01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
25.11.2010 № 41/362
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
За участю представників:
від позивача - представник не з'явився.
від відповідача1 - представник не з'явився.
від відповідача2 - Мартинюк А.П. - адвокат, Соковська Л.М. - юрист.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська фондова біржа"
на рішення Господарського суду м.Києва від 04.10.2010
у справі № 41/362 ( .....)
за позовом Закритого акціонерного товариства "Українська фондова біржа"
до Міністерства економіки України
Приватного акціонерного товариства "Українська міжбанківська валютна біржа"
про визнання недійсним Договору в певній частині
Закрите акціонерне товариство «Українська фінансова біржа» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до 1. Міністерства економіки України, 2. Публічного акціонерного товариства «Українська міжбанківська валютна біржа» про визнання недійсним договору в певній частині.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2010 у справі № 41/362 у задоволенні позовних вимог Закритому акціонерному товариству «Українська фінансова біржа» було відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство «Українська фінансова біржа» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2010 у справі № 41/362 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення судом першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідачем 2 подано письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 2 заперечує проти вимог викладених в апеляційній скарзі, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та просить суд залишити рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2010 у справі № 41/362 без змін, а подану апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідачем 1 не використане право передбачене статтею 96 ГПК України та не надано суду письмового відзиву на подану апеляційну скаргу.
Судове засідання по розгляду поданої апеляційної скарги відкладалося колегією суддів для надання можливості учасникам судового процесу надати суду апеляційної інстанції всі можливі та необхідні докази і заперечення стосовно виникнувшого спору.
В судове засідання призначене на 25.11.2010 року представники позивача та відповідача 1 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.
Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та відповідача 1.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів встановила наступне:
05.05.2000 року Міністерством економіки України був організований конкурс з визначення бірж, на базі яких проводитимуться аукціони, переможцем якого було визначено Приватне акціонерне товариство «Українська міжбанківська валютна біржа» (надалі ПрАТ «УМВБ»).
10.05.2000 року між Міністерством економіки України та ПрАТ «УМВБ» була укладена Угода про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу нафти та газового конденсату на базі Української міжбанківської валютної біржі.
Згідно із пунктом 1.3 Угоди Мінекономіки доручає, а ПрАТ «УМВБ» бере на себе зобов'язання щодо організації та проведення аукціонів відповідно до вимог, визначених Положенням про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля, правил та положень ПрАТ «УМВБ» та цієї Угоди.
Пунктом 4.1 Угоди передбачено, що дана Угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та вважається укладеною на невизначений строк.
06.11.2009 року Мінекономіки та ПрАТ «УМВБ» підписали доповнення № 2 до Угоди, відповідно до якого ряд положень останньої були змінені та доповнені.
Відповідно до пункту 2.3 доповнення № 2 пункт 2.3 розділу 2 Угоди «Обов'язки сторін» був доповнений підпунктами 2.3.6 та 2.3.7, якими передбачено, що з метою вдосконалення технології проведення аукціонних торгів, ПрАТ «УМВБ» зобов'язується забезпечити розробку та впровадження до кінця першого півріччя 2010 року біржової електронної торговельної системи для проведення аукціонів та проведення аукціонів в біржовій електронній торговельній системі в режимі он-лайн торгівлі до кінця 2011 року; здійснювати безперервний облік та аналіз інформації щодо попиту та пропозиції, а також динаміки цін на нафтопродукти, отриманої за результатами проведення аукціонів, та надавати цю інформацію у систематизованому вигляді Мінекономіки для забезпечення створення прозорого механізму ціноутворення, розвитку конкурентних засад та підвищення платіжної дисципліни на ринку енергоресурсів.
Згідно із пунктом 2.2 доповнення № 2 пункт 2.2 розділу 2 «Обов'язки сторін» доповнений пунктом 2.2.4, яким встановлено, що для забезпечення виконання ПрАТ «УМВБ» вимог підпунктів 2.3.6 та 2.3.7 п. 2.3 Угоди Мінекономіки зобов'язується протягом не менше як 5 років організовувати проведення аукціонів виключно на ПрАТ «УМВБ» не рідше одного разу на місяць.
Відповідно до пункту 6 доповнення № 2 це доповнення набирає чинності з дня його підписання сторонами.
05.04.2005 року на засіданні конкурсної комісії з визначення біржі, на базі якої проводитимуться аукціони з продажу нафти та газового конденсату визнано переможцем спеціалізованого конкурсу з визначення біржі, на базі якої проводитимуться аукціони з продажу нафти та газового конденсату, позивача.
