Справа: № 2-а-2593/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Аліменко В.О.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киричуку Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2010 у справі за позовом Мурованокуриловецької селищної ради до комунального підприємства «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», третя особа - ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно -нежитлові будівлі незавершені будівництвом за адресою смт Муровані Курилівці, вул. Комарова, 12/1 за ОСОБА_2, проведену на підставі рішення Постійно діючого Вінницького Третейського суду при Товарній біржі «ТБ Всеукраїнська»від 05.08.2008 , -
17 червня 2010 року Мурованокуриловецька селищна рада звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», третя особа - ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно -нежитлові будівлі незавершені будівництвом за адресою смт Муровані Курилівці, вул. Комарова, 12/1 за ОСОБА_2, проведену на підставі рішення Постійно діючого Вінницького Третейського суду при Товарній біржі «ТБ Всеукраїнська»від 05.08.2008.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2010 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з даної постановою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Роздолівської сільської ради від 25 червня 2001 року надано погодження проекту встановлення межі смт Муровані Курилівці, відповідно до якого дана сільська рада погодила проект встановлення межі селища міського типу Муровані Курилівці та дала згоду на вилучення з меж сільської ради та включення в межу смт Муровані Курилівці 193, 5 га земель, причому постановила базарну площу колишнього КСП «Прогрес»площею 2,2 га вважати включеною в межі смт Муровані Курилівці у власності Роздолівської сільської ради (на підставі рішення 9 сесії 3 скликання від 21 квітня 2000 року).
Рішенням Вінницької обласної ради від 14 листопада 2001 року за № 519 «Про встановлення межі селища Муровані Курилівці», яке прийняте на 24 сесії 3 скликання, погоджено встановлення меж смт Нові Курилівці та в межі цього селища включена і колишня базарна площа 2.2 га.
Відповідно до довідок про правовий статус земельної ділянки (наданих відділом Державного комітету земельних ресурсів у Мурованському районі Вінницької області 25 квітня 2007 року за № 745 та 9 вересня 2010 року за № 129) остання земельна ділянка надана для комерційного використання та знаходиться у користуванні Роздолівської сільської ради на підставі рішення 9 сесії 3 скликання Роздолівської сільської ради від 21 квітня 2000 року та розташована на території Роздолівської сільської ради.
Таким чином, Роздолвіською селищною радою надана згода на вилучення з її меж базарної площа колишнього КСП «Прогрес»розміром 2.2 га без послідуючої її передачі у власність та надання в користування іншим особам, а з 14 листопада 2001 року включена обласною радою до в межі смт. Муровані Курилівці з залишенням права користування нею Роздолівської сільської ради в комерційних цілях.
Дані правовідносини регулювалися Земельним кодексом України 1990 року, оскільки новий Земельний кодекс від 25.10.2001 року набрав чинності 1.1. 2002 року.
Вінницька обласна рада встановила межі смт. Муровані Курилівці відповідно до ч. 3 ст.64 ЗК України (у діючій на той час редакції), тобто діяла в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством.
Разом з тим, згідно ч.4 ст. 64 Земельного кодексу України, включення земельних ділянок до межі селища міського типу не тягне за собою припинення права власності та права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викупу) відповідно до статті 31 цього Кодексу.
Передостанньою частиною ст. 31 Земельного кодексу України встановлено, що у разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення (викуп) земельної ділянки або у разі відмови місцевої Ради народних депутатів у її вилученні ці питання можуть бути вирішені у судовому порядку. При задоволенні позову рішення суду, арбітражного суду є підставою для відведення ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, що посвідчує право власності або право користування землею.
Відповідно до викладеного, земельна ділянка фактично не вилучалася для надання її в користування та або у власність іншим особам, в натурі не відведена і документ, що посвідчує право користування будь-якій іншій особі не видавався а право користування спірною земельною ділянкою комерційного призначення - лишилося за Роздолівською сільською радою, оскільки обласною радою лише встановлені межі смт. Муровані Курилівці, куди ввійшла спірна земельна ділянка без її фактичного вилучення для надання у користування чи у власність іншим особам.
З набранням чинності Земельного кодексу України в 2002 році жодна з Рад не винесла рішення про встановлення чи зміну меж смт. Муровані Курилівці та не провела розмежування земель наслинених пунктів ( ст. ст. 83, 174,175, 176 ЗК).
За таких обставин, відповідно до положень Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності право комунальної власності»на землю повинно посвідчуватися державним актом (ст.14), а розмежування земель повинно проводитися органами місцевого самоврядування відповідно до меж, прийнятих до обліку земель у складі державного земельного кодастру ( п.1 Перехідних положень ЗК). Тобто до уваги повинні бути взяті зазначені вище довідки відділу Державного комітету земельних ресурсів про знаходження спірної земельної ділянки в користуванні Роздольської сільради.
Разом з тим, Мурованокуриловецька селищна рада в позові виражає вимогу зобов'язати КП «Могилів -Подільське МБТІ»скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 обґрунтовуючи свій інтерес тим, що вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці повноваження щодо розпорядження якою належать Мурованокуриловецькій селищній раді і це дає їй право звернутися до суду з метою захисту порушених прав, зокрема права розпорядитися землею на конкурсних засадах, що не дозволяє реєстрація МБТІ об'єктів нерухомості на ОСОБА_2, які, на переконання позивача, - до таких не відносяться.
Однак, дослідженими матеріалами справи встановлено, що Мурованокуриловецька селищна рада не довела в суді своїх повноважень щодо розпорядження землею на якій розташовані об'єкти нерухомості ОСОБА_2, які зареєстровані МБТІ. Відповідно, не довела в суді і свої повноваження звернутися з позовом до МБТІ про скасування реєстрації нерухомості ОСОБА_2, яка розташована на вказаній вище земельній ділянці, право на яку Мурованокуриловецької селищної ради не доведено.
Отже, на переконання колегії суддів, в даному випадку позовна заява подана особою, права свободи і інтереси якої у сфері публічно -правових відносин з боку МВТІ, яка здійснила дії по реєстрації майна ОСОБА_2, - не порушено, тому позивач не може вважатися належним.
Відповідно до п.1 ст. 203 КАС постанова першої інстанції скасовується а позовна заява залишається без розгляду з підстав встановлених ст. 155 КАС, зокрема п.п.2 п.1 у випадку подання позову від імені позивача особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Керуючись ст. ст. 155, 198, 203, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_2 -ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2010 -скасувати, а позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 23.11.2010.