Справа: № 2а-7018/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"16" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів:
при секретарі:
за участю:Федорової Г.Г.,
Вівдиченко Т.Р., Сауляка Ю.В.,
Скирді Б.К.
представників відповідача -Волосович С.К., Ніколаєва С.С.
прокурора м. Києва -Лелиці В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»до Енергетичної регіональної митниці, за участю: прокуратури міста Києва про визнання нечинними податкових повідомлень форми «Р»№ 13 від 23.04.10 р. та № 14 від 23.04.10 р, -
У травні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»(далі -позивач, ТОВ «Фактор Капітал») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Енергетичної регіональної митниці (далі -відповідач), в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення відповідача форми «Р»№ 13 від 23.04.2010 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з акцизу на інші нафтопродукти у розмірі 955 692,69 грн. та № 14 від 23.04.2010 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 171 882,39 грн..
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2010 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Фактор Капітал»зареєстровано Шевченківською районною у місті Києві державної адміністрацією 24.05.02р. за №1074105008004131, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичною особи Серії А01 №129851 від 23.04.07р. (а.с. 46).
Разом з тим, позивач перебуває на обліку в Державній податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва як платник податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер -318711826590).
В період з 16.02.10 р. по 25.03.10р. службовими особами відповідача було проведено позапланову перевірку стану дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товару “важкі дистиляти: газойлі -паливо дизельне марки Л-0,2-62”, який надійшов на адресу ТОВ «Фактор Капітал” трубопровідним транспортом за вантажно-митною декларацією (далі -ВМД) типу “ІМ-40 ТД” від 29.10.09 р. № 124000017/2009/170497 та “ІМ-40” від 27.11.09р. № 124000017/9/170551, від 03.12.09 р. № 124000017/9/1/170562, № 124000017/9/170564 та № 124000017/9/170562.
В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 148 Митного кодексу України та пункту 9 Порядку митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.03 р. № 1958 «Про митний контроль та митне оформлення природного газу, нафти, нафтопродуктів, етилену і аміаку, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом», а саме: підприємством на день здійснення митного оформлення ВМД типу «ІМ-40 ТД» № 124000017/9/170497 від 29.10.09 р. не було подано до митного органу визначений законом лист-зобов'язання у визначений для цього строк.
Крім цього, під час перевірки було виявлено незастосування позивачем ставки акцизного збору при декларуванні товару, чим порушено вимоги статті 1 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію).
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №001/10/124000000/0031871186 від 30.03.10 р., на підставі якого прийняті податкові повідомлення форми «Р» від 23.04.10р. №13, за яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «акциз та інші нафтопродукти»в сумі 955 692,69грн. та від 23.04.2010р. №14, за яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»в сумі 171 882,39 грн. (а.с. 12-15).
Позивач не погоджуючись із зазначеним актом перевірки, подав письмові заперечення від 31.03.2010 року № 364 (а.с. 30-38).
За результатами розгляду поданого позивачем заперечення, Енергетичною регіональною митницею було винесено рішення від 19.04.10 р. № 22/1-2906, яким акт позапланової перевірки №001/10/124000000/0031871186 від 30.03.10 р. було залишено без змін, а заперечення позивача без задоволення.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється у відповідності до Конституції України, Митного кодексу України, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших законів України і нормативно-правових актів з питань митної справи.
Згідно статті 69 Митного кодексу України, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами", митні органи визначено контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезені (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Згідно з підпунктом 2.2.1. п.2.2. ст.2 вказаного Закону, контролюючі органи мають право здійснювати перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції.
Відповідно до підпункту 4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначати суму податкового зобов'язання платника податків, зокрема у випадку, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.04 №1730 затверджено Порядок доведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України, який в свою визначає механізм проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, як у процесі митного оформлення товарів і транспортних засобів, так і після його закінчення, в частині дотримання ними вимог законодавства з питань митної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, Енергетична регіональна митниця при проведенні позапланової перевірки ТОВ «Фактор Капітал», діяла у межах наданих їй повноважень та з дотриманням вимог діючого законодавства.
Згідно зі статтею 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Порядок митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.03 р. № 1958 «Про митний контроль та митне оформлення природного газу, нафти, нафтопродуктів, етилену і аміаку, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом»(далі по тексту - Порядок).
Згідно вказаного Порядку, умовою переміщення через митний кордон країни дизельного палива трубопровідним транспортом є оформлення тимчасової декларації митним органом. Оформленню тимчасової декларації передує подання підприємством до митного органу відповідного листа-зобов'язання.
Пунктом 9 Порядку визначено перелік документів, необхідних для оформлення тимчасової декларації.
При дослідженні матеріалів вказаної справи колегією суддів було встановлено, що 28 жовтня 2009 року позивач звернувся до Енергетичної регіональної митниці із заявою, в якій просив надати йому дозвіл на випуск товару у вільний обіг у спрощеному режимі із застосуванням тимчасової декларації.
Відповідно до абзацу першого статті 82 Митного кодексу України у разі, якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.
