Справа: № 2а-13922/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
"19" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Бараненнка І.І. та Сауляка Ю.В., при секретарі Бурді Л.М., за участю представника апелянта Вишневецької В.М., представника відповідача Лісняк Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Пакет»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Пакет»до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконним розпорядження № 115-КП від 18.02.2009 року, -
Закрите акціонерне товариство «Пакет»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконним розпорядження № 115-КП від 18.02.2009 року Уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України Машуренко Р.О.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову та прийняти нову постанову суду, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та на порушення норм матеріального права, що мають значення для справи
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 18.02.09 р. уповноваженою особою Комісії винесено розпорядження № 115-КП про усунення порушень законодавства про цінні папери, згідно якого встановлено, що статут ЗАТ «Пакет», затверджений рішенням загальних зборів акціонерів від 26.05.06 p., містить положення, що суперечать чинному законодавству - ст. 41 Конституції України, ст. 316 ЦК України.
Зокрема, відповідно до п. 8.4 статуту акціонери зобов'язані здійснювати відчужування акцій тільки акціонерам товариства або самому товариству; відповідно до п.8.6 статуту акціонери не мають права дарувати акції товариства, вносити акції в заставу, вносити акції в якості внеску до статутного капіталу іншого товариства, проводити знерухомлення акцій - переводити з документарної в бездокументарну форму, здійснювати інші дії, котрі можуть допомогти небажаним третім фізичним та юридичним особам проникнути до складу товариства.
Вказаним розпорядженням на підставі п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»позивача зобов'язано у термін до 01.09.09 р. усунути порушення законодавства про цінні папери та до 05.09.09 р. письмово проінформувати уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з приписів п.10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», відповідно до яких комісія має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.
Разом з цим суд першої інстанції зазначив, що зміст визначення поняття «порушення законодавства про цінні папери»в законодавстві не міститься, тому в кожному конкретному випадку як суб'єкт владних повноважень (Комісія), так і суд, переглядаючи оскаржуваний акт на предмет законності, визначаються, чи охоплюється конкретне порушення законодавства поняттям «порушення законодавства про цінні папери».
В даному випадку, як вірно зазначив суд першої інстанції, порушенням законодавства, встановленим Комісією, є обмеження прав акціонерів ЗАТ «Пакет»щодо розпорядження належними їм акціями, запроваджені вказаними положеннями п. 8.4 та 8.6 статуту товариства, всупереч вимогам ст. 41 Конституції України, ст. 316 ЦК України, відповідно до ст. 321 ЦК України.
Отже вказане порушення охоплюються поняттям «порушення законодавства про цінні папери», оскільки безпосередньо стосується права акціонерів товариства на відчуження акцій, тобто, прямо стосується обігу акцій.
При цьому суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання позивача на відсутність виявленого порушення у переліку правопорушень на ринку цінних паперів, передбаченого ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», оскільки вказана стаття містить перелік правопорушень, за які на юридичних осіб накладаються фінансові санкції за правопорушення на ринку цінних паперів. В даному випадку оскаржуваним актом - розпорядженням - на позивача санкції в порядку ст. 11 Закону не накладалися, тому вказана стаття не застосовується до правовідносин сторін.
Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.
Положеннями Закону встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Відповідно до статті 3 Закону державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів; контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.
Статтею 5 Закону встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Положеннями статті 8 Закону врегульовано, що Комісія має право, зокрема, надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства, накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Відповідно до статті 11 Закону Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема, за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери виноситься уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.
Так як розпорядження про усунення порушень може бути винесено незалежно від порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, у зв'язку з чим судом першої інстанції обгрунтовано зазначено щодо незастосування до Закритого акціонерного товариства «Пакет» санкції в порядку ст. 11 Закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, так як постанова суду 1-ї інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 199 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У задоволенні апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства «Пакет»відмовити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя І.І. Баранеко
Суддя Ю.В. Сауляк