06.04.2005 року між відповідачем 1 та позивачем була укладена угода про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу нафти та газового конденсату на базі ЗАТ «УФБ», згідно із пунктом 2.1 якої сторони зобов'язуються забезпечити якісну організацію та проведення аукціонів, та спільно діяти з метою подальшого вдосконалення технології й механізму аукціонних торгів, проводити аукціони відповідно до вимог Положення та цієї угоди.
27.04.2010 року між Мінекономіки та ЗАТ «УФБ» було укладене доповнення № 1 до угоди про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу нафти та газового конденсату на базі ЗАТ «УФБ» від 06.04.2005 року, відповідно до пункту 2.2 якого Мінекономіки зобов'язалося організовувати проведення аукціонів на ЗАТ «УФБ» не менше шести місяців щорічно на квартальній основі протягом не менше п'яти років.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи викладені в поданій апеляційній скарзі, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000 року N 599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля» встановлено, що аукціони з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля проводяться на базі бірж, визначених за результатами спеціалізованого конкурсу, який організовує і проводить Міністерство економіки України (далі - Постанова).
Пунктом 3 Постанови, Міністерству економіки України доручено організовувати спеціалізовані конкурси з визначення бірж, на базі яких проводитимуться аукціони з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, і укладати угоди з біржами - переможцями конкурсів.
Частиною 1 ст. 215 ЦК передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною, зокрема, вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Визначення актів цивільного законодавства міститься в ст. 4 ЦК України, згідно з якою до останнього належить Цивільний кодекс України, інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу, акти Президента України у випадках, встановлених Конституцією України, постанови Кабінету Міністрів України.
Як встановлено судом, Міністерство економіки України уклало спірну Угоду виконуючи надане Кабінетом міністрів України доручення на організацію спеціалізованих конкурсів з визначення бірж, на базі яких проводитимуться аукціони з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, і укладання угод з біржами - переможцями конкурсів (пункт 3 Постанови).
На виконання даного доручення та з метою врегулювання порядку проведення спеціалізованих конкурсів Міністерством економіки України було розроблено та затверджено наказ № 53 від 20 квітня 2000 року „Порядок та умови проведення спеціалізованого конкурсу з визначення бірж, на базі яких проводитимуться аукціони з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля” (далі - Порядок).
У розділі 3 Порядку встановлено, що суттєві умови договору про надання послуг з підготовки та проведення аукціонів визначаються Мінекономіки і протягом доби з моменту отримання підписаного комісією протоколу пропонуються переможцям для обговорення.
Відповідно до ч. 1 ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Згідно з ч. 2 ст. 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що ні Постанова, ні інші нормативно-правовими акти не визначають особливих умов, яким повинні відповідати угоди з біржами - переможцями конкурсу на право проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату та вугілля, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сторони мали право врегулювати відносини щодо порядку організації проведення аукціонів на власний розсуд, керуючись інтересами держави в особі Міністерства економіки України та чинним законодавством України.
Також колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача викладені в поданій апеляційній скарзі про те, що спірний підпункт Угоди суперечить антимонопольному законодавству України, оскільки створює для відповідача 2 незаконні переваги в економічній конкуренції та має своїм змістом антиконкурентні узгоджені дії, враховуючи наступне.
Відповідно до законодавства України, а саме положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Закону України «Про антимонопольний комітет України» факти вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, а також визнання угоди антиконкурентною дією встановлюватись у відповідному рішенні Антимонопольного комітету України з дотриманням встановленого законом порядку розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Позивачем не було надано колегії суду рішення Антимонопольного комітету України, яким би встановлювались вищезазначені факти.
Надані позивачем суду рекомендації Антимонопольного комітету від 06.07.2009 № 17-рк не можуть вважатись належним доказом порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а тому в силу вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки, як вбачається з вказаних рекомендацій, вони є обов'язковими для розгляду тільки тих осіб, яким вони адресовані, а саме Аукціонному комітету, а відтак, не є нормативно-правовим актом цивільного законодавства, додержання вимог якого є обов'язковим для сторін при укладенні Угоди згідно із частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України.
Інших належних доказів на підтвердження доводів викладених в поданій апеляційній скарзі позивачем суду надано не було.
Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, проте що відсутні правові підстави для задоволення заявлених вимог позивачем в поданій апеляційній скарзі, оскільки в процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, позивачем не надано належних доказів, із якими закон пов'язує визнання спірного пункту угоди недійсною.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга позивача - Закритого акціонерного товариства «Українська фінансова біржа» є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Українська фінансова біржа» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2010 у справі № 41/362 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2010 у справі № 41/362 залишити без змін.
Матеріали справи № 41/362 повернути Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді