Справа: № 2а-2523/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"23" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б ,
суддів Вівдиченко Т.Р., Сауляка Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року,
У травні 2010 року УПФУ в Козелецькому районі Чернігівської області звернулося в суд із позовом, в якому просило зобов'язати ВВД ФССНВВПЗ України в Козелецькому районі Чернігівської області включити в акти звірки витрати за період з 01.01.2010 року по 01.04.2010 року на виплату державної адресної допомоги в розмірі 55569,45 грн., витрати на її доставку в розмірі 496,26 грн., витрати на виплату підвищення до пенсії в розмірі 1476,80 грн., витрати на її доставку в розмірі 14,54 грн., а всього в розмірі 57557,05 грн. та стягнути з останнього вказані кошти.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року адміністративний позов залишений без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити в справі нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, але постанова суду -зміні в частині підстав відмови в задоволені адміністративного позову, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що відшкодування витрат, понесених позивачем на виплату адресної допомоги та підвищення до пенсії, а також витрат на їх доставку, має відбуватися на централізованому рівні.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплат здійснюється органами Пенсійного фонду України. Ця норма стосується і призначення та виплат пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»зазначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому та особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян»№ 265 від 26.03.2008 року визначено, що: у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів; у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму; виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4.
Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій. (п.4. Постанови).
Даний перелік є вичерпним і до нього не внесено адресну допомогу та підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які призначені і виплачені позивачем згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян»№ 265 від 26.03.2008 року.
Таким чином, дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, проте постанову суду першої інстанції слід змінити в частині підстав відмови у задоволенні позову.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року змінити в частині підстав відмови в задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяГлущенко Я.Б.
суддяВівдиченко Т.Р.
суддяСауляк Ю.В.