17 листопада 2010 р.Справа № 2-а-12334/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючого судді: Бенедик А.П.
суддів: Рєзнікової С.С. , Калиновського В.А.
за участю:
секретаря судового засідання Верман А.М.,
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Ярошенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду 04.10.2010 р. по справі № 2-а-12334/10/2070
за позовом ОСОБА_3
до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції
про визнання дій незаконними та стягнення матеріальної шкоди
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції, в якому просив визнати дії Червонозаводського ВДВС та державного виконавця Нестерова Е.О. незаконними та стягнути майнову шкоду, спричинену незаконними діями.
В обґрунтування позову зазначив, що він звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої ДТП. На підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.09.2008 року про арешт автомобіля БМВ 525, держномер НОМЕР_1 в порядку забезпечення позову по цивільній справі, державним виконавцем Червонозаводського ВДВС Нестеровим Е.А. 26.09.2008 року складено акт про арешт майна та передано арештований автомобіль БМВ, держномер НОМЕР_1 на зберігання ОСОБА_6
За рішенням того ж суду від 19.11.2009 року спричинену майнову шкоду відшкодовано з відповідача ОСОБА_4 Під час виконання рішення суду від 19.11.2009 року встановлено, що арештований автомобіль БМВ, держномер НОМЕР_1 був повернутий ОСОБА_4 Даними діями державний виконавець позбавив можливості виконати рішення суду про стягнення матеріальної шкоди за рахунок арештованого майна відповідача ОСОБА_4
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року у відкритті провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 відмовлено.
Позивач, не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на розгляд по суті, посилаючись на порушення судом першої інстанції, норм процесуального права, а саме ст. 181 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, посилався на те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб"єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено іншій порядок судового провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Положення ст. 3 КАС України також дає визначення поняття суб'єкту владних повноважень, відповідно це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Як свідчить позов ОСОБА_3, він оскаржує не владні управлінські функції органу владних повноважень - державного виконавця Нестерова Е.А., а фактично просить вирішити питання, безпосередньо пов'язані з виконанням ухвали та рішення суду по цивільній справі.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільно- процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи.
Дії відповідача безпосередньо пов'язані з виконанням судового рішення у цивільній справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що в даному випадку заявлені позивачем вимоги пов'язані із правовідносинами, які регулюються цивільно - процесуальним законодавством, що виключає розгляд даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія судді вважає, що ухвала суду першої інстанції від 04 жовтня 2010 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо становлення обставин у справі і вірно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2010р. по справі № 2-а-12334/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Рєзнікова С.С. Калиновський В.А.
< Список > < Текст >
< повний текст > < Дата > < р. >