Справа: № 2а-3840/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Кучми А.Ю
Бистрик Г.М.
при секретарі: Комісаренко В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Солекс»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року у справі за позовом за позовом Приватного підприємства «Солекс»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування рішення №0006112330/0 від 11.12.2008р.,
ПП «Солекс»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Святошинському районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006112330/0 від 11 грудня 2008 року на суму 11900,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ПП «Солекс»подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПА у Харківській області 20.11.08 року було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. За результатами перевірки складено акт №0348/26/57/23/24102644 від 20.11.2008, в якому зафіксовано порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, Постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 07.02.2001 р. № 121 ( зі змінами, внесеними Постановами КМУ від 29.01.2003 р. № 151, від 10.12.2003 р. № 1905, від 28.10.2004 р. № 1447, від 07.06.2006 р. № 803). Зокрема, встановлено, що на момент перевірки в залі гральних автоматів надавались послуги в сфері грального бізнесу за готівковий розрахунок на 35 гральних автоматах, підключених до електроенергії та функціонуючих, обладнаних купюроприймачами із застосуванням одного реєстратора розрахункових операцій, через який здійснюються розрахункові операції - прийняття від гравця готівки на всіх 35 гральних автоматах.
На підставі вказаного вище акту ДПІ у Святошинському районі м.Києва було винесено рішення про застосування передбачених п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штрафних (фінансових) санкцій від 11.12.2008 р. № 0006112330/0, згідно якого до Позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 11900,00 грн. за виявлене порушення.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про неправомірність застосування ДПІ у Святошинському районі м. Києва штрафних «фінансових»санкцій до ПП «Солекс»за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», з таких підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що відповідно до вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок.
Статтею 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюється кабінетом Міністрів України.
Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання РРО.
Пунктом 1 частини другої додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.
У зв'язку з цим з 1 січня 2007 року у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.
Невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року N 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року N 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Таким чином, з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи «Фіскал»суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему.
За таких обставин є правильними висновки суду, що позивач зобов'язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.
Несумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал»із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал»з технічних причин.
При цьому суб'єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ними використовуються.
Позивачем не доведено вжиття ним заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ним використовуються, не вжито всіх необхідних заходів для з'ясування питання про сумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал»із тими гральними автоматами, що введені ним в експлуатацію, а отже відсутня необхідність встановлення судом технічної сумісності комп'ютерно-касової системи «Фіскал»окремо з кожним з цих гральних автоматів вже після того, як позивачем було вчинено правопорушення.
Основи правопорядку у сфері господарювання ґрунтуються, зокрема, на тому, що суб'єкти господарювання та інші учасники відноси у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України).
Суб'єкт господарювання, який в силу певних обставин чи причин не мав можливості перевести свої гральні автомати з липня 2008 року в режим застосування РРО, не повинен здійснювати господарську діяльність у сфері грального бізнесу із застосуванням автоматів, що не виконують фіскальні функції, оскільки така діяльність є порушенням вимог законодавства.
За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності прийняття ДПІ у Святошинському районі м. Києва рішення № 0006112330/0 від 11 грудня 2008 року про застосування до ПП «Солекс»штрафних «фінансових»санкцій на суму 11900,00 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Солекс»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді: