Справа: № 2а-637/10 Головуючий у 1-й інстанції: Зіміна В.Б.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Бабенка К.А. та Мельничука В.П., при секретарі Авдошині М.С., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Територіальної державної інспекції праці в м. Києві та ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 14 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Територіальної державної інспекції праці в м. Києві, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Територіальної державної інспекції праці в м. Києві, в якому просила:
- визнати дії відповідача щодо винесення постанови від 29.01.2010 року № 26-06-18/34-06 незаконними та скасувати постанову.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 14 липня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем та третьою особою подано апеляційні скарги з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, в яких вони просять скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції -скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та задовольняючи позов, виходив з того, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута відповідачем без ознайомлення позивачки з протоколом про адміністративне правопорушення, без повідомлення її про день і час розгляду справи, у відсутності позивачки, що на думку суду першої інстанції, позбавило її можливості надавати пояснення та забезпечити вій захист, що стало підставою для скасування постановив у справ про адміністративне правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21 січня 2010 року державним інспектором праці ОСОБА_4 було розпочато проведення перевірки КРУ в Київській області на підставі доручення Держнаглядпраці відносно звернення ОСОБА_2 Під час проведення перевірки інспектором праці було проведено контроль виконання припису Територіальної державної інспекції праці у м. Києві №26-06-18/607-486 від 10 листопада 2009 року.
За результатами повторної перевірки, відносно Начальника КРУ в Київській області ОСОБА_3, 29 січня 2010 року складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 1886 КУпАП за невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержання законодавства про працю.
На підставі вказаного протоколу Територіальною державною інспекцією праці у м. Києві прийнято постанову про накладення на неї штрафу відповідно до ст. 1886 КУпАП від 29 січня 2010 року, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Також судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з постійною відмовою ОСОБА_3 прийняти державного інспектора праці особисто, прийнято рішення відповідно до вимог ст. 268 КпАП України сповістити ОСОБА_3 про місце і час розгляду справи письмово.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення позивач не прибула, у зв'язку з цим 29 січня 2010 року матеріали перевірки від 29.01.10 р., акт № 26-06-18/49, протокол № 26-06-18/34, постанову № 26-06-18/34-06 та припис № 26-06-18/49-42 були направленні на виконання поштою.
Позивач повідомила Територіальну державну інспекцією праці у м. Києві про неможливість прибуття на розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно неї, однак вказане повідомлення Територіальна державна інспекція праці у м. Києві отримала тільки 01 лютого 2010 року.
Згідно з ст. 1886 КУпАП, невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, ОСОБА_3 вчинила порушення вимог трудового законодавства та не виконала вимоги припису Територіальної державної інспекції праці у м. Києві, за що передбачена відповідальність ст. 1886 КУпАП.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута відповідачем без ознайомлення позивачки з протоколом про адміністративне правопорушення, без повідомлення її про день і час розгляду справи, у відсутності позивачки, з огляду на те, що Територіальна державна інспекція праці у м. Києві повідомляла належним чином позивача про місце, дату та час розгляду її справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується відповідними повідомленнями, які наявні в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про скасування постанови про накладення штрафу від 29 січня 2010 року, в з зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання призвели до помилкового висновку, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Територіальної державної інспекції праці в м. Києві та ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 14 липня 2010 року -задовольнити.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 14 липня 2010 року -скасувати.
Ухвалити у справі нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову -відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: К.А. Бабенко.
Суддя: В.П. Мельничук