Ухвала від 16.11.2010 по справі 2-а-6/10/2014

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 р.Справа № 2-а-6/10/2014

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Трофімової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 04.02.2010р. по справі № 2-а-6/10/2014

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 < Список > < Текст >

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >

про оскарження постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області, в якому просив суд:

- скасувати постанову (серія АВ №534830) від 31.03.2009 року , винесену начальником Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 136,00 грн. як винесену незаконно. .

Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 04.02.2010 року зазначений позов задоволено.

Скасовано постанову про адміністративне правопорушення серії АВ № 534830 від 31.03.2009 року, винесену начальником ДПІ у Зміївському районі Харківської області про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 136 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Зміївського районного суду Харківської області від 04.02.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, про відмову в задоволенні позову .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.159 КАС України., ст.129 Конституції України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 березня 2009 року ДПІ у Зміївському районі Харківської області при перевірці ФОП ОСОБА_1 за адресою пров. Таранівський, 18 м. Зміїв Харківської області, встановлено порушення порядку ведення обліку доходів та витрат на місці здійснення підприємницької діяльності в ході проведення документальної перевірки, акт №377/17-0-25/НОМЕР_1 від 17.03.2009 року, в результаті заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за III квартал 2006 року на суму 7095,54 грн., чим було порушено ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», пп.9.12.1 п.9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року, що вбачається з протоколу №142/17-083 про адміністративне правопорушення від 17.03.2009 року серії КН №682479. (а.с. 8).

31.03.2009 року начальником ДПІ у Зміївському районі Харківської області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АВ №534830, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф в сумі 136 грн. за порушення ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року (а.с. 7).

За результатами перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства було складено акт №377/17-0-25/НОМЕР_2 від 17.03.2009 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 було порушено норми ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», ст. ст. 7, 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року, ст. 13 Декрету Кабінетів Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» в результаті заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за III кв. 2006 року на суму 7095,54 грн.; п. 7.2 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, в результаті не подання розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року. На підставі Акту було складено протокол про адміністративне правопорушення №142/17-083 від 17.03.2009 року, серія КН №682479 (а.с. 8, 9-39).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в результаті перевірки не встановлено порушення порядку ведення обліку доходів і витрат, не встановлено розбіжностей у звітних даних позивача, як ФОП-платника єдиного податку, або інших порушень, які б становили склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-1 КУпАП.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку.

Аналізуючи зазначену статтю, колегія суддів зазначає, що адміністративна відповідальність передбачена за такі правопорушення: неподання або несвоєчасне подання громадянами декларації про доходи; включення до декларації перекручених даних; неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 17.03.2009 року та з постанови по справі про адміністративне правопорушення від 31.03.2009 року вбачається, що під час перевірки встановлено порушення порядку ведення обліку доходів та витрат на місці здійснення підприємницької діяльності в результаті заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за III квартал 2006 року на суму 7095,54 грн.

При цьому, виходячи з висновку акту перевірки від 17.03.2009 року вбачається, що перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», п. 7.1 ст. 7, п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-IV, ст.. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», в результаті заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за III квартал 2006 року на суму 7095,54 грн.

Виходячи з аналізу протоколу про адміністративне правопорушення від 17.03.2009 року, колегія суддів дійшла висновку, що формулювання складу правопорушення в протоколі та постанові не відповідає змісту цього порушення. Як зазначено в акті перевірки Зміївської ДПІ, при перевірці встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за III квартал 2006 року.

З тексту акту перевірки не вбачається, що облік доходів і витрат вівся позивачем, як ФОП, неналежним чином, тобто з порушенням вимог, встановлених законом.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що книга обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 зареєстрована в ДПІ у Зміївському районі під №448 від 17.10.2003 року відповідно до п. 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом ДПА України від 29.10.1999 року №599.

При перевірці не виявлені розбіжності між даними підприємця (дані звітів суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку) та даними перевірки (дані книги обліку доходів та витрат та банківських виписок) щодо визначення обсягу виручки від реалізації продукції.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що проведеною перевіркою , не встановлено завищення або заниження задекларованих ФОП ОСОБА_1 показників у звітах суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що в результаті перевірки не встановлено порушення порядку ведення обліку доходів і витрат, не встановлено розбіжностей у звітних даних позивача, як ФОП-платника єдиного податку, або інших порушень, які б становили склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-1 КУпАП, а встановлено лише перевищення ОСОБА_1 граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) від встановленого ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», в III кварталі 2006 року на 184173 грн. (684173 грн. - 500000 грн.). Однак таке перевищення будь-яким чином вплинуло на належне ведення позивачем обліку доходів і витрат.

З матеріалів справи вбачається, що з 01.10.2006 року позивач перейшов на загальну систему оподаткування, подавши до Зміївської ДПІ відповідну заяву.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що протокол про адміністративне правопорушення від 17.03.2009 року та постанова по справі про адміністративне правопорушення від 31.03.2009 року складені незаконно, оскільки подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-1 КУпАП відсутні, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» встановлено, що для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень, запроваджується спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва.

Згідно з п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суб'єкти малого підприємництва-фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових« відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Відповідно до п. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єктами малого підприємництва-платниками єдиного податку ведеться книга обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу.

У разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

При цьому, колегія суддів зазначає, що виконуючи вимоги п. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» після перевищення в 3 кварталі 2006 року граничного обсягу виручки, встановленого на рівні 500000 грн., з наступного звітного кварталу (з 01.10.2006 року) позивач перейшов на загальну систему оподаткування, про що зазначено в акті перевірки. Інших наслідків невиконання (порушення) вимог ст. 1 Указу чинним законодавством не передбачено.

Таким чином колегія суддів вважає неправомірним ядонарахування ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб за 3 квартал 2006 року в сумі 7095,54 грн., оскільки виручка понад 500000 грн. отримана в період перебування на спрощеній системі обліку та оподаткування (єдиний податок), податком з доходів не обкладається.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач діяв не на підставі закону, та не в межах своїх повноважень.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > п.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Зміївського районного суду Харківської області від 04.02.2010р. по справі № 2-а-6/10/2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя< підпис >Гуцал М.І.

Судді< підпис >

< підпис >Зеленський В.В. П'янова Я.В.

< Список > < Текст >

Повний текст ухвали виготовлений 22.11.2010 р.

Попередній документ
12556105
Наступний документ
12556107
Інформація про рішення:
№ рішення: 12556106
№ справи: 2-а-6/10/2014
Дата рішення: 16.11.2010
Дата публікації: 02.12.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: