Справа: № 2а-38/10 Головуючий у 1-й інстанції: Галась І.А
Суддя-доповідач: Попович О.В.
"04" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Попович О.В.,
суддів Мельничука В.П., Шведа Е.Ю.
при секретарі Черненко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Деснянського районного суду м.Києва від 19 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС Броварського ВДАІ Київської області Миронець Е.В. про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 19 лютого 2010 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні його адміністративного позову до інспектора ДПС Броварського ВДАІ Київської області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Деснянського районного суду м.Києва від 19 лютого 2010 року, винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд відмовив в задоволенні адміністративного позову лише на підставі протоколу про адміністративне порушення, не встановивши всі обставини по справі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, який з»явився до суду апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалам справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості ( п.1 ст.11 КАС України).
Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленнях статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи представник відповідача в судове засідання не з»явився, заперечень щодо позову не надавав, до суду апеляційної інстанції також не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце апеляційного розгляду, заперечень на апеляційну скаргу не надав.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив зі свого внутрішнього переконання з посиланням та норми статей 9,71 КАС України та статей 245, 280, 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.8.7.3.(не зрозуміло якого нормативного акту), посилання на письмові пояснення позивача в протоколі про адміністративне правопорушення, де він не визнавав свою провину.
Відповідно до вимог п.п.3 п.1 статті 163 КАС України в мотивувальній частині постанови повинно бути зазначено встановлення судом обставин із посиланням на докази. А також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.
Судом першої інстанції зазначені вимоги виконані не були.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 13.09.2009 року рухаючись на своєму автомобілі Форд №НОМЕР_1 по вул..Київській міста Бровари, без перевищення швидкості ( що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення) проїхав через пішохідний перехід на жовтий сигнал світлофора, після чого був зупинений старшим інспектором ДПС Броварського ВДАІ ст.лейтенантом міліції Миронець Е.В., який склав протокол про адміністративне правопорушення за порушення правил Дорожнього руху -проїхав пішоходний перехід на забороняючий (жовтий) сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 2 «ґ»Правил Дорожнього руху України. Не дотримання безпечної швидклсті позивачем в протоколі інспектором нічого не зазначається.
В своїх поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.2) позивач власноручно написав, що під»їзжаючи до світлофора загорівся жовтий сигнал, по якому він проїхав, різко не тормозив, щоб не створювати аварійну ситуацію.
Відповідно до п. 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Підпункт 8.7.3 Правил Дорожнього руху України визначає поняття, які значення мають сигнали світлофора: п.»ґ»визначає, що «жовтий -забороняючий рух і попереджає про зміну сигналів.
Однак , відповідно до п.8.10 та 8.11 Правил Дорожнього руху України, які не врахував суд першої інстанції, чітко зазначено:
8.10. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає -не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках -перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
8.11. Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
З урахуванням викладено, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем було дотримано Правила дорожнього руху України, а саме: п.8.7.3 «ґ», 8.10 та 8.11, в його діях відсутній склад правопорушення. Постанова про приятгненя ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху є незаконною.
Враховуючи всі обставини по справі Постанова Деснянського районного суду м.Києва від 19 лютого 2010 року постановлена з порушення норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до п.п.4 п.1 статті 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 71, 163, 195,196, 202, 205, 207, 211КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача позивача ОСОБА_2 на Постанову Деснянського районного суду м.Києва від 19 лютого 2010 року задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м.Києва від 19 лютого 2010 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора ДПС Броварського ВДАІ Київської області Миронець Е.В. про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову серії АІ №051982 від 13.09.2009 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді В.П.Мельничук
Е.Ю.Швед
(Повний текст Постанови складено 11.11.2010 року).