01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
25.11.2010 № 11/289
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
За участю представників:
Від прокуратури міста Києва: Морозов В'ячеслав Юрійович - прокурор відділу.
Від позивача: Шульженко Ігор Вікторович - юрист.
Від відповідач-1: Дорошенко Олена Сергіївна - юрист.
Від відповідача-2: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.07.2009
у справі № 11/289 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Полімер"
до Київської міської ради
Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання права на користування земельною ділянкою та визнання укладеним договору оренди
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2009 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто - Полімер» до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради «Київської міської державної адміністрації» задоволено повністю. Визнано право Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-полімер" на оренду земельної ділянки площею 10 584,11 кв.м. по вул. Березняківська, 22-а у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер 90:140:026). Вважати укладеним з моменту набрання законної сили судовим рішенням Договір оренди земельної ділянки площею 10 584,11 кв.м. по вул. Березняківська, 22-а у Дніпровському районі м. Києва між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-полімер" та Київською міською радою в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-полімер" та відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" та Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, а земельну ділянку такою, що передана з дня набрання чинності судовим рішенням на умовах, визначених цим договором.
Не погоджуючись з рішенням суду Заступник прокурора міста Києва звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення та просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Апелянт зазначав, що судом порушено положення ст.116 ЗК України, згідно якого необхідною умовою укладення договору оренди, яка перебуває у державній або комунальній власності є наявність рішення ради про надання земельної ділянки.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апелянта та вважає їх безпідставними та просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2010 порушено апеляційне провадження від 05.10.2010.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 розгляд справи відкладено на 19.10.2010, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 розгляд справи відкладено на 02.11.2010 у зв'язку з тим, що представники прокуратури та відповідача2 не з'явився.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 розгляд справи відкладено на 09.11.2010 у зв'язку з неявкою відповідача2 не з'явився.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010розгляд справи відкладено на 23.11.2010 у зв'язку з клопотанням позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити повноважного представника у судове засідання.
23.11.2010 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.11.2010.
В судове засідання призначене на 25.11.2010 представник відповідача2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали за наявними у справі матеріалами без представника відповідача2.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, Київський апеляційний господарський суд, встановив наступне.
Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 820 від 04.05.1970 відведено спеціалізованому будівельно-монтажному тресту "Київпідземшляхбуд №2" Головміськбуду (яке в подальшому було реорганізовано в Відкрите акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2") земельну ділянку площею біля 3 га по вул. Березняківській в тимчасове користування за рахунок території міськземфонду.
Згідно Договору купівлі-продажу від 01.06.1998 ВАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-полімер" придбало нежилий майновий комплекс загальною площею 1 072,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 22а, розташований на земельній ділянці площею 10 584,11 кв.м..
Відповідно до ст. 30 Земельного кодексу України 1992 року, який діяв на момент укладення зазначеного договору купівлі-продажу, при передачі підприємствами організаціями будинків та споруд іншим підприємствам, до покупців разом з цими об'єктами переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться передані будинки та споруди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2008 у справі № 36/110 визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-полімер" на нежилий майновий комплекс загальною площею 1 072,8 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 22-а, розташований на земельній ділянці площею 10 584,11 кв.м. (кадастровий № 90140026) та складається з будівель:
Літера "А" (виробничий корпус з мезоніном) площею 704,4 кв.м.
Літера "Б" (виробничий корпус) площею 143,0кв.м.
Літера "В" (сушка) площею 42,0 кв.м.
Літера "Г" (склад) площею 37,9 кв.м.
Літера "Д" (прохідна) площею 6,7 кв.м.
Літера "Е" (складські приміщення) площею 142,8 кв.м.
В силу приписів ст. 14 Конституції України, право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду і якщо їх розміщено на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Згідно до ч. 3 ст. 415 Цивільного кодексу України особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).
Частиною 1 ст. 120 Земельного кодексу України також передбачено, що при переході права власності на будівлю або споруду, які розміщені на наданій у користування земельній ділянці, до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що з набуттям позивачем права власності на об'єкт нерухомості цільове призначення земельної ділянки не змінилось. Земельна ділянка була і залишається належною за цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови (ст. 19 Земельного кодексу України).
Як роз'яснено п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті ЗО ЗК України від 18.12.1990р. до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 р. в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК 2001 року на підставі цивільноправових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.
Згідно з п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677 проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.
Наявність встановлених меж земельної ділянки підтверджується технічним звітом по встановленню меж землекористування. При цьому, цільове використання земельної ділянки встановлено рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 820 від 04.05.1970. Розроблення проекту відведення земельної ділянки (землеустрою) чинним законодавством не вимагається, оскільки межі земельної ділянки визначено в натурі (на місцевості) та з набуттям права власності на об'єкт нерухомості цільове призначення земельної ділянки не змінилось.
У зв'язку із переходом права власності на майновий комплекс, який розташовано на вищезазначеній земельній ділянці та оскільки при цьому не відбувається зміни цільового призначення земельної ділянки - в такому випадку, для вирішення питання оформлення землекористування, розробляється лише технічна документація. При цьому така технічна документація не підлягає погодженню із відповідними державними органами по земельних ресурсам, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними, органами архітектури і охорони культурної спадщини.
