Справа № 305/679/25
Номер провадження 1-кс/305/87/25
03.03.2025 Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні №12025071140000069 від 14.02.2025
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
та мешканця
АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, монтажника
кабельних мереж ТОВ «МІКРОТІМ», з середньою освітою,
одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не судимого,
Старший слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що відомості про це кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 14.02.2025 за №12025071140000069 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинене з корисливих мотивів. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у лютому-березні 2025 року, маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону, порушуючи вимоги законів України «Про державний кордон України», «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, достовірно знаючи, що з 24.02.2022, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою про спільне вчинення незаконного переправлення громадянина України через державний кордон України, шляхом сприяння його переміщенню до ділянки державного кордону України з Румунією поблизу с. Богдан, Рахівського району, Закарпатської області за грошову винагороду у сумі 5000 доларів США. У середині лютого 2025 року (більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), невстановлена досудовим розслідуванням особа повідомила ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про можливість організації його незаконного переправлення через державний кордон України з Румунією за грошову винагороду. 27.02.2025 близько 23:00 години, невстановлена досудовим розслідуванням особа надала вказівку ОСОБА_8 , з метою його подальшого переправлення через державний кордон, прибути до смт Ясіня, Рахівського району, Закарпатської області 02.03.2025 близько 10:00 години, ОСОБА_8 діючи за попередньою вказівкою невстановленої досудовим розслідування особи прибув до смт Ясіня, після чого невстановлена досудовим розслідуванням особа надала вказівку ОСОБА_8 прибути до ділянки дороги навпроти будівлі готельно-ресторанного комплексу «Ось Вам» за адресою: с. Богдан, вул. Героїв Небесної Сотні, 114а, Рахівського району Закарпатської області. 02.03.2025 близько 11:20 години, ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_8 рухатись від будівлі готельно-ресторанного комплексу «Ось Вам» вулицею Героїв Небесної Сотні у напрямку центру с. Богдан. 02.03.2025 близько 11:35 години, на перехресті вулиць Героїв Небесної Сотні та Довбуша, ОСОБА_8 зустрів ОСОБА_5 , який, з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон України з Румунією, надав вказівку ОСОБА_8 сідати на мотоцикл марки Shineray XY2506Y-6C без номерного знаку з він-кодом *LXYJCNL08L0261898*, за кермом якого знаходився ОСОБА_5 , після чого вони продовжили свій рух по вул. Довбуша у с. Богдан. Згодом, під час руху по вул. Довбуша, знаходячись неподалік будинку № 64, ОСОБА_5 висловив до ОСОБА_8 прохання про надання йому грошових коштів у сумі 5000 доларів США, як грошову винагороду за незаконне переправлення через державний кордон України з Румунією, однак 02.03.2025 близько 11:45 години під час передачі ОСОБА_8 грошових коштів працівниками правоохоронних органів були припинені протиправні дії ОСОБА_5 . Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, доводиться зібраними доказами, а саме: протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст. 208 КПК України, протоколом огляду місця події від 02.03.2025, показами свідка ОСОБА_8 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом пред'явлення транспортного засобу для впізнання за фотознімками, характеризуючими матеріалами, та іншими матеріалами кримінального провадження. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_5 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_5 під час досудового розслідування може переховуватися від органів досудового розслідування з метою недоведення його вини, оскільки усвідомлює, що у разі визнання його винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення його буде засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років. Також встановлено, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, є мешканцем прикордонного населеного пункту, а тому наявні ризики, що будучи на волі він зможе безперешкодно покинути місце свого проживання з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Окрім цього, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_8 , шляхом вмовляння, підкупу чи погрози з метою можливої зміни вже наданих ними показів у цьому кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у здійсненні незаконного переправлення осіб через державний кордон України та Румунії, заробляючи таким чином на проживання, що свідчить про наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення. На думку сторони обвинувачення, до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, застава та домашній арешт не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, які передбачені пунктами 1,3,5 ст. 177 КПК. Так, особисте зобов'язання неможливо застосувати через те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв'язки, зокрема те, що він безперешкодно може виїхати зі свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Особисту поруку не можливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою до органу досудового розслідування не зверталась. Заставу, як основний запобіжний захід, неможливо застосувати через те, що органу досудового розслідування не відомий фінансовий стан підозрюваного ОСОБА_5 , а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок. Домашній арешт не можливо застосувати, враховуючи те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв'язки, зокрема те, що він може виїхати зі свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Отже, на думку сторони обвинувачення, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання ним, покладених процесуальних обов'язків, а також надасть змогу запобігти спробам останнього переховуватись від слідства та суду, та вчиненню нових злочинів, тому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з дати його фактичного затримання.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев'яти років, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування чи суду, негативно впливати на свідків, знищити речові докази, що перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, також перебуваючи на волі ОСОБА_5 може продовжувати свою злочинну діяльність. Отже, на їх думку, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Просять обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою без можливості внесення застави.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає, що достатнім буде обрати запобіжний захід у виді грошової застави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підозрюваний ОСОБА_5 вважає, що немає підстав для обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, адже він не має наміру ухилятися від слідства та суду не має, у нього є постійне місце проживання. Підтримав думку захисника щодо обрання щодо нього запобіжного заходу у виді грошової застави.
Заслухавши учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Згідно зі статтею 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частина 1 статті 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України прокурор повинен довести, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань №12025071140000069 вбачається, що 14.02.2025 внесено відомості за ч. 3 ст. 332 КК України, де обставини кримінального правопорушення вказано такі: 14.02.2025 надійшов рапорт СКП Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області про те, що отримано інформацію, що громадянин А спільно з невстановленими особами за грошові кошти намагаються переправити громадянина Б через державний кордон України на території Рахівського району.
ОСОБА_5 02.03.2025 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.
Поняття «обґрунтована підозра» у практиці Європейського суду з прав людини передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» та «Нечипорук та Йонкало проти України»).
У судовому засіданні досліджені документи, надані стороною обвинувачення в обґрунтування повідомленої ОСОБА_5 підозри, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 03.03.2025, протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.03.2025 з фототаблицями, протокол пред'явлення транспортного засобу для впізнання за фотознімками від 03.03.2025 з фототаблицями, протоколом виготовлення та видачі несправжніх (імітаційних) засобів від 28.02.2025, протокол огляду місця події від 02.03.2025 зі світлинами, протокол затримання від 02.03.2025.
Досліджені документи свідчать про те, що дійсно могли мати місце факти вчинення незаконного переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також дають підстави для висновку щодо можливої причетності ОСОБА_5 до цих подій.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження, дають підстави вважати, що повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно з яким «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри).
Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке є тяжким злочином, та за яке передбачено покарання - позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років.
Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст. 208 КПК України від 02.03.2025 ОСОБА_5 було затримано о 12 годині 50 хвилин 02.03.2025.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених органом досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованими.
Зокрема, суд враховує те, що на час вчинення вказаного вище кримінального правопорушення на території України діє воєнний стан, введений та неодноразово продовжений Указом Президента України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується позитивно, є особою раніше не судимою, має на своєму утриманні двох малолітніх дітей, наразі обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого, корисливого злочину, підозрюваний усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення даного кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання, може переховуватись від суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Крім того, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, адже не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні зі свідками, яким відомі обставини вчинення злочину, у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Під час розгляду клопотання вивчалась можливість застосування стосовно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_5 хоч і є раніше не судимим, проте на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти недоторканості державних кордонів, причому вчинене під час дії воєнного стану на території України, пов'язаного з військовою агресією російської федерації проти України, покарання за яке, за умови визнання його винуватим, передбачене у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що свідчить про надзвичайно високу суспільну небезпечність таких дій, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за станом здоров'я на цей час немає.
З огляду на викладене, взявши до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, та те, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 матиме змогу перешкоджати досудовому розслідуванню, ухилятися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, та те, що для запобігання вказаних ризиків застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, в даному випадку, не може забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваного, отже до нього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України визначений розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , хоч і належить до тяжких, проте не належить до злочинів, які б унеможливлювали визначення щодо нього застави.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, бере до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який має високий рівень суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками в цілому для держави, оскільки сприяння незаконному перетину державного кордону громадянами та організація цих дій, з огляду на введений в Україні воєнний стан, у зв'язку з російською федерацією війни проти України, та необхідність забезпечення встановленого порядку перетину державного кордону України й обороноздатності держави, має неабияке значення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав чи інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, при цьому також слід врахувати, що ОСОБА_5 підозрюється у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України з Румунією з корисливих мотивів, отже міг отримувати значні грошові кошти за вчинення дій, які орган досудового розслідування обґрунтовано кваліфікував, як кримінальне правопорушення. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава у визначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , покладених на нього обов'язків, отже така, на думку слідчого судді, повинна бути призначена у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та відповідатиме обставинам кримінального провадження.
Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, монтажника кабельних мереж ТОВ «МІКРОТІМ», з середньою освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не судимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з моменту затримання, тобто з 12:50 год 02.03.2025 до 12:50 год 30.04.2025.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605600 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 , у зв'язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 30.04.2026.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки :
1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;
3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 , на строк до 30.04.2025.
У разі невиконання зазначених вище обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або ін,шого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу визначити до 30 квітня 2025 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1