При цьому перелік причин та умови застосування тимчасової та неповної декларацій, а також порядок прийняття митним органом рішення про митне оформлення товарів, заявлених з метою випуску у вільний обіг, із застосуванням цих декларацій, визначено Порядком застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг), затвердженим наказом Держмитслужби від 30.12.2003 N 932.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку декларування товарів із застосуванням тимчасової декларації можливо виключно за бажанням декларанта, якщо:
а) товари переміщуються трубопровідним транспортом або лініями електропередачі;
б) ціна товару у контракті визначається за формулою;
в) виникають спірні питання при:
- визначенні митної вартості товарів;
- визначенні країни походження товарів;
- класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.96 №484 затверджено «Перелік шляхів та напрямків транзиту підакцизних товарів через територію та пункти пропуску на митному кордоні України, через які здійснюється ввезення і вивезення цих товарів, та граничні терміни транзиту підакцизних товарів автомобільним і залізничним транспортом через територію України». Одним із таких пунктів для трубопровідного транспорту є лінійно-виробнича диспетчерська станція (ЛВСД) у місті Новограді-Волинському Дочірнього підприємства «ПрикарпатЗахідтранс»Південно-Західного Відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів, який дозволяє приймати нафтопродукти з трубопроводу і зберігати їх в резервуарах.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою підтвердження відомостей щодо фактичного переміщення товару «ДП Л-0,2-62»в загальному обсязі 4 985 100 кг. відповідачем було направлено запит до Рівненської митниці для отримання належним чином завірених копій документів від ДП «ПрикарпатЗахідтранс», на що останнім було отримано:
- маршрутні телеграми (телетайпограми) про переміщення нафтопродуктів «ДП Л-0,2-62», зареєстрованих перевізником 27.10.09 № 09-4/5791-Т з доповненнями від 02.11.09 №09-4/5921-Т та 13.11.09 № 09-4/6128-Т;
- акти приймання нафтопродукту «ДП Л-0,2-62», підписані українським та іноземним перевізником в пункті приймання-передачі нафтопродукту ЛВДС «Новоград-Волинський»від 30.10.09 № 90-ПН (в обсязі 246 558 кг), від 01.11.09 №91-ПН (в обсязі 2 905 544 кг), від 11.11.09 № 92-ПН (в обсязі 1 491 014 кг), від 11.11.09 № 92-ПН (в обсязі 20 000 кг) та від 26.11.09 № 97- ПН (в обсязі 321 984 кг).
За інформацією, отриманою з вищевказаних документів, в резервуари ЛВДС «Новоград-Волинський»в цілому було прийнято паливо дизельне марки «Л-0,2-62»в загальному обсязі 4 985 100 кг, однак заявлений позивачем обсяг товару у вищевказаному розмірі не знаходився в зоні митного контролю та митного оформлення, а відтак взагалі був відсутній на митній території України.
Матеріали справи не міститься доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем вищевказаних порушень, а відтак твердження останнього щодо дотримання ним вимог діючого законодавства при переміщенні нафтопродуктів «ДП Л-0,2-62»до уваги колегією суддів не приймаються.
Що стосується порушення позивачем вимог статті 1 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію), колегія суддів зважає на наступне.
За результатами перевірки первинної бухгалтерської звітності документації ТОВ «Фактор Капітал»вбачається, що оприбуткування на баланс підприємства товару «ДП Л-0,2-62" у кількості 4 985 100 кг., відбувалось по рахунку 281 згідно прибуткової накладної від 29.10.09 № ПН-0001724. У відповідності до видаткових накладних № РН-0000076 від 09.11.09 (об'єм - З 152 102 кг), № РН-0000077 від 13.11.09 (об'єм - 321 984 кг.), № РН-0000071 від 23.11.09 «об'єм. 1 511 014 кг) було здійснено реалізацію вищевказаного товару, обсяг якого відповідає обсягу оприбуткування, однак виконання даних операцій здійснювалось без наявності товару.
Станом на 22.02.10, взаєморозрахунки між позивачем та компанією «ОР Eximenergo Limited» за зовнішньоекономічним контрактом від 05.10.09 № FC 051009 становить: дебет -2 075 005,61 доларів (США) та кредит - 950 867,71 доларів (США). На момент оформлення ВМД типу «ІМ-40 ТД»від 29.10.09 №124000017/2009/170497, товар у кількості 4 985 100 кг. був відсутній. Враховуючи те, що з 01.11.09 згідно Закону України „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" збільшувались ставки акцизного збору, позивач здійснив митне оформлення ВМД типу «ІМ-40 ТД»№ 124000017/9/170497 від 29.10.09 в порушення вимог діючого законодавства з питань митної справи.
Що стосується правомірності прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень форми «Р»від 23.04.10р. №13 та від 23.04.2010р. №14, колегія суддів зважає на наступне.
Порядок нарахування, сплати податків, зборів та нарахування штрафних санкцій, визначається Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі по тексту -Закон № 2181-III).
Згідно п.п. 2.1.1. п. 2.1. статті 2 Закону № 2181-III, митні органи є контролюючими органами щодо акцизного збору, податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні товарів на митну територію.
Відповідно до п.п. 4.1.1. п. 4.1. статті 4 Закону № 2181-III, платник податків самостійно визначає суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. При митному оформленні вантажів платник податків для сплати податку на додану вартість та ввізного мита оформлює вантажну митну декларацію, в якій зазначає суму податкових зобов'язань.
Згідно п. 1.2 ч.1 ст. 1 Закону № 2181-III, під податковим зобов'язанням слід розуміти зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з пунктом 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» - платники податку, які імпортують товари на митну територію України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митними органами.
Відповідно до пп.4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визначення недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Враховуючи те, що податкові зобов'язання визначені у податкових зобов'язаннях вважаються неузгодженими, відповідачем було відкликано подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником (платниками) податків узгоджених сум податкових зобов'язань у встановлені терміни від 14.05.10 р. № 11 та № 12 (лист від 03.06.10 р. № 22/3-4579).
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог, які є необгрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя:
Г.Г. Федорова
Т.Р. Вівдиченко
Ю.В. Сауляк
Повний текст ухвали складено та підписано -29.11.10 р.