Наявність встановлених меж земельної ділянки підтверджується технічним звітом по встановленню меж землекористування. При цьому, цільове використання земельної ділянки встановлено рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 820 від 04.05.1970.
В липні 2000 року позивач звернувся до Київської міської ради з приводу надання згоди на розроблення технічної документації. У 2001 році за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-полімер", відповідно до технічного завдання, спеціалізованою землевпорядною установою було розроблено технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування ділянки №90140026 по вул. Березняківській, 22а, який узгоджено Головним землевпорядником Дніпровського району м. Києва. Складено Акт встановлення та узгодження в натурі зовнішніх меж від 25.12.2001, який узгоджено із суміжними землекористувачами; план встановлення меж ділянки; отримано погодження районної ради на користування і Київського міського управління земельних ресурсів.
Технічна документація прийнята Київським міським управлянням земельних ресурсів і внесена до Державного земельного кадастру.
Таким чином, з 01.06.1998р. позивач набув право на користування спірною земельною ділянкою і є її добросовісним користувачем, і з вказаного часу користується вказаною земельною ділянкою та реалізує свою господарську діяльність. Крім того, з 1998 року Товариство добросовісно сплачує земельний податок, а з 2009 року - орендну плату.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-полімер" визнання права на оренду земельної ділянки площею 10584,11кв.м. по вул. Березняківська, 22-а у Дніпровському районі м.Києва (кадастровий номер 90:140:026) є обґрунтованими, підставними та підтверджуюся наявними у матеріалах справи доказами.
Приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
В силу ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради -сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
З аналізу вказаних норм, які регулюють земельні правовідносини, вбачається, що надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі".
Як встановлено судом, позивач звернувся до Київської міської ради з листом №57 від 04.03.2008 про укладення та підписання договору оренди земельної ділянки, а також надав два підписані позивачем примірники договору оренди. 04.03.2008 вказаний лист був отриманий відповідачем1, про що свідчить проставлений вхідний штамп №8740 Київської міської ради.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем вчинено всі необхідні дії, встановлені законодавством та рішеннями Київради на оформлення землі, а рада протягом місяця повинна була прийняти відповідне рішення щодо передачі в оренду земельної ділянки, тобто вбачається бездіяльність ради, що призвела до порушення прав позивача на оформлення землі.
Отже, визнаючи укладеним договір оренди спірної земельної ділянки, суд першої інстанції виходив не з обставин наявності волевиявлення Київської міської ради на його укладення шляхом прийняття на сесії відповідного рішення. Навпаки, судом встановлено обставини неприйняття нею жодного рішення з цього приводу.
Разом з тим, висновок суду про порушення прав позивача бездіяльністю ради є передчасним за відсутності встановлення обставин щодо визнання незаконною бездіяльності відповідача в судовому порядку, оскільки оскарження певних дій або бездіяльності відповідача не визначені предметом заявлених у даній справі позовних вимог. Предметом даного спору є саме вимога вважати укладеним договір оренди земельної ділянки, підставою для задоволення якої може бути лише встановлення обставин щодо наявності передбачених законом підстав для укладення такого договору.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про те, що вважати укладеним з моменту набрання законної сили судовим рішенням договір оренди земельної ділянки площею площею 10584,11кв.м. по вул.Березняківська, 22-а у Дніпровському районі м.Києва між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто- полімер" та Київською міською радою вважати укладеним з дня набрання судовим рішенням законної сили, в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто- полімер" та відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" та Типового договору оренди землі, затвердженого постановою КМ України від 03.03.2004р. № 220, а земельну ділянку такою, що передана з дня набрання чинності судовим рішенням на умовах, визначених цим договором не підлягають заготовленню.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2010 частковому скасуванню, на підставі п.1ч.1ст.104 ГПК України, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи,
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2009 у справі № 11/289 скасувати частково.
3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.
„Позов задовольнити частково.
Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-полімер" на оренду земельної ділянки площею 10 584,11 кв.м. по вул. Березняківська, 22-а у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер 90:140:026).
В решті позовних вимог відмовити.”
Стягнути з Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-полімер ”(01042, м. Київ, вул. Дружби Народів, 7 к.25 ідентифікаційний код 25413677) витрати по сплаті державного мита у розмірі 42,50 грн. (сорок дві гривні п'ятдесят копійок) за подання позовної заяви. Видати наказ.
Стягнути з Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а, код ЄДРПОУ 26199097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-полімер ”(01042, м. Київ, вул. Дружби Народів, 7 к.25 ідентифікаційний код 25413677) витрати по сплаті державного мита у розмірі 42,50 грн. (сорок дві гривні п'ятдесят копійок) за подання позовної заяви Видати наказ.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-полімер ”(01042, м. Київ, вул. Дружби Народів, 7 к.25 ідентифікаційний код 25413677) з будь - якого виявленого рахунку на користь Державного бюджету 42,50грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
6. Справу № 11/289 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді