Справа: № 2а-3185/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
"23" листопада 2010 р. м. Київ
м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Ізмайлової Т.Л.
при секретарі - Горяіновій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ВАТ «Укрнафта» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2009 року в справі за позовом ВАТ «Укрнафта»до Державного казначейства України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державного казначейства України про визнання відмову Державного казначейства України в прийнятті виконавчого листа неправомірною та зобов'язання Державне казначейство України прийняти виконавчий лист.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а також задовольнити його позовні вимоги повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2006 року Господарським судом Сумської області (як адміністративним судом) видано виконавчий лист № 8/697-04 про стягнення з Державного бюджету України на користь ВАТ «Укрнафта»в особі Качанівського газопереробного заводу витрат по оплаті вартості судово -економічної експертизи в сумі 11135,15 грн.
Позивач направив виконавчий лист на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Сумській області.
16.07.2008 року державним виконавцем вказаного відділу винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з посиланням на ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконання рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України.
Позивач неодноразово звертався до Державного казначейства України з вимогою прийняти виконавчий лист до виконання, проте отримував відмову.
Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся з адміністративним позовом за захистом свого порушеного права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ від 9 липня 2008 р. N 609, юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, у разі повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів; вартості конфіскованого за рішенням суду майна, іншого майна, що переходить у власність держави, вилученого податковими, митними, правоохоронними та іншими уповноваженими органами; конфіскованої за рішенням суду національної або іноземної валюти та коштів від реалізації інших валютних цінностей, вилучених податковими, митними, правоохоронними та іншими уповноваженими органами; відшкодування за рішенням суду з державного бюджету податку на додану вартість та/або відсотків за бюджетну заборгованість за несвоєчасно відшкодовані суми податку; стягнення за рішенням суду штрафів (відсотків), нарахованих на суми неповернутих (невідшкодованих) з бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету.
З вищевказаного вбачається, що повернення витрат по оплаті судово -економічної експертизи до вищевказаного переліку випадків, згідно яких відповідач безспірно списує кошти з бюджетних рахунків, не входить.
Відповідно до ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Останні встановлюються Законом про Державний бюджет України.
В свою чергу, органи Державного казначейства України встановлювати та змінювати бюджетні призначення не мають права.
Крім того пунктом 7 статті 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що повноваження на здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету надаються розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення.
Згідно ст. 21 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів (тобто бюджетну установу, яка уповноважена на здійснення певних видатків з бюджету).
Будь -які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення (ст. 23 Бюджетного кодексу України).
Крім цього, відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»коли виклик свідків, призначення експертизи, залучення перекладачів, спеціалістів у адміністративній справі здійснюється з ініціативи суду або у разі звільнення від сплати судових витрат чи зменшення їх розміру, такі витрати компенсуються за рахунок держави Державною судовою адміністрацією у їх фактичному розмірі, але не більше від граничних розмірів компенсації таких витрат, згідно з додатком.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про безпідставність заявленого позову, відповідач діяв правомірно, а тому підстав для скасування судового рішення немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ВАТ «Укрнафта»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді
Ухвала складена та підписана в повному обсязі 29 листопада 2010 року.