними Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, у порядку передбаченому умовами Договору. У свою чергу відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. Згідно Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
У подальшому, 17.05.2021 між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» було укладено Договір факторингу № 2, відповідно до якого АТ «Альфа Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитними Договорами №630795237 та № 501216084.
18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №18-05/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитними Договорами №630795237 та № 501216084.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» №10-01/2023 було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал'відступило на користь ТОВ «Коллект Центр'права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитними Договорами №630795237 та № 501216084.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №630795237 від 01.12.2017 у розмірі 66632,55 грн., з яких: 52032,82грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5578,57 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; заборгованість за пенею та/або штрафами - 6244,44 грн., інфляційні збитки - 2272,08 грн., нараховані 3% річних - 504,64 грн., та за кредитним договором № 501216084 від 13.12.2019 у розмірі 49451,10 грн., з яких: 18332,13 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23502,35 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору - 7616,62 грн.
У зв'язку з тим, що первісний кредитор, виконав свої зобов'язання за договорами перед відповідачем у повному обсязі, надавши кредитні кошти, а відповідач порушує свої зобов'язання за кредитними договорами, ТОВ «Коллект Центр», як правонаступник просить стягнути відповідача на свою користь виниклу заборгованість, витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2024 року відкрито провадження по справі, призначено справ у до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачам строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачам надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що є повідомлення в справі, про поважні причини неявки суд не повідомив та у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи в загальному провадженні та відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 01.12.2017 р. на підставі Оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та Анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк» (надалі - Договір), між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду № 630795237.
Оферта на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, Анкета-заява про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» від 01.12.2017 по суті є кредитним договором, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 (а.с. 119-121).
Так, в Оферті на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії ОСОБА_1 просив банк відкрити йому поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні, з лімітом кредитної лінії у розмірі 200000 грн. Проценту ставку за користування коштами Відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою пропонує встановити у розмірі 26% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Обов'язковим мінімальним платежем пропонує встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінію, але не менше 50 грн. Підписанням оферти відповідач беззаперечно підтверджує, що попередньо ознайомлений у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ.
Згідно пункту 2.1.1. Заяви-анкети про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк», яка є Договором, відповідач підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між нею та ПАТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку www.alfabank.ua.
Крім цього, 01.12.2017 ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, який містить умови кредитування, в тому числі, для картки Mastercard Gold, якою користувався відповідач, а саме: основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: максимальна сума кредиту - до 200000 гривень; строком на 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов Договору. Мета отримання кредиту - споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; Процентна ставка, відсотків річних 26%, процентна ставка фіксована. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення: щомісячно, не менш ніж сума обов'язкового мінімального планету 7% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.(а.с. 125).
Таким чином, ОСОБА_1 підтвердив своїм особистим підписом, що ознайомлений та згоден з публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
Факт користування ОСОБА_1 кредитними коштами підтверджується Випискою по рахунку з кредитної картки World Debit Mastercard за період з 01.12.2017 по 12.10.2023, з якої вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами для особистих потреб, тобто реалізував своє право на користування кредитним лімітом (а.с. 131-185).
Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» на наступне:
- Повне найменування Банку українською мовою: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК»;
- Скорочене найменування Банку українською мовою: АТ «СЕНС БАНК».
У подальшому, 17.05.2021 між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» було укладено Договір факторингу № 2, відповідно до якого АТ «Альфа Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним Договором №630795237 від 01.12.2017 (а.с. 207-215).
Згідно із Витягу Додатку 1-1 до Договору факторингу № 2 від 17.05.2021 ОСОБА_1 є боржником за Договором №630795237 від 01.12.2017, із загальною сумою заборгованості 52032,82 грн (а.с. 216).
18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №18-05/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним Договором №630795237 від 01.12.2017 (а.с.218-232).
Згідно із Витягу Додатку 1-1 до Договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 ОСОБА_1 є боржником за Договором №630795237 від 01.12.2017, із загальною сумою заборгованості 52032,82 грн. (а.с. 232).
