Справа: № 2а-179/10 Головуючий у 1-й інстанції: Величко Т.О.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"23" листопада 2010 р. м. Київ
м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Ізмайлової Т.Л.
при секретарі - Горяіновій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним дій Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»,-
Позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним дій Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якої просить рішення скасувати, а також задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що домоволодіння, яке знаходиться в м. Києві по вул. Львівській,19 належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 лютого 2009 року ОСОБА_3 виділено належну їй частку жилого будинку № АДРЕСА_1 в натурі, а саме: тамбур під літерою 3-1, площею 0,9 кв.м., коридор під літерою 3-2, площею 4,7 кв.м., жилу кімнату під літерою 3-3, площею 8,4 кв.м., жилу кімнату під літерою 3-4, площею22,9 кв.м., жилу кімнату під літерою 3-5, площею 13,4 кв.м., кухню під літерою 3-6, площею 9,9 кв.м..
За ОСОБА_4 згідно з даними книг реєстрації КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»зареєстровано на праві власності 2/9 частки домоволодіння по АДРЕСА_1 під літерою «Б».
При проведенні інвентаризації 30.05.1997 року було зафіксовано, що будинок під літерою «Б»по АДРЕСА_1 знесено, що встановлено рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 лютого 2009 року.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач по справі зверталась до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»з заявою в якій просила усунути їй перешкоди в користуванні власністю та виключити з реєстру співвласників спірного домоволодіння ОСОБА_4, направити уповноваженого представника для складання акту про відсутні частини домоволодіння під літерою «Б», що належить ОСОБА_4, та прийняти рішення про виключення ОСОБА_4 із співвласників домоволодіння під літерою «А». На що Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»повідомило позивачу про необхідність подати до Бюро належним чином оформлений документ про припинення відповідного права власності або його перехід.
Відповідно до ст.349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, оскільки встановлено, що громадянину ОСОБА_4 належить 2/9 частини домоволодіння по АДРЕСА_1. ОСОБА_4 із заявою про внесення змін до державного реєстру про припинення права власності на зазначене майно у разі його знищення не звертався, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність заявленого позову та не доведеність його належними доказами.
Апелянт в своїй скарзі посилається на те, що оскільки будинок під літерою «Б»домоволодіння по АДРЕСА_1 знищено, то відповідач зобов'язаний виконати свої функції по виключенню ОСОБА_4 з числа співвласників домоволодіння під літерою «А»та виключити його з державного реєстру, як власника нерухомого майна під літерою «Б»з внесенням змін до реєстру.
Відповідно до ст..20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
З врахуванням норм ст.. 349 ЦК України колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_4 як власник спірної частини зазначеного домоволодіння, має подати до уповноваженого органу власну заяву про припинення права власності на знищене майно яке за ним зареєстроване на праві спільної приватної власності.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про безпідставність заявленого позову, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді
Ухвала складена та підписана в повному обсязі 29 листопада 2010 року.