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал'відступило на користь ТОВ «Коллект Центр'права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним Договором №630795237 від 01.12.2017 (а.с.234-246).
Згідно із Витягу Додатку 1-1 до договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року ОСОБА_1 є боржником за Договором №630795237 від 01.12.2017, із загальною сумою заборгованості 66632,55 грн. (а.с. 247).
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним Договором №630795237 від 01.12.2017 у розмірі 66632,55 грн., з яких: 52032,82грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5578,57 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; заборгованість за пенею та/або штрафами - 6244,44 грн., інфляційні збитки - 2272,08 грн., нараховані 3% річних - 504,64 грн.
Окрім того, 13.12.2019 р. ОСОБА_1 шляхом направлення Оферти ПАТ «Альфа Банк» на укладання угоди про надання кредиту №501216084, пропонує Банку укласти угоду про надання споживчого кредиту «Кредит готівкою» у розмірі 20000,00 грн., та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45,00% на 48 місяці та повернути до 13.12.2023 року (а.с. 127).
13.12.2019 АТ «Альфа Банк» шляхом підписання Акцепту на укладання угоди про надання кредиту приймає пропозицію ОСОБА_1 на укладання Угоди про надання кредиту №501216084 від 13.12.2019 у розмірі 20000,00 грн., та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45,00% на 48 місяці та повернути до 13.12.2023 року (а.с. 126).
Також, 13 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено Паспорт споживчого кредиту (а.с. 129).
Відповідно до даного Паспорту, сума/ліміт кредиту 20000,00 грн; строк кредитування 48 місяців; спосіб та строк надання кредиту безготівковий; процентна ставка, відсотків річних 45,00%; порядок зміни змінюваної процентної ставки незмінна; тип процентної ставки фіксована.
Загальні витрати за кредитом 23416,37 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 43416,37 грн. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних 55,46%. Штрафи за кожне прострочення платежу, що триває від одного до чотирьох днів 100 грн, за кожне прострочення платежу, що триває п'ять днів та більше 300 грн.
Споживач має право достроково повернути споживчий кредит без будь-якої додаткової плати, пов'язаної з достроковим поверненням коштів.
Також, в матеріалах справи міститься Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (а.с. 130).
Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором №501216084 від 13.12.2019, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку, передбаченими умовами Кредитного договору, про що свідчать Меморіальний ордер № 202 від 13 грудня 2019 року про перерахування кредиту у розмірі 20000 гривень на рахунок НОМЕР_1 (а.с. 187).
З виписки по особовим рахункам з 13.12.2019 р. по 17.05.2021р. (форми 281) виготовленої АТ Сенс Банк сформованої 09.08.2024р., вбачається, що 13.12.2019 р. мало місце надання ОСОБА_1 кредиту на рахунок НОМЕР_1 у сумі 20000 грн. З 13.12.2019 р. по 13.02.20р. відбувалося помісячне перенесення заборгованості по кредиту на рахунок простроченої заборгованості за кредитним договором №501216084. 17.05.2021р. вчинено сплату процентів та погашення заборгованості по кредиту за кредитним договором №501216084 від 13.12.2019 р. згідно договору факторингу № 2 від 17.05.2021р. (а.с. 188-200).
Згідно з розрахунком заборгованості за період з 13.12.2019 р. по 17.05.2021р. виконаного первісним кредитором, сума заборгованості за кредитним договором №501216084 від 13.12.2019 р. станом на 17.05.2021р. становила 28728, 53 грн., з яких 18322,13 грн. - сума кредиту, 10396,40 грн. - проценти (а.с. 201).
Відповідно до Протоколу№2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» на наступне:
- Повне найменування Банку українською мовою: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК»;
- Скорочене найменування Банку українською мовою: АТ «СЕНС БАНК».
У подальшому, 17.05.2021 між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «ФК «Флексіс» було укладено Договір факторингу № 2, відповідно до якого АТ «Альфа Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним Договором №501216084 від 13.12.2019 (а.с. 207-215).
Згідно із Витягу Додатку 1-1 до Договору факторингу № 2 від 17.05.2021 ОСОБА_1 є боржником за Договором №501216084 від 13.12.2019, із загальною сумою заборгованості 28728,53 грн (а.с. 217).
18.05.2021 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №18-05/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним Договором №501216084 від 13.12.2019(а.с.218-231).
Згідно із Витягу Додатку 1-1 до Договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 ОСОБА_1 є боржником за Договором №501216084 від 13.12.2019, із загальною сумою заборгованості 28728,53 грн. (а.с. 233).
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр'права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним Договором №501216084 від 13.12.2019(а.с.234-246).
Згідно із Витягу Додатку 1-1 до договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року ОСОБА_1 є боржником за Договором №501216084 від 13.12.2019, із загальною сумою заборгованості 41834,48 грн. (а.с. 248).
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним Договором №501216084 від 13.12.2019у розмірі 49451,10 грн., з яких: 18332,13 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23502,35 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору - 7616,62 грн.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч.2 ст.1048 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов'язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача, ОСОБА_1 .
Отже, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по поверненню кредитних коштів за Кредитними договорами утворилась заборгованість в сумі 116083,65 грн, яка відповідачем не спростована.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитним договором №630795237 та № 501216084 у добровільному порядку.
Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі вказаних договорів, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість.
Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.
За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» необхідно стягнути заборгованість зза кредитним договором №630795237 від 01.12.2017 у розмірі 66632,55 грн., з яких: 52032,82грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5578,57 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; заборгованість за пенею та/або штрафами - 6244,44 грн., інфляційні збитки - 2272,08 грн., нараховані 3% річних - 504,64 грн., та за кредитним договором № 501216084 від 13.12.2019 у розмірі 49451,10 грн., з яких: 18332,13 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23502,35 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору - 7616,62 грн., задовольнивши позовні вимоги.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
За положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
З огляду на викладене склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 25000,00 грн.
Так, згідно наявного в матеріалах справи Договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року (а.с. 256-258), між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «ЛІГАЛ АССІСТАНС» було укладено Договір про надання правової допомоги. Вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору. Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.
З огляду на Прайс-лист АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» затверджений Рішенням Загальних зборів № 01-11/2023 від 01 листопада 2023 року ціна роботи фіксована та погодинна (а.с. 259-260).
Згідно з заявкою на надання юридичної допомоги №611 від 14.08.2024 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ВИТЯГУ з Акту № 4 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024 року, погоджено надання таких правових (юридичних) послуг: надання усної консультації з вивченням документів вартість за 2 години 4000 грн; надання письмової консультації з вивченням документів вартість фіксована 3000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду на 6 годин 18000,00 грн. Загальна сума понесених витрат за надані послуги становить 25000,00 грн (а.с.261-262).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22 (провадження № 61-1519св23).
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що заявлена представником позивача сума послуг з надання правничої допомоги в розмірі 25000 грн. є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, яка розглядалась судом у порядку спрощеного провадження. Суд враховує, що надання усної консультації АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» терміном у 2 години та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - терміном у 6 годин, що передбачено заявкою на надання юридичної допомоги №611 від 14.08.2024 року та витягом з Акту № 4 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024, є надмірним, надання усної консультації та складання позовної заяви не повинно було зайняти такої кількості часу.
Таким чином суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи, який підлягає відшкодуванню позивачу, підлягає зменшенню та відшкодуванню у розмірі 4000 грн., що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньомудослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0470250083 від 29.10.2024 (а.с.263). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України.
Враховуючи вищезазначене, та у зв'язку із задоволенням позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача у справі ОСОБА_1 в сумі 2422,40 грн на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 512, 514, 516-518, 526, 527, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1054, 1077-1078, 1082 ЦК України, ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280-289 ЦПК України, суд, -
Ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором №630795237 від 01.12.2017 року та за кредитним договором №501216084 від 13.12.2019 року в розмірі 116083(сто шістнадцять тисяч вісімдесят три) грн. 65 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень.
В задоволенні іншої частини вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 10 березня 2